Образотворче мистецтва 6 клас

 Тема: Марина.

Мета :

·         Поглиблювати знання учнів про особливості пейзажного жанру у мистецтві.

·         Вчити створювати зображення природнього простору засобами лінійної та повітряної перспективи.

·         Формувати композиційні вміння у процесі створення марини.

·         Розвивати вміння аналізувати твори мистецтва, висловлювати власні судження від побаченого.

·         Виховувати ціннісне ставлення до природи.

Завдання уроку:

·         Повітряна перспектива у пейзажі.

·         Кольоровий нюанс у пейзажі.

·         Статика  в пейзажі.

·         Марина.

Мистецька абетка:

Марина-морський пейзаж.

Перспектива-це уявна зміна ліній  та кольору в зображенні предметів.

Лінійна перспектива- уявна зміна ліній, пропорцій, форм при візуальному сприйнятті предметів та простору.

Контраст - різке протиставлення.

Нюанс – відтінок одного кольору.

Домашнє завдання: спостерігати за змінами у природі під час вітру, дощу у негоду.

Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності.

Заповітне бажання

На березі моря жили чоловік і жінка. Був у них син Іван. Жили вони убого, а Іван дуже любив малювати. У батьків не було грошей, щоб купити синові фарби, папір і пензлик. Щоб прохарчуватися чоловік ловив рибу. Часто брав з собою Івана.

Одного разу закинув чоловік невід в синє море і витягнув пустий, другий раз закинув і знов нічого А на третій раз закинув в синє море невід Іван і витяг рибинку. Не просту, луска в неї блищала, як золото. Заговорила вона до нього людським голосом.

-          Відпусти мене хлопчику, за це я виконаю твоє заповітне бажання.

-          Нічого я не хочу, - відповів Іван. – Хіба зроби так, щоб у мене була майстерня, в якій я міг би малювати.

І коли Іван прийшов додому, побачив ще одну маленьку хатинку. Він зайшов до неї і побачив папір, фарби і пензлики. Хлопець почав малювати.

Коли хлопчик виріс, став великим художником.

Його ім’я стало відомим на весь світ.

Це був Іван Костянтинович Айвазовський.

Чи відома вам ця людина?

Які роботи художника ви знаєте? Ваші враження..

До якого жанру можна віднести роботи художника?

 Як називають такі пейзажі?

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Нашим завданням буде на основі творчості І.Айвазовського познайомитися з різновидом пейзажу – мариною, з’ясувати, яку роль відіграє контраст та нюанс в настроєвій композиції та спробувати себе в ролі художника-мариніста.

Тема уроку «Марина. Настороєвий пейзаж.»

ІІІ. Теоретичний матеріал.

Іва́н Костянти́нович Айвазо́вський — всесвітньо відомий  живописець-мариніст вірменського походження. Створив понад 6 тисяч полотен, найвідоміші з котрих морські пейзажі та сцени морських баталій.

Переглянемо репродукції картин Айвазовського. Спробуємо відповісти на запитання:

Що найбільше вражає в роботах художника?

За допомогою яких засобів художник досягає такого ефекту?

Які кольори використано? Що вам відомо про таке співвідношення кольорів?

Контраст - різке протиставлення кольорів та відтінків.

Художник широко застосовує кольорові контрасти для підсилення передачі настрою у картині. Найяскравіше застосування цього прийому протиставлення митець досягає в картині «Дев’ятий  вал». Айвазовський у багатьох своїх картинах зображав аварії корабля і людей, що борються з морською стихією. У «Дев'ятому валі» він особливо різко протиставляє розбурхане море і завзятість кількох людей. Золотий світло сонця, що розгорається над людьми і пронизливий картину, підсилює її загальний оптимістичний характер. Нехай шаленіє океан, нехай ще грізно здіймаються гігантські хвилі. Воля, мужність, віра людини виявляться сильнішими стихії. Сонце, що сходить своїм золотистим сяйвом пронизує водяний пил, повисає в повітрі, вали і піну, зривало вітром з їх гребенів.

Барвисте пишність раннього сонячного ранку над розбурханим морем передано І. Айвазовським з чудовою сміливістю та силою. Він поєднав в одне ціле золотисті, бузкові, зелені та сині тони. У картині все знаходиться в русі, і глядачу часом здається, що кольори ці змінюють один одного разом з здіймаються і рушаться хвилями. У зміні тонів перед ним то проноситься хмарний туман, що зігрівається сонячними променями, то злітає просвітчастий зелений вал, то важко спадає темно-синя хвиля, що приховує під собою холодну і похмуру глибину.

Сучасних художників теж захоплює море. Перегляньте картини і скажіть яке море побачили вони?

Як і кольори використали?

Яке поєднання кольорів застосували?

Слайд-шоу «Море»

К.Моне теж багато малював море. Він пробував зображати його у різну пору дня. Багато спостерігав та експериментував. Переглянемо як у нього вийшло малювати море. К.Моне. побачив море таким…. 

Вам сподобалася ця картина? Чому?

Які кольори використав художник?

Як поєднуються кольори у цих картинах?

Якими засобами передано настрій? Обґрунтуйте відповідь.

 Як би ви назвали цю картину?

Нюансні кольори. Нюанс – відтінок одного кольору.

Думки різні та часто протилежні. Таким був авторський задум – створити щось нове, раніше небачене. Картина К.Моне  на виставках викликала багато суперечок. Перша авторська назва була ,, Схід сонця ”. Так до Моне не малював ніхто. Розповідаючи про картину художник говорив «Я намагався передати враження, відобразити  реальний світ в його рухливості та мінливості. внести в свої картини свіжість і безпосередність сприймання світу, передати відчуття блискучого сонячного світла, написати так, щоб форми предметів майже розчинилися у вібрації світла і повітря, живопис наповнювався простором.…»

Художник Каміль Піссарро про картини Моне говорив: « Щасливим є той, хто в змозі розгледіти красу у звичайних речах, там, де решта нічого не бачить! Все – чудове, варто лише вміти придивитись»

Порівняйте картини. Розкажіть про поєднання кольорів. Манеру зображення.

(Порівняльний аналіз за картинами Моне і Айвазовського).

ІV. Практична робота.

            Ми сьогодні теж спробуємо виконати композицію - пейзаж «Захід(схід) сонця».

Розпочати практичну роботу пропоную з казки..

У королівстві чарівних фарб жив веселий принц Пензлик. Тітонька Палітра завжди вчила його гарних манер, сестрички Фарби дуже раді були йому служити. Найулюбленішим заняттям Пензлика було малювання. Що він тільки не намагався малювати: і натюрморт з вазами та фруктами, і заморських птахів, і пейзажі, і портрети, і навіть мешканців морських глибин.

Тітонька Палітра кожного разу заводила Пензлика у велику залу, де, як килим, був розстелений аркуш паперу. Сестрички Фарби з веселим гомоном вбігали у залу, чекаючи поки принц Пензлик запросить їх до танцю. Фарби і пензлик  плавно і ніжно танцювали, створюючи нову картину. Тітонька палітра пильно стежила за роботою і робила зауваження то Фарбам, то веселому Пензлику.

Врешті-решт принцу набридло слухати її нудний голос, і він вирішив трохи повеселитися. Замість того, щоб плавно пересуватися по білому паперу, Пензлик почав весело стрибати. І о чудо! У нього з’явився зовсім новий малюнок. Новою була техніка виконання. Малюнок виконаний мазками, був схожий на мозаїку. Ось така казка….

Гарно! Справді існує така техніка малювання.

Захід чи схід сонця…. Нас часто вражає це явище в природі. Та спостерігати його повною мірою можна лише на відкритих ділянках суші чи моря. Саме тому ми пам’ятаємо найчастіше захід сонця на морі чи в полі, коли спостерігаємо великий простір неба. Напишемо сьогодні саме таку картину за допомогою техніки гуашевого живопису, широких впевнених мазків непрозорої фарби, добираючи при цьому контрастні кольори, які властиві лише цьому явищу в природі.

Для настрою на роботу, активізації уяви пропоную працювати під музику хвиль…(шум моря в інструментальній розробці аудіо запис.)

Напишіть небо – саме його колір є визначальним для всієї картини.

В таку мить сонце часто можна побачити як світлу невелику круглу пляму.

Небо і сонце віддзеркалюються у воді, тому на дальньому плані пейзажу море світле, золотисте. Ближче до переднього плану картини хвилі будуть мати синій відтінок, бо у них відображається небо, яке безпосередньо над нами, близько.

Написавши море, пропишіть найкрасивіше – доріжку, що прямує від сонця до глядача.

На передньому плані пейзажу контрастом і майже силуетом пропишіть предмети, які можна побачити на березі, додавши в такий спосіб романтичного настрою нашій картині.

Помилуйтесь пейзажем з відстані: там панує спокій природи і ваше захоплення побаченим.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні у ваших творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

З яким різновидом пейзажного мистецтва ми познайомилися?

В чому особливість марини??

Назвіть художників-мариністів.

Не знаю як ви а я сьогодні на уроці побувала на справжній морській прогулянці. На думку спадають такі рядки Надії Красоткіної  з вірша «Море»:

Я чую море, навіть відчуваю,
Воно співає, мовби чарівне.
Що сталось, скажете... А я не знаю,
Та море кличе і запрошує мене….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:Пейзаж. Динаміка у пейзажі. Настроєвий пейзаж.

Мета:

·         знайомити з поняттям «динаміка» у пейзажі;

·         вчити створювати динамічну композицію, передавати стан природи за допомогою ліній та кольору;

·         розвивати композиційні вміння вдосконалювати роботу з кольором; розвивати художньо-образне мислення;

·         формувати ціннісне ставлення до природи.

Завдання уроку:

·      Узагальнити знання про пейзаж.

·       Динаміка у пейзажі.

·      Передача настрою у пейзажі.

Мистецька абетка:

Динаміка-зображення композиції чи окремого предмету в русі

Перспектива-це уявна зміна ліній  та кольору в зображенні предметів.

Лінійна перспектива- уявна зміна ліній, пропорцій, форм при візуальному сприйнятті предметів та простору.

Повітряна перспектива- вид перспективи, що показує, як змінюється колір і тон предметів з віддаленням.

Пейзаж-жанр у мистецтві зображення живого куточка природи(ліс, поле, море, місто)

Статика-зображення предметів чи композиції в рівновазі (нерухомими).

Домашнє завднання: спостерігати за поведінкою улюблених домашніх тварин.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності.

– Ми часто називаємо художника майстром. Чому?

– Насправді, – це незвичайна людина, він чує про що шепочуть осінні листочки, про що курличуть відлітаючи у вирій птахи, він бачить сни, що сняться деревам, холодному дощику і сірим хмаркам.

Він перевтілюється у те, що бачить і немов від першої особи розповідає про «себе»…

Отож, пейзаж …

– Пригадайте будь-ласка, що ви знаєте про цей жанр?

– Так, це куточок природи, що приховав свою таємницю.

– Що може бути зображене, якщо йдеться про пейзаж?

– З допомогою яких засобів художникам вдається передати настрій пейзажу?

–        Які бувають пейзажі?

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Нашим завданням сьогодні буде з’ясувати:

·       Що значить «динамічний»  пейзаж.

·      Пригадати як можна передати настрій у пейзажі.

·      Узагальнити знання про художній образ у пейзажі.

Тема уроку «Динаміка у пейзажі. Настроєвий пейзаж.».

ІІІ. Теоретичний матеріал.

Сугестопедагогіка.  (прийом навіювання).

– Дивовижна і неповторна краса осені. Яскраві барви змінюються на темні. Небо стає свинцево-сірим. Течуть з нього ниточки осіннього дощу. Холодно і непривітно. Вітер сильно дме на хмари, збирає їх до купи, і закривають вони надовго сонце. Спочатку осінь лічила листя на деревах, відривала по одному. Потім якось одразу знявся вітер, напружився, війнув дужче, і дерева ніби зітхнули разом, скинувши з себе вбрання.

Які картини намалювала ваша уява?

– Спробуємо навчитися відгадувати таємниці природи в реальному житті та в роботах майстрів. Зрозуміємо мову художника, і навчимося «говорити» мовою живопису. Створимо свій настроєвий пейзаж.

– Осінь завжди надихала письменників, композиторів, художників своєю неповторною красою.

– Подивіться, як зобразив осінню негоду художник Каміль Коро у картині «Порив вітру» .

– Як показав на картині художник природу?

–        Якими кольорами користувався художник, щоб показати тривожний настрій?

–        Що хотів сказати художник своєю картиною?

–                          Дивлячись на репродукцію, ми ніби самі відчуваємо цей сильний вітер. Він жене по небу хмари, гне віття дерев, зриваючи з них листя. Образи дерев співзвучні з образом людини, що гнана вітром і долею, згубилася серед безлюдних доріг. Стан дерев, напрямок вітру, пози людей, одяг передають відчуття сильного вітру, який здуває з ніг. Здається що ще мить і він подує на нас….

Зовсім по іншому зобразив дощ український художник Сергій Щербаков у роботах «Симфонія дощу» та «У Пітері дощить». Розгляньте уважно роботи.

-          Що ви можете сказати про стан природи?

-           Який дощ побачив художник?

-          Який колорит картин? 

-          Як зробити колір приглушеним?

-          Про що хотів розповісти художник, обираючи саме таку гаму кольорів?

-          В якій техніці виконані роботи?

Пропоную переглянути слайд-шоу «Негода».

Які види пейзажів ви побачили? Обґрунтуйте.

Які враження та відчуття від слайд-шоу? Опишіть.

Створіть, за враженнями(словесно), власний художній образ та придумайте йому назву.

ІV. Практична робота.

            Виконаємо композицію «Вітер. Дощ.» «Негода», спробуємо застосувати всі знання, які отримали на уроці, щоб створити неповторну композицію.

·         У  природи немає поганої погоди. Потрібно бути дуже уважним і тоді відкриються таємниці будь-якої погоди: тихий спокійний дощ розкаже нам свою казку, а буря – поділиться своїми емоціями та переживаннями.

·         Прослухайте вірші поетів, які словом спробували передати красу негоди, сподіваюсь вони вам допоможуть у створенні майбутніх композицій.

Дужче, дужче забурую.

Завихрую, загримлю.

І над миром

Диким виром

Прошумлю!

Тихі води розхвилюю,

Буйні хвилі рознесу,

Димом небо розмалюю….( Григорій Чупринка   )

·         Створіть настроєвий пейзаж «Вітер. Дощ.»

·         Можна попередньо промалювати композицію простим олівцем, продумавши її деталі та їх розташування і просторі.

·         Можна писати пейзаж аквареллю на зволоженому папері технікою «по мокрому». Зображення на передньому плані малюйте реалістично, з детальним промальовуванням. Вільні місця заповніть розпливчастими силуетами.

·         Якщо працюєте гуашшю користуйтеся сильними характерними мазками непрозорої густої фарби та дібравши відповідний колорит негоди попрацюйте в кольорі.

·         Пам’ятайте , що передати простір у композиції  кольором слід розбілюючи кольори з віддаленням предметів.

·        Предмети, що близько, зображайте чітко. Якщо вони мокрі від дощу, то на них буде багато бліків та рефлексів.

·        Якщо дивлячись на вашу композицію, людям хочеться тепліше одягнутися і прихопити з собою з дому парасолю, значить ваша робота вдалася.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт.

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні у ваших творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

У якому жанрі мистецтва ми з вами працювали?

Якими засобами користувалися для передачі настрою в пейзажі?

Чи можна назвати ваші композиції динамічними? Доведіть.

Який художній образ ви намагалися передати? Відповідь обґрунтуйте.

       Ви справжні художники-пейзажисти. Вам напрочуд гарно вдалося передати настрій осіннього дощу: сумний, загадковий, зажурений, сердитий, злий, розбурханий…

       Настрій природи, як виявилося – просто!!. Поспостерігайте за домашніми тваринами. Спробуйте «побачити» їх настрій. Подумайте якими художніми засобами можна його передати. Пригадайте як називається жанр мистецтва в якому художники змальовують тварин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 6.

 Анімалістичний  жанр в образотворчому мистецтві.

Мета:

·         активізувати знання учнів про жанрову палітртва;

·         знайомити з особливостями анімалістичного жанру;

·         вчити створювати графічну, анімалістичну композицію;

·         розвивати композиційні вміння та вміння роботи з графічними матеріалами; формувати ціннісне ставлення до тварин.

Завдання уроку:

·         Анімалістичний жанр та його особливості.

·         Знайомство з графічними замальовками, як основою для створення художнього образу .

Мистецька абетка:

Графіка- один із видів образотворчого мистецтва, основою якого є малюнок, що виконується за допомогою графічних матеріалів: олівець, ручка, вугілля,пастель, тощо.

Анімалістичний жанр-жанр у мистецтві, в якому художник зображує тварин.

Замальовки- підготовлений  нарис до твору, що відображає пошуки найкращого втілення творчого задуму.

Домашнєз авдання: спостерігати за поведінкою улюблених домашніх тварин (рухами, позами).

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності.

            Кого називають братами нашими меншими? Які бувають тварини? Яких тварин приручили першими , чому? Яку роль відіграють тварини в житті людини? Спостерігаючи за тваринами , що ви помітили цікавого? Як називають художників, які зображують тварин?

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Нашим завданням буде познайомитися з анімалістичним жанром мистецтва, з’ясувати особливості роботи художника-анімаліста, значення графічних замальовок, як основи для створення художнього образу, виконати практичну роботу.

Тема уроку: «Анімалістичний  жанр в образотворчому мистецтві.»

ІІІ. Теоретичний матеріал.

Назва цього жанру походить від латинського слова «animal» - «тварина». До нього належать твори живопису, скульптури, графіки, декоративно-прикладного мистецтва та народного мистецтва, на яких зображені тварини. У художника-анімаліста поєднується велика любов і чуйність до тварин зі спостережливістю вченого.

Де вперше ми зустрічаємося із зображенням тварин?

            Світ тварин відігравав значну роль у житті первісної людини. Давні художники залишали на стінах печер виразні зображення оленів, зубрів і мамонтів. Магічні фігурки птахів і звірів із глини, металу, кістки притаманні для мистецтва скіфів від Карпат до кордонів Західного Китаю (1 тис. до н.е.), це так званий звіриний стиль.

            Зображення тварин досягли неперевершеної монументальності та величі у Давньому Єгипті. Багатьох тварин єгиптяни обожнювали. Сфінкси, людиноподібні божества з головами звірів і птахів, втілювали зв’язок людського і тваринного початків у природі.         

            Анімалістичний жанр як окремий жанр живопису виділяється в Голландії 17 ст. Художники – анімалісти майстерно змалювали домашніх тварин на тлі ферм і пасовиськ. Кожен анімаліст обирав для себе улюблене коло тем і образів.

Відомий художник-анімаліст В. О. Ватагін вважав, що недостатньо передати зовнішню схожість зображуваної тварини з натурою, необхідно пізнати всю складність характеру тварини. Спостережлива людина помітить «пихатий» вираз у верблюда, «споглядальний» — у бика, «благородний» — у собаки.

Для цього художник повинен багато працювати та спостерігати створюючи численні начерки.

Головне призначення начерку — фіксація спостережень. Це малюнок, виконаний нашвидкуруч.

Переглянемо репродукції картин, які відносять до анімалістичного жанру.

Усіх тварин пов'язує одна спільна риса — вони рухаються і не будуть вам позувати. Але тут у нагоді стають фотографії, уява, начерки і, головне, гострий погляд.

Відгадайте загадку та дізнайтеся, тему практичної роботи.

Пухнастий клубочок під столом вуркоче.

ІV. Практична робота.

       Виконаємо композицію  «Мої улюбленці», «Кіт на підвіконні», спробуємо застосувати всі знання, які отримали на уроці, щоб створити неповторний образ улюбленої тварини.

·         - Серед усіх домашніх улюбленців одне з чільних місць посідають коти. Це одна з найцікавіших у повадках, граційна у рухах, найкумедніша у курйозних ситуаціях тварина. А ще коти можуть годинами дивитися у вікно, розглядаючи світ і по-своєму, по-котячому коментувати все, що бачать. Тож можемо з упевненістю сказати, що підвіконня – це одне з найулюбленіших місць кота у домі. Поспостерігавши за поведінкою кота на підвіконні і розглянувши як поводять себе коти професійних художників, створіть і ви композицію «Кіт на підвіконні»

·         Анна Головіна. Весна.

·          Олена Каменецька-Остапчук. Кіт дивиться на зиму.

·          дитяча робота

·         Пригадайте як виглядає ваш кіт, коли сидить чи лежить на підвіконні. Які предмети, що його оточують, зможуть доповнити чи прояснити композицію. Тепер приступайте до роботи.

·         Проведіть лінію, що розмежує площину аркуша на вікно і підвіконня.

·          Фігура  кота – композиційний центр, тому розташуйте його в центрі аркуша, але слідкуйте, щоб кіт був на підвіконні.

·         Розташуйте інші, задумані вами предмети. Враховуйте пропорційність зображення.

·         Промалювати кота буде не складно, якщо користуватися таблицями з вказаною послідовністю зображення:

·        

·         Користуючись таблицями, не забувайте про індивідуальність вашого котика, малюйте такі деталі, які характерні тільки йому.

·         За допомогою графічних виражальних засобів промалюйте всі деталі композиції, але основну увагу приділіть зображенню кота.

·         По завершенню робіт влаштуйте справжню виставку котів, продемонструвавши в такий спосіб характер кожного із них.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні  у ваших  творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

· З яким  жанром мистецтва познайомилися ?

· В чому полягають особливості роботи художників – анімалістів?

· Яку роль відіграє начерк у створенні художнього образу?

Ми працювали як справжні художники. Завершити урок хочу словами «Ми завжди відповідаємо , за тих кого приручили»... Пам’ятайте про це!

  6 клас Тема: Анімалістичний жанр у живописі. Багатофігурна композиція.

Мета:

·         поглиблювати знання учнів про особливості пейзажного та анімалістичного жанрів мистецтва;

·         вчити поєднувати пейзажний та анімалістичний жанри у живописну та динамічну композицію;

·         розвивати композиційні вміння та навички, вміння передавати простір, пропорції тіла тварини, єдність та співвідношення частин з цілим;

·         формувати композиційні вміння;

·         виховувати ціннісне ставлення до навколишнього середовища.

Завдання уроку:

·         Анімалістичний жанр у живописі.

·         Побудова динамічної композиції.

·         Поєднання пейзажного та анімалістичного жанрів у живописній композиції.

·         Прийоми компонування у певному форматі.

Мистецька абетка:

Пейзаж-жанр у мистецтві, зображення живого куточка природи(ліс, поле, море, місто)

Перспектива- це уявна зміна ліній та кольору в зображенні предметів.

Повітряна перспектива- вид перспективи, що показує, як змінюється колір і тон предметів з віддаленням.

Анімалістичний жанр-жанр у мистецтві, що зображує тварин.

Пропорції-співвідношення елементів в зображені предметів.

Компози́ція — це побудова художнього твору, яка обумовлена його змістом, призначенням і характером.

Домашнє завдання: поділитися враженнями від спостережень за поведінкою тварин у природі.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

Ми завершуємо вивчення теми Пейзаж і анімалістка.

Переглянемо мультфільм «На лузі.. ».

Скажіть, який жанр відтворено у мультфільмі? Чому ви так вважаєте?

Пригадаймо, що нам відомо про ці жанри?

Пейзаж- жанр у мистецтві, зображення живого куточка природи(ліс, поле, море, місто..

Анімалістика -жанр у мистецтві, що зображує тварин.

В яких видах образотворчого мистецтва можна зустріти ці жанри?

Поясніть свої думки.

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Нашим завданням буде узагальнити знання про пейзажний та анімалістичний жанр, пригадати їхні особливості при створенні художнього образу, з’ясувати  їх взаємозв’язок, на основі цих знань виконати динамічну композицію .

Тема уроку «Анімалістичний жанр у живописі. Багатофігурна композиція»

ІІІ. Теоретичний матеріал.

Перегляньте репродукції картин художників. Погрупуйте їх за жанрами. Скажіть, в яких видах мистецтва створені репродукції? Охарактеризуйте художні образи, які ви бачите. Поясніть свою думку.

Фасилітована дискусія за роботами митців.

ІV. Практична робота.

       Виконаємо композицію «З життя лісових мешканців», спробуємо застосувати всі знання, які отримали на уроці, щоб створити неповторний образ.

Творча робота. «З життя лісових мешканців». Робота в групах.

На минулому уроці ви вже створювали образ дикого звіра. Проте не завжди у природі звір живе сам по собі. Часто тварини живуть групами, або співіснують з іншими видами. Вдома ваша творча група досліджувала які групи тварин можна зустріти в лісі та на лузі, як вони живуть. Ваше завдання для учасників творчої групи - створити композицію, яку ви назвете « Життя лісових мешканців» або «На лузі».

·         Виконуючи домашнє завдання ви переглянули багато зображень та відео стосовно характеру життя лісових мешканців. Створіть начерк майбутньої композиції, попередньо домовившись між собою про кількість тварин, про момент їх життя, про оточення(лісовий пейзаж). Що є композиційним центром? Визначте характер моменту. Як передати це за допомогою поз чи рухів тварин.

·          Чітко визначте завдання для кожного учасника творчої групи.

·         Промалюйте композицію лінійно. Працюючи простим олівцем, врахуйте майбутню техніку виконання роботи (акварель чи гуаш)

·         Продовжуйте орієнтуватися на фото тварини яку зображуєте, дотримуйтеся пропорційності у зображенні.

·         В групі вам доведеться працювати в кольорі одночасно, тому узгоджуйте свої дії між собою, намагайтеся досягнути цілісності в роботі. Враховуйте особливості обраної вами техніки виконання. Як пейзаж допоможе у передачі задуму композиції?

·         Завершена робота – це композиція яку цікаво розглядати, за якою можна розповісти історію, до неї нічого додати і нічого не можна забрати.  У неї чітко виражений композиційний центр. Керуючись цими знаннями проаналізуйте завершену композицію між собою в групі, а потім представте її глядачам.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні у ваших  творчих композиціях. Вдало завершили вивчення теми «Пейзаж і анімалістка». Незабаром вас чекають нові дивовижні відкриття. Можливо, ви здогадаєтеся які відгадавши загадку, адже відгадка до неї буде темою наступної зустрічі.

 Стоять два стовпи,

а на стовпах бочки,

а на бочці макітра,

а на макітрі ліс.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 7.

Анімалістичний жанр у скульптурі. Образ і характер..

Мета:  

·         поглиблювати знання учнів про анімалістику, як жанр мистецтва; продовжувати знайомство з засобами виразності та правилами створення об’ємного образу в скулчити створювати круглу анімалістичну скульптуру, статичний та динамічний образ, передавати об’єм, фактуру та характер зображуваних тварин;

·         вдосконалювати навички роботи з пластичними матеріалами;

·         розвивати творчу уяву, фантазію;

·         формувати ціннісне ставлення до мистецтва.

Завдання уроку:

·      Анімалістичний жанр у скульптурі.

·      Анімалістична кругла скульптура.

·      Передача художнього образу та динаміки у скульптурі.

Мистецька абетка:

Скульптура-вид образотворчого мистецтва,твори якого мають об’ємну форму, виконуються способом вирізання, висікання, ліплення з пластичних матеріалів.

Кругла скульптура- вид скульптурних композицій, що можна оглянути з усіх сторін.

Анімалістичний жанр-жанр у мистецтві, в якому художник зображує тварин.

Домашнє завдання : спостерігати за тваринами у природі.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності.

Розгадайте кросворд.

1. Особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність, на відміну від наукового пізнання, що подається у формі зображення.

2. Матеріал для ліплення. Виготовляється з очищеного і подрібненого порошка глини з доданням воску, сала та інших речовин, що перешкоджають всиханню. Буває різнобарвним. 

3. У мистецтвознавстві — рід твору, що характеризується сукупністю формальних і змістовних особливостей.

4. Малюнок, який намічає тільки загальні риси того, що планується зобразити.

5. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів. 

Художній образ

пластИлін

Жанр

         нАчерк

сКульптура

Хто такий хижак?

Яких хижаків ви знаєте?

Де можна спостерігати за поведінкою хижих тварин?

До якого жанру мистецтва віднесемо зображення хижаків?

У яких видах мистецтва зустрічається зображення тварин?

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Нашим завданням буде продовжити знайомство з анімалістичним жанром в образотворчому мистецтві, зокрема у скульптурі, з’ясуємо, як створити художній образ в об’ємі, пердати характер звіра та динаміку руху через пластику форми.

Тема уроку «Анімалістичний жанр у скульптурі. Образ і характер».

ІІІ. Теоретичний матеріал.

            Великою шаною користувалися тварини у культурах різних народів. Перегляньте зображення.

Зверніть увагу, яка виразна кішка, виконана з бронзи висічена давньоєгипетським скульптором.

 Багато тварин вважалися в Давньому Єгипті священними. У статуй богів були інколи звірині голови.

Так. У бога Анубіса, покровителя померлих , була голова шакала, а у богині війни Сохмет- левова.

У пустелях Єгипту досі можна побачити знамениті статуї сфінксів – левів з людськими обличчями, які були висічені тисячу років тому.

Скульптори Давньої Ассирії створювали скульптури могутніх биків, коней та левів в стрімкому русі. Зображення тварин і птахів ставали символами держав, карбувалися на печатках та гербах.

       Символом Давнього Риму стало зображення вовчиці з напружено витягнутою мордою і хижим оскалом. Дуже цікаві зображення тварин ми зустрічаємо і в скіфському мистецтві Скіфське мистецтво – це різьблення по дереву й кістці, а головне, що захоплює це віртуозна обробка металу. Скіфи володіли секретами багатьох сплавів, займалися литтям, тисненням, карбуванням.

Олені, лосі, гірські козли, із рідна інші копитні, що лежать із піднятими рогами; хижі птахи, з розпростертими крилами; пантери, які з опущеними додолу головами наче винюхують здобич або скрутилися клубочком; нарешті пташині лапи, звірині морди й вуха, кінські копита – із таких мотивів складався скіфський сюжетний репертуар.

            В епоху середньовіччя зображення деяких тварин заборонялося під страхом смерті ( кішка вважалася твариною від диявола)

            Багато художників і досі звертається до анімалістичного жанру.

Художники-анімалісти завжди намагалися зображати тварину не тільки реалістично (для цього вивчали анатомію), а й намагалися передати внутрішній світ, характер тварини. Спостережлива людина помітить «пихатий» вираз у верблюда, « споглядальний» - у бика, «благородний» - у собаки… Так говорили художники про характер своїх скульптур.

Спостерігати за живою істотою не лише цікаво, а й важливо для виявлення всіх її особливостей. Це потрібно для тренування зорової пам’яті, уяви, спостережливості. Щоб надати достовірності художньому образу в об’ємній пластиці, важливий вибір пози (статика-динаміка)

       Статична форма допомагає скульптури допомагає виявити зосередженість, урівноваженість, спокій. Складніше передати тварину у русі. Але скульптори за допомогою пластичних форм складок шкіри, нахилів тулуба, згинання кінцівок, поворотів спини передають відчуття руху, поривань вперед, навіть лету.

       Пригадайте, що таке фактура і як її можна передати.

       Що таке фактура?

Фактура - нерівність поверхні, яка служить для оздоблення скульптурних зображень. Вона буває колюча, гладенька, пухнаста .

Як допомагає фактура передати внутрішній стан тварини?

Важливим є вміння передавати характерні пропорції, вони теж допомагають у створенні образу. Зверніть увагу на те, як використовують зміну пропорцій тварин скульптори-анімалісти у своїх роботах.

Слайд-шоу «Тварини».

Як ви вже зрозуміли ми створюватимемо образ дикого звіра у скульптурі.

Пригадайте, що таке скульптура?

Якою мовою вона до нас промовляє?

Які засоби ми будемо використовувати для передачі характеру художнього образу?

ІV. Практична робота.

            Виконаємо композицію  «Дикий звір», спробуємо застосувати всі знання, які отримали на уроці, щоб створити неповторний об’ємний образ.

·         Пригадайте: круглою називається скульптура, що її можна розглядати з усіх сторін. З будь якої точки зору зображуваний образ повинен бути цікавим. Спробуємо досягнути цього, зображаючи дикого звіра.

·         Оберіть для роботи матеріал одного кольору(пластилін, тісто, глину), щоб вас не відволікала різнокольоровість, і підготуйте його.

·         Ліпити образи диких звірів трохи складніше, ніж домашніх. Можливо, це пов'язано з тим, що не кожна людина собі чітко уявляє, як виглядає олень, білка, лисиця, вовк або кабан. Адже ми бачимо їх не щодня. Тому, перед тим як зліпити з пластиліну фігурку лисиці, вовка чи ведмедя, роздивіться  цих тварин на малюнку, фото чи на схемі. Зверніть увагу як рухається тварина, який характер її рухів: це повільний вайлуватий звір чи стрімкий та енергійний. Як змінюється образ звіра під час його руху.

·         Розглянувши зображення звіра, уявіть як виглядатиме ваша фігурка, і зробіть кілька начерків простим олівцем. Продумайте який рух найхарактерніший для цього звіра, як він підкреслить особливості його вдачі.

·         Починайте ліпити. Це можна робити різними способами – пластичним чи конструктивним, але обов’язково дотримуючись пропорцій і відповідно до вашого ескізу.

·         Періодично повертайте фігурку в руках і оглядайте її з усіх боків – це має бути образ який цікаво споглядати незалежно від того яким боком він повернутий до глядача.

·         Коли постать тварини виліплено, попрацюйте над передачею руху, передайте динаміку його тіла

·         Стекою відтворіть фактуру: передайте шерсть, зморшки чи складки на тілі тварини.

·         Огляньте ще раз вашу фігурку з усіх боків, якщо вам подобається створений вами образ, можете сміливо представляти його глядачеві.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні  у ваших  творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

Як називається  жанр у мистецтві, в якому зображають тварин?

Яку скульптуру ми сьогодні створювали?

Які засоби вираження ми використовували для створення скульптури хижої тварини?

За допомогою чого намагалися розкрити внутрішній світ, характер та настрій тварини?

Гарно попрацювали. Прошу вас особливо підготуватися до наступного уроку. Підберіть або виріжте з кольорового паперу силуети домашніх та хижих тварин.  Завдання роздаємо учням об’єднавши їх у групи.

1група - підбирає силуетні зображення домашніх тварин.

2група - підбирає силуетні зображення хижих тварин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 8.

Анімалістичний жанр у живописі. Багатофігурна композиція.

Мета:

·         поглиблювати знання учнів про особливості пейзажного та анімалістичного жанрів мистецтва;

·         вчити поєднувати пейзажний та анімалістичний жанри у живописну та динамічну композицію;

·         розвивати композиційні вміння та навички, вміння передавати простір, пропорції тіла тварини, єдність та співвідношення частин з цілим;

·         формувати композиційні вміння;

·         виховувати ціннісне ставлення до навколишнього середовища.

Завдання уроку:

·         Анімалістичний жанр у живописі.

·         Побудова динамічної композиції.

·         Поєднання пейзажного та анімалістичного жанрів у живописній композиції.

·         Прийоми компонування у певному форматі.

Мистецька абетка:

Пейзаж-жанр у мистецтві, зображення живого куточка природи(ліс, поле, море, місто)

Перспектива- це уявна зміна ліній та кольору в зображенні предметів.

Повітряна перспектива- вид перспективи, що показує, як змінюється колір і тон предметів з віддаленням.

Анімалістичний жанр-жанр у мистецтві, що зображує тварин.

Пропорції-співвідношення елементів в зображені предметів.

Компози́ція — це побудова художнього твору, яка обумовлена його змістом, призначенням і характером.

Домашнє завдання: поділитися враженнями від спостережень за поведінкою тварин у природі.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

Ми завершуємо вивчення теми Пейзаж і анімалістка.

Переглянемо мультфільм «На лузі.. ».

Скажіть, який жанр відтворено у мультфільмі? Чому ви так вважаєте?

Пригадаймо, що нам відомо про ці жанри?

Пейзаж- жанр у мистецтві, зображення живого куточка природи(ліс, поле, море, місто..

Анімалістика -жанр у мистецтві, що зображує тварин.

В яких видах образотворчого мистецтва можна зустріти ці жанри?

Поясніть свої думки.

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Нашим завданням буде узагальнити знання про пейзажний та анімалістичний жанр, пригадати їхні особливості при створенні художнього образу, з’ясувати  їх взаємозв’язок, на основі цих знань виконати динамічну композицію .

Тема уроку «Анімалістичний жанр у живописі. Багатофігурна композиція»

ІІІ. Теоретичний матеріал.

Перегляньте репродукції картин художників. Погрупуйте їх за жанрами. Скажіть, в яких видах мистецтва створені репродукції? Охарактеризуйте художні образи, які ви бачите. Поясніть свою думку.

Фасилітована дискусія за роботами митців.

ІV. Практична робота.

       Виконаємо композицію «З життя лісових мешканців», спробуємо застосувати всі знання, які отримали на уроці, щоб створити неповторний образ.

Творча робота. «З життя лісових мешканців». Робота в групах.

На минулому уроці ви вже створювали образ дикого звіра. Проте не завжди у природі звір живе сам по собі. Часто тварини живуть групами, або співіснують з іншими видами. Вдома ваша творча група досліджувала які групи тварин можна зустріти в лісі та на лузі, як вони живуть. Ваше завдання для учасників творчої групи - створити композицію, яку ви назвете « Життя лісових мешканців» або «На лузі».

·         Виконуючи домашнє завдання ви переглянули багато зображень та відео стосовно характеру життя лісових мешканців. Створіть начерк майбутньої композиції, попередньо домовившись між собою про кількість тварин, про момент їх життя, про оточення(лісовий пейзаж). Що є композиційним центром? Визначте характер моменту. Як передати це за допомогою поз чи рухів тварин.

·          Чітко визначте завдання для кожного учасника творчої групи.

·         Промалюйте композицію лінійно. Працюючи простим олівцем, врахуйте майбутню техніку виконання роботи (акварель чи гуаш)

·         Продовжуйте орієнтуватися на фото тварини яку зображуєте, дотримуйтеся пропорційності у зображенні.

·         В групі вам доведеться працювати в кольорі одночасно, тому узгоджуйте свої дії між собою, намагайтеся досягнути цілісності в роботі. Враховуйте особливості обраної вами техніки виконання. Як пейзаж допоможе у передачі задуму композиції?

·         Завершена робота – це композиція яку цікаво розглядати, за якою можна розповісти історію, до неї нічого додати і нічого не можна забрати.  У неї чітко виражений композиційний центр. Керуючись цими знаннями проаналізуйте завершену композицію між собою в групі, а потім представте її глядачам.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні у ваших  творчих композиціях. Вдало завершили вивчення теми «Пейзаж і анімалістка». Незабаром вас чекають нові дивовижні відкриття. Можливо, ви здогадаєтеся які відгадавши загадку, адже відгадка до неї буде темою наступної зустрічі.

 Стоять два стовпи,

а на стовпах бочки,

а на бочці макітра,

а на макітрі ліс.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 9.

Мистецтво портрету. Скульптурний портрет літературного героя.

Мета:

·         продовжити знайомити учнів з портретним жанром у мистецтві, особливостями побудови портрету та пропорціями обличчя людини в об’ємі; вчити створювати портрет в скульптурі;

·         вдосконалювати вміння роботи з пластичним матеріалом;

·         розвивати активність до пізнання мови мистецтва;

·         виховувати охайність, ціннісне ставлення до людей та мистецтва.

Завдання уроку:

·         ознайомити з історією скульптурного портрету;

·         нагадати будову голови та основні пропорції обличчя людини;

·         вдосконалювати навички роботи з пластичними матеріалами.

Мистецька абетка:

Скульпту́ра (лат. sculptura, від лат. sculpo — вирізаю, висікаю) — ліпка, пластика, видобразотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів.

Художньо-виразні засоби скульптури — побудова об'ємної форми, пластичне моделювання (ліпка), розробка силуету, фактури, у деяких випадках також кольору.

Портре́т (фр. portrait) — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр образотворчого мистецтва.^[1] 

Пропорції-співвідношення елементів в зображені предметів.

Домашнє завдання : аналізувати власне зображення у дзеркалі.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності.

 Людина. Чи є тема в образотворчому мистецтві більш цікава і складна?

І це обумовлене не тільки тим, що людина є однією з найбільш складних і досконалих природних форм, але й тим, що кожна людина унікальна і неповторна.

-         Пригадаємо, як називається зображення людини в образотворчому мистецтві?

Портрет (дослівно «риса в рису») – не лише зовнішня схожість. Це і духовний світ людини.

-           З якими  портретами ви знайомі? (живописні, скульптурні, графічні)

«Мистецтво портрету»

Мистецтво портрету існує декілька тисячоліть. Істориками доведено, що спершу портрет з’явився у скульптурі. «Зародження портрету у скульптурі»

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення одного з найскладніших та водночас найцікавіших жанрів мистецтва – портрету.

Нашим завданням буде:  познайомитися з історією скульптурного портрету, пригадати будову голови та основні пропорції обличчя людини,

вдосконалити навички роботи з пластичними матеріалами.

Тема уроку: «Мистецтво портрету. Скульптурний портрет літературного героя».

ІІІ. Теоретичний матеріал.

       Як було сказано, скульптурний портрет – найдавніша форма портрету. Пригадаємо історію…..

Давній Єгипет. Перші зображення людини – це величезні кам’яні статуї фараонів. Їх виникнення пов’язане з релігією єгиптян, які вірили у загробне життя. Душа померлого після судилища повинна повернутися у тіло, щоб жити вічно. Статуї створювался для того, щоб душа легко могла відшукати свого власника. Людину зображували ні молоду, ні стару, без ознак віку, лише наближена схожість з оригіналом. (перегляд  скульптурних зображень фараонів)

Відомий  вам цей портрет? (Портрет цариці Нефертитті).

Це портрет єгипетської цариці Нефертитті. Він був зроблений три з половиною тисячоліття тому назад в майстерні скульптора Тутмеса. В цьому портреті дуже мало деталей, все стримано та суворо, але разом з тим майстру вдалося м’якість, ніжність, красу жінки.

Давня Греція. Основним критерієм краси людини  є ідеальні пропорції: правильний ніжний овал обличчя,  пряма лінія носа, продовгуватий розріз глибоко посаджених очей, невеликий рот, повні випуклі губи, хвилясте волосся. Обличчя умовно можна поділити на три частини: підборіддя, ніс та лоб. Саме таким вимогам відповідає портрет царя Олександра Македонського роботи скульптора Лісіппа. Проте сам Лісіпп пізніше  почав відходити від «ідеального обличчя». Голова кулачного бійця з Олімпії вже далека від класичного канону. Обличчя грубе, ніс розплющений, вуха розпухлі. Він зовсім не схожий на напівбога.

            Високого рівня розвитку портрет досяг у Давньому Римі. Почавши із зображення померлих, римляни перейшли до зображення – живих людей.

Римський портрет завжди був дивовижно правдивим. Скульптори намагалися, насамперед, досягти максимальної схожості із оригіналом, без прикрашання. Саме таким ми бачимо портрет старого патриція. ( патрицій – заможний римлянин). Все глибше погляд художника проникає в людину – його неповторні риси, душевний стан, настрій.

            Перед вами скульптурний портрет, так званий - «Брутт».

Спробуйте визначити його настрій? характер?( вольова, рішуча, впевнена в собі людина.)

Порівняємо його з іншим портретом – Портретом Каракалли. (жорстока, обмежена людина. Девізом його життя було – «Хліба та видовищ», відсутня духовність.)

            На основі цих скульптурних портретів ми можемо зробити висновок:

Портрет в скульптурі пройшов довгий шлях становлення: від релігійного ледь схожого на оригінал, до портрету в повному розумінні цього слова:

Портрет (дослівно риса» риса в рису») – це зображення людини, в якому розкривається внутрішній світ , світ почуттів та переживань.

Жоден скульптор не може створити цікавий правдивий портрет без знань будови голови та пропорцій обличчя людини.

            Познайомимося з будовою голови людини.

Форма голови людини визначається формою черепа, який має кістяну будову. Якщо дивитися на череп у фас, то форму можна вписати у овал. Чітко видно лобні бугри та  надбрівні дуги. Очі розміщуються у очних впадинах. Виділяються скули. Форма носа визначається носовим відростком.

Рухомою є щелепа.

            У профільному зображенні  - виступає потилична частина, але вона коротша за лицьову. Зверніть увагу, що лінія шиї зміщена назад.

            Пригадаємо основні пропорції обличчя людини.

Якщо провести посередині голови вертикальну лінію, то вона поділить голову на дві частини – ліву та праву.

Обличчя умовно можна поділити на три рівні частини:

Лоб – від межі волосся до брів,

Ніс – від брів до основи носа,

Підборіддя – від основи носа до підборіддя

            Під лінією брів розміщені очі, відстань між якими дорівнює ширині ока. А опускаючи вертикальні лінії з внутрішніх куточків очей, можна визначити ширину носа.

            Пропорції, які ми пригадали, вважають – ідеальними. Про те створюючи портрет,  небхідно пам’ятати, що кожна людина – індивідуальна і неповторна, тому можуть бути відхилення .

ІV. Практична робота.

       Як же художник працює над портретом?

Читаючи будь-який літературний твір ми знайомимося з багатьма героями які нам або подобаються, або ні. Ми по-своєму їх собі уявляємо. У нас є ціла галерея улюблених літературних героїв. Пропоную створити сьогодні скульптурний портрет одного з них.

Порядок виконання роботи.

·         Вдома ви перечитали словесний портрет цього героя, добре знайомі з його характером. Намалюйте попередній ескіз роботи – погрудний портрет улюбленого літературного героя

·         Приготуйте для роботи матеріал. Краще брати пластилін(глину, тісто) одного кольору

·         Скатайте кулю.

·         Відсічіть знизу частину пластиліну для виділення підборіддя.

·         Сформуйте шию. Перевірте її розміщення.

·         Надайте бажаної форми голові.

·         Нанесіть основні лінії та пропорції.

·         Пропрацюйте деталі портрета.

·         Передайте зачіску способом доліплювання пластиліну.

·         Приєднайте деталі, які допоможуть розкрити художній образ (прикраси, головні убори, люльки…..)

·         Огляньте ще раз портрет з усіх боків, проаналізуйте його самостійно

            Представте завершену роботу глядачам, створивши галерею літературних героїв. Якщо глядачі безпомилково називають представлений вами образ – робота вдалася. 

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні  у ваших  творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

       Що таке портрет?

       В якому виді мистецтва вперше з’явився портрет?

       Які скульптурні портрети запам’ятали?

Назвіть основні пропорції обличчя людини?

На наступному уроці ми з вами продовжимо  знайомитися з портретом, а яку саме композицію  будемо створювати спробуйте здогадатися з вірша Симоненка

…Ти знаєш, що ти — людина.

Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя — єдина.

Мука твоя — єдина.

Очі твої — одні)….

 

 Тема: Портретний жанр. Автопортрет

Мета:

·         продовжити знайомство учнів з портретним жанром у мистецтві, особливостями побудови та видами портретів;

·         вчити виконувати побудову портрету на площині, передавати характер, вік та емоційний стан;

·         формувати розуміння мови мистецтва, почуттів людей;

·         розвивати вміння сприймати мистецькі твори та висловлювати власні думки щодо побаченого;

·         формувати  графічні та живописні компетентності.

 Завдання уроку:

·      поглибити  поняття портрет в образотворчому мистецтві;

·      визначити особливості автопортрету;

·      з’ясувати, які бувають портрети відповідно до композиційного рішення;

·      познайомитись з поняттям «асоціативний портрет».

Мистецька абетка:

Портре́т (фр. portrait) — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр образотворчого мистецтва.^[1] 

Автопортре́т — портрет художника, виконаний ним самим.

Мі́міка (від грец. mimikos — наслідуваний, акторський) — рухи м'язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини.

Шарж (фр. charge) — різновид карикатури, в якому зберігається подібність з об'єктом зображення, сатиричнітенденції поступаються перед м'яким, доброзичливим гумором.

Домашнє завдання: аналізувати особливості зміни обличчя людини в залежності від віку.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності. Ти знаєш, що ти — людина.

Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя — єдина.

Мука твоя — єдина.

Очі твої — одні).

- Як ви розумієте цей вірш ? (відповіді учнів)

Так, справді, кожна людина унікальна і неповторна, а спілкування з нею збагачує наш внутрішній світ.

Зображення людини посідає значне місце в образотворчому мистецтві.

- Давайте пригадаємо, як називається цей жанр мистецтва?

Біблійні легенди оповідають: коли Ісуса вели до місця страти на Голгофу, жінка на ім’я Вероніка, своєю хустиною обтерла піт з його чола. Невдовзі, здивована і вражена жінка побачила на хустині зображення чоловічого обличчя.

- До вашої уваги репродукція картини Ель Греко , «Свята Вероніка», на якій ми бачимо саме це зображення.

- Чи відносимо ми його до портрету? Хто є автором?

-  Як тоді, називаються портрети, авторами яких є самі митці?

-  Практично кожен художник залишив по собі своє власне зображення. Так, наприклад, Рембрандт створив близько 80 автопортретів.

-          Як ви думаєте, яку мету переслідує художник, зображуючи себе?

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Нашим завданням буде - з’ясувати  мету створення автопортрета, познайомитися з автопортретами відомих митців, створити свій  автопортрет.

Тема уроку: «Портретний жанр. Автопортрет»

ІІІ. Теоретичний матеріал.

Знайомство з автопортретами митців, розпочнемо з автопортрета геніального українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка. На портреті художнику 31 рік.

- Яким постає перед нами митець ?

- Чому, на вашу думку, художник зображує себе зі свічкою в руках ?

- Що символізує свічка?

В даній роботі художник створює образ шукача істини, який розмірковує над власною долею і долею рідного народу.

Глибше проникнути в ідейний задум нам допоможе сам автор :

                                               Думи мої, думи мої

                                   Лихо мені  з  вами!

                                   На що стали на папері

                                   Сумними   рядами?

І тому, в автопортреті передаються думки, мрії, сподівання.

З глибини картини на нас дивляться сповнені суму очі передчасно постарілого художника. Важко уявити, але минулого лише 16 років з моменту створення попереднього автопортрета. (показ репродукції автопортрета 1864р.)

- Про що можуть свідчити зміни в образі людини ? (умови життя, матеріальні негаразди,  перебування на засланні....)

Зовсім по іншому виглядає автопортрет відомого українського художника Георгія Нарбута. (показ автопортрета художника)

- Чи знайомі ви з його творчістю?

Георгій Нарбут підніс мистецтво української графіки на світовий рівень. Його талант проявився в книжковій графіці, він є автором численних ілюстрацій до книг, зокрема першої ,,Української абетки“. Художнику належить зображення першої української гривні. А ще він був майстром силуету , саме в цій техніці і виконана робота. Для силуету характерна суцільна пляма і чіткий контур.

- Ми  можемо побачити риси обличчя художника? Визначити настрій ?

- Зверніть увагу, що художник доповнює автопортрет різними зображеннями.

- З якою метою він це робить?

За допомогою зображень своєї творчої спадщини художник розкриває коло інтересів та професійну діяльність.

За допомогою простих засобів французький художник Андре Массон створює свій образ. (показ репродукції автопортрета)

-          Що передав митець в своїй роботі? (емоції, почуття, переживання )

Трістан Тцара – румунський поет. В цікавому вигляді створив автопортрет.

- Чому автор наповнює контур своєї голови різними зображеннями? (головне в людині не зовнішність, а внутрішній світ людини)

На тлі розглянутих автопортретів зовсім дивною виглядає робота американського художника Роя Ліхтенштейна, який замість голови зображує дзеркало. Чому? (людська сутність є відображенням оточуючого світу)

Ми познайомилися з низкою автопортретів. З‘ясували мету створення автопортретів.

- Чи збігається вона із вашими попередніми судженнями?

 Отож, підведемо підсумок, з якою метою створювалися автопортрети? (відповіді учнів)

Головним в автопортреті є не стільки передача зовнішньої схожості, скільки відкриття внутрішнього світу через :

-          думки , мрії, сподівання;

-          коло інтересів, професійну діяльність;

-          емоції, почуття;

-          внутрішній світ людини;

-          своє «я».

За  способом зображення обличчя людини розрізняють портрети:

- фас(вигляд спереду)

- профіль(вигляд збоку)

- 3\4 (напів повернута голова).

Перегляньте портрети. Згрупуйте їх за способом зображення.

ІV. Практична робота.

Пропоную гру – «Давайте познайомимося». Я створю свій автопортрет, в якому розкажу про себе, а ви в свою чергу, за допомогою зображення свого кола інтересів, через, можливо, думки , мрії розкриєте себе.

            Я представляю себе так: (показ малюнка).

- Що ви можете сказати про мене, виходячи з побаченого?

Наше знайомство продовжується, нехай надихають вас на творчу роботу чарівні звуки музики.

       Виконаємо композицію «Автопортрет», спробуємо застосувати всі знання, які отримали на уроці, щоб створити власний образ.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні  у ваших  творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

·         Яка мета створення автопортрету?

·         Які бувають автопортрети?

·         Роботи, яких митців вам сподобались найбільше?;

У мене склалося приємне враження від спілкування. Вражена багатством вашого внутрішнього світу, широким колом інтересів, захоплень, мрії, думок. Цінуйте це в собі. Для людини немає нічого цікавішого в світі ніж сама людина. Закінчити урок я хочу словами відомої української поетеси Ліни Костенко:

Я – дерево , я – сніг, я – все, що я люблю.

І, може, це і є моя  найвища сутність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема :Парний  портрет.Дід та баба.

Мета:

·         активізувати знання учнів про портретний жанр у мистецтві та засоби вираження в портреті;

·         вчити аналізувати особливості образів;

·         дати поняття про парний та груповий портрет;

·         поглиблювати знання учнів про особливості зображення чоловічого та жіночого портрету;

·         формувати вміння працювати у різних мистецьких техніках;

·         розвивати асоціативно-образне мислення та фантазію;

·         формувати ціннісне ставлення до родини.

Завдання уроку:

·         Дати поняття парний та груповий портрет;

·         Ознайомити з різновидом парного та групового портрету -сімейним портретом

·         Пригадати як зображаються основні пропорції обличчя людини на площині,

Мистецька абетка:

Портре́т (фр. portrait) — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр образотворчого мистецтва.^[1] 

Парний   портрет – портрет , на якому зображено двоє людей.

Груповий портрет - портрет, на якому зображено кілька осіб.

Пропорції- співвідношення частин зображеного предмету.

Домашнє завдання: аналізувати особливості фігури людини в залежності від статі.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності.

Відвідаємо віртуальний вернісаж . він буде незвичайним, адже всі картини відносяться до одного жанру. Уважно перегляньте та скажіть як називається цей жанр та що спільного та відмінного у даних роботах.

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

-         Нашим завданням сьогодні буде познайомитися з різновидами портретів за кількістю зображуваних осіб, дізнатися про парний портрет та його особливості, вдосконалити навички роботи над портретом.

 Тема уроку «Парний  портрет. Дід та баба».

ІІІ. Теоретичний матеріал.

На попередніх уроках ми знайомилися з портретами, на яких зображена лише одна людина.

Такі портрети відносяться до одинарних портретів. В образотворчому мистецтві зустрічаються також портрети, на яких зображено дві або кілька осіб. Вони також мають свою назву, відповідно до кількості зображуваних людей. Парний портрет - портрет, на якому зображено двоє людей. Груповим портретом називається той портрет, на якому зображено кілька осіб.

Люди можуть бути зображені в повен зріст, по коліна, по пояс, по гуди, по плечі.

Перегляньте портрети та визначте, які до яких видів вони відносяться.

Серед запропонованих портретів є портрети, в яких відчувається родинне тепло та сімейні стосунки. Такі портрети називають сімейними.

За допомогою казки ми спробуємо уявити головних героїв нашої композиції.

Дід і баба

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили собі дід і баба. От баба дідові каже:

— Піди на ринок і купи килимок.

Пішов дід на ринок і купив килимок. Іде він додому, бачить, сидить якась старенька бабуся і плаче.

— Ох, — каже дід, — чого ти, старенька, плачеш?

— Іди собі, діду, ти мені не поможеш.

— Ну чого ж, старенька?

— Пограбували мою хату розбійники, хоч би якийсь килимок оставили.

— Ну, а що ж у тебе осталося?

— Ні осталося в мене нічого, крім голки.

— Ну, давай поміняємося, я тобі килимок, а ти мені голку.

Згодилася бабуся і поміняли вони килимок на голку, та й пішов дід додому. Приходить, а його жінка сидить, горює.

— Ну, а з тобою що трапилося? — питає дід.

— Остання голка вломилася, — відказує баба.

Дід як показав бабі голку, вона так зраділа, аж помолоділа. І стали вони собі далі жити, добра наживати.

Що ви можете розповісти про своїх діда та бабу?

Які вони?

Намалюйте їх образ словами.

Для художника Леоніда Баранова дід та баба найважливіші люди, адже вони його виховали. Леонід Баранов створив цілу серію робіт про найдорожчих йому людей та спробував розповісти цілі історії про життя. Пропоную переглянути роботи.

Поділіться своїми враженнями. Що найбільше вдалося передати художнику в роботах.

Завдання створити сімейний парний портрет та передати свої почуття за допомогою композиції.

ІV. Практична робота.

Спробуйте уявити собі як вони жили, яким був їх побут, як вони виглядали у своєму помешканні.

Промалюйте попередній ескіз композиції, в якому продумайте всі її деталі: який це портрет(погрудний, поясний чи в повний зріст), як варто розташувати образи, щоб вони утворили цілісну композицію, за допомогою яких елементів можна передати характер стосунків між ними, які елементи побуту варто зобразити, щоб передати ту епоху, в якій жили наші герої.

·         Попрацюємо сьогодні в змішаній техніці зображення. Першим етапом роботи в кольорі буде акварельний живопис, тому лінійний малюнок простим олівцем виконуйте з урахуванням особливостей акварелі.

·         Намагайтесь дотримуватися пропорційності зображення у портреті

·         Аквареллю пропишіть всю композицію починаючи з великих плям. Особливої уваги приділіть власне портретам: як кольором передати характер образів.

·         Найдрібніші деталі композиції промалюйте чорною гелевою ручкою, можливо, застосувавши графічні прийоми для конкретизації образів. Але робіть це вже тоді, коли фарба повністю висохла.

·         Сподіваюсь ви створили прекрасні цікаві художні образи, милуючись якими глядачі будуть згадувати добру і повчальну народну казку. Тому варто помістити їх на виставкову дошку і почути відгуки про них від ваших глядачів.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні  у ваших  творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

Що нового ви довідалися про мистецтво портрету?

Які бувають портрети?

Чи вдалося вам створити сімейний портрет?

Якими  засобами ви скористалися?

Завершити урок пропоную веселим віршем Валентина Бичко

«СВАРКА»
Посварились баба й дід —
Чи  пора  зривати  глід?
Баба  каже:
— Ще не слід! —
Дід  перечить:
— Зрілий  плід!

Сперечались  день  і два,
Заболіла голова
І  у баби,  і у діда.
То їх  в жар,
То в  холод кида.
Баба каже,
Дід  говорить,
А ніхто не переспорить…

 

 

Урок 12.

            Декоративний портрет. Стилізація  в портреті.

Мета:

·         продовжити знайомити учнів з портретним жанром у мистецтві;

·         розширювати знання учнів про спрощення та стилізацію в портреті;

·         вчити передавати художній образ засобами силуетного зображення;

·         розвивати вміння учнів виконувати портрети у техніці витинанка;

·         формувати  ціннісне ставлення до мистецва.

Завдання уроку:

·         Пропорцій фігури людини на площині.

·         Спрощення та стилізація в портреті.

·         Стилізований портрет у техніці витинанка.

Мистецька абетка:

Витина́нки (від українського слова  "витинати", тобто "вирізувати", "вивертати") — це вид давньо - слов'янського, зокрема українського народного декоративного мистецтва. Включає сюжетні та орнаментальні прикраси житла — ажурні, силуетні тощо. Витинанки виготовляються з допомогою ножиць.

Компози́ція — це побудова художнього твору, яка обумовлена його змістом, призначенням і характером.

Композиція - твір, тобто кінцевий результат діяльності художника.

Домашнє завдання: аналізувати особливості зміни фігури людини в залежності від руху який вона виконує.

 Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності.

Пригадайте, чим завершився попередній урок?

Які портрети ми створювали?

Які засоби використовували?

Людина. Здається так просто. Але разом з тим так складно… Всі люди однакові: 2 руки, 2 ноги, голова, тулуб і разом з тим такі різні….

Інколи ми чуємо: гармонійно складена людина, гарна статура або у людини пропорційна фігура.

Яка фігура є гармонійною, пропорційною, гарною?

Пропорції тіла людини завжди були об’єктом міркувань і тверджень, в різні часи людей малювали по різному….

В давнину єгипетські художники брали за одиницю вимірювання довжину середнього пальця руки, який вміщується у всій постаті 19 разів.

Стародавні грецькі митці зокрема Лісіпп, брали за одиницю вимірювання висоту голови людини.

Художники Ренесансу - серед яких Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Альбрехт Дюрер та інші теж вважали, що висоту голови людини варто брати за основу при зображенні постаті.

Врешті після багатьох суперечок, спроб і помилок, все ж склали певні правила, або іншими словами – канони, які допомагали правильно зображати людину. Знання цих правил і пропорцій необхідні нам при зображенні фігури людини.

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Нашим завданням сьогодні буде з’ясувати, які існують пропорції фігури людини, познайомитися з основними з них, дізнатися про відмінність пропорцій фігури чоловіка та жінки. На основі цих знань створимо силуетну композицію в техніці витинанки. Тема уроку. Груповий портрет. Стилізація в портреті.

ІІІ. Теоретичний матеріал.

Слово «пропорція» походить від латинського «proportio» - «співвідношення» - і визначає певне співвідношення частин предмета між собою за величиною. Останнім часом за взірець застосовують пропорції за Леонардо да Вінчі.

Розгляньте таблицю-схему, яку запропонував Леонардо да Вінчі, визначте пропорції, якими користувався художник.

Голова і тулуб становлять половину всієї постаті людини, а друга половина — це ноги.

Ширина розставлених рук наближається до величини зросту тіла людини.

Ширина плечей дорівнює двом головам, ширина чоловічого таза — 1 1/2, жіночого — 1 3/4 висоти голови.

Довжина руки дорівнює трьом розмірам голови.

Опущена рука доходить до половини стегна.

Довжина кисті руки дорівнює розміру обличчя.

Довжина стопи дорівнює висоті голови людини.

            Ми лише вчимося, тому сьогодні будемо створювати силуетне зображення людини, тобто узагальнене. Таке зображення зберігає основні пропорції, про те не вказує на індивідуальні особливості людини.

Розгляньте силуети фігур людей. Скажіть чи можна визначити стать людей по силуету? Як? Чому?

Слід відзначити відмінність у пропорціях між чоловічою та жіночою постатями. Чоловіки вищі на зріст від жінок, у них відносно довші ноги і ширші плечі, товща шия, довші кисті та стопи.

На уроці створимо силуетну композицію «Язикаті Хвеськи», «Кумасі». Як ви гадаєте, яка техніка зображення підійде нам найбільше і чому? Витинанки. Пригадайте, що вам відомо про мистецтво витинанки?

Витина́нки (від українського слова  "витинати", тобто "вирізувати", "вивертати") — це вид давньо- слов'янського, зокрема українського народного декоративного мистецтва. Включає сюжетні та орнаментальні прикраси житла — ажурні, силуетні тощо. Витинанки виготовляються з допомогою ножиць (маленьких і, наприклад, дуже великих - для стриження хутра овець), спеціальних дрібних пристосувань майстрів, що передаються з покоління в покоління, а також ножа, сокирки, інших знарядь. Матеріалом для витинанок є папір (білий або кольоровий).

Чи спостерігали ви як кумедно і характерно виглядають подружки, тітоньки, кумасі, що пліткують, розмовляють чи ж ба, навіть, сваряться, жестикулюючи при цьому чи розмахуючи руками. Не відстають від них і товариші, куми, сусіди, які можуть не просто говорити, але й обніматись по приятельськи, або борюкатися, доводячи один одному свою правоту. А насправді обоє однаковісінькі.

Пропоную переглянути фрагмент мультфільму «Як жінки чоловіків продавали» («Як у нашого Омелька невеличкая сімейка»).

ІV. Практична робота.

Відтворити таку картину з життя народу найпростіше у техніці витинанки.

Під час роботи не забувайте користуватись правилами зображення фігури людини, пам’ятайте про особливості зображення різних людей за віком і за статтю.

Спочатку потрібно установити правильне положення всієї постаті, визначити пропорції частин тіла, а потім упевнено малювати, намагаючись передати характерні особливості голови, тулуба, рук і ніг людини.

Зважаючи, що витинанка часто – симетрична ажурна композиція, згортаємо папір вдвоє кольором всередину і простим олівцем від лінії згину промалюємо половину такого парного портрета: один персонаж і деталі, що підкреслять де знаходяться наші співбесідники. Промальовуючи портрет враховуйте пропорції постаті людини.

Помітьте, які деталі в портреті слід витинати, щоб не втратити характерність образів. Як силует або ажур у композиції допоможе проявити її зміст.

Починайте витинати з найдрібніших деталей, завершуйте роботу над витинанням обрізаючи композицію по контуру. Щоб папір не пересувався у руках під час витинання, можна скріпити його степлером

Підберіть кольорове тло вашій витинанці і охайно наклейте її , доповніть зображення дрібними деталями.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні у ваших творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

Хто придумав канони для зображення фігури людини?

Які правила і пропорції фігури людини ви запам’ятали?

Чи обов’язково дотримуватись правил при зображенні людини?

Чим відрізняються пропорції жіночої та чоловічої постатей?

Небесний дар творити диво це! 
Ця витинанка, як душа народу. 
В мініатюрі диво-деревце 
Несе душі і серцю насолоду. 

 

Урок 13.  Портрет у  композиції.

Мета:

·         поглиблювати знання учнів про жанрову палітру мистецтва портрета;

·         вчити створювати динамічні образи людей у скульптурі;

·         вдосконалювати навички роботи з пластичними матеріалами;

·         формувати ціннісне ставлення до мистецтва.

Завдання уроку:

·         Статика та динаміка у портреті

·         Композиція у скульптурі

·         Створення художнього  образу

Мистецька абетка:

Пластика, або пластичність - якість об'єкта, вказує на його гнучкість, піддатливість.

Статика-передача у зображенні стану спокою.

Динаміка- передача у зображенні руху.

Портре́т (фр. portrait) — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр образотворчого мистецтва. 

Компози́ція — це побудова художнього твору, яка обумовлена його змістом, призначенням і характером, або сам твір, тобто кінцевий результат діяльності художника.

Скульпту́ра (лат. sculptura, від лат. sculpo — вирізаю, висікаю) — ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів.

Художньо-виразні засоби скульптури — побудова об'ємної форми, пластичне моделювання (ліпка), розробка силуету, фактури, у деяких випадках також кольору.

Домашнє завдання: аналізувати особливості пропорцій обличчя людини.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності.

            Пропорції фігури людини просто і складно… У цьому ми переконалися на попередньому уроці під час створення витинанки. Сьогодні наше завдання, не лише передати пропорції фігури людини, але й спробувати передати рух, який саме ви довідаєтеся , коли переглянете відео (Вальс квітів. Лускунчик. Мультфільм)

Ваші враження? Що, на вашу думку, найголовніше у танці?

Та́нець, — вид мистецтва, де художні образи створюються засобами пластичних рухів людського тіла. В танці відображається емоційно-образний зміст музичних творів. Танець існував та існує в культурних традиціях всього людства й людських спільнот. За довгу історію людства танець змінювався, відображаючи культурний розвиток.

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Нашим завданням сьогодні буде  з’ясувати, що таке статика та динаміка у скульптурі, познайомитися з прийомами, які використовує скульптор для передачі руху, вчитися передавати динаміку під час створення художнього образу в об’ємі, вдосконалити навички роботи з пластичним матеріалом.

Тема уроку «Портрет у  композиції.»

ІІІ. Теоретичний матеріал.

Порівняйте зображення. Визначте, які з них відносяться до статичних? Які до динамічних? Чому?

Для того, щоб адекватно оцінити скульптурне зображення необхідно правильно обрати точку зору, яка називається ракурсом (від французького «скорочений»). Від обраного ракурсу залежить сприйняття скульптурного зображення. Для цього будь-яку скульптуру потрібно оглядати з усіх боків. Лише тоді вдасться визначити статична вона чи динамічна. Для передачі динаміки скульптори використовують ритм за аналогією з музикою. Пропоную переглянути скульптури та переконатися в цьому.

В одиничних скульптурах митці передають рух через вигин тіла, положення рук, ніг, голови. У багатофігурних композиціях рухи повторюються або доповнюють один одного.

Пригадайте, що ми розуміємо під поняттям композиція?  

Компози́ція зазвичай вживається у двох значеннях. З одного боку, композиція — це побудова художнього твору, яка обумовлена його змістом, призначенням і характером. А з іншого боку композицією називають і сам твір, тобто кінцевий результат діяльності художника. Композиція є одним з основних організуючих компонентів кожного художнього твору. Саме композиція надає йому цілісність, підпорядковує його елементи один одному і цілому.

ІV. Практична робота.

        Спробуємо поєднати два види мистецтв: танець та скульптуру, створивши портретну композицію. Для цього ви об’єднайтеся у творчі пари і узгодивши який емоційно-образний зміст притаманний вашому дуету, зробіть начерк майбутньої композиції. Щоб легше було працювати поімпровізуйте з танцювальними рухами. (пантоміма «Танець»)

·         Доберіть потрібні матеріали: пластилін(глину) стеки дощечки, ганчірки. Можливо вам знадобиться каркас.          

·         Ознайомтеся ще раз із пропорціями тіла людини. Запам’ятайте співвідношення розмірів частин тіла, зверніть увагу, які великі м’язи створюють рельєф тіла людини на спині, ногах, руках.

·         Домовтеся між собою хто яку фігуру ліпитиме, узгодьте розміри та маси тіла у майбутньому дуеті.

·         Ліпити можна різними способами

·         Конструктивний спосіб ліплення. Виліпити окремі частини тіла, починаючи з найбільших(тулуб, голова, кінцівки). Голову зліпіть скачавши кульку. За допомогою стеки (фігурної лопатки для ліплення) на голові сформуйте очниці, вилиці, ніс, рот і далі доведіть їх до потрібної точності і досконалості. Злегка витягніть шию в нижній частині голови.

Тулуб ліпіть з овального шматка пластиліну. Можна зробити конус, а можна більш деталізовано виліпити грудну клітку, лінії талії і тазу. У тулубі за допомогою спеціальної, круглої на кінці, стеки зробіть заглиблення для рук і ніг.

Руки і ноги ліпіть зі згорнутих «ковбасок». Їх можна не деталізувати, а можна виділити тільки долоні і пальці. Можна навіть дуже деталізувати, накладаючи пластилін в потрібних місцях, створюючи м’язи (рельєфна ліпка). В останню чергу ліпіть дрібні деталі. Для їх створення використовуйте способи відтягування або прищипування пластиліну, витягаючи пальцями невелику частину від загального шматка до потрібного розміру.

З’єднуйте деталі по мірі їх виготовлення, щільно стикуючи частини і примазуючи їх пальцями або за допомогою стеки.

·         Пластичний спосіб ліплення. Ліпіть фігуру людини з цілісного шматка пластиліну, витягаючи частини тіла або висікаючи їх, прибираючи зайвий пластилін. У цьому випадку скульптура ліпиться, починаючи знизу вгору. Цей спосіб складніший, оскільки вимагає розвиненого окоміру і ясного уявлення про пропорції тіла людини. Але ви можете комбінувати обидва способи ліплення, роблячи, наприклад, голову і груди з монолітного шматка пластиліну(глини), а руки й ноги — окремими частинами.

·         Постать людини заввишки більше 10 см вимагає каркаса, інакше вона не збереже форму. Приготуйте дротяний каркас потрібного положення, закріпіть його на підставці. Дріт повинен бути одночасно гнучким і міцним. Для кращого кріплення пластиліну на каркасі, основний дріт повинен бути обмотаний не дуже частими витками іншого, тоншою дроту. Коли каркас готовий, обліплюють його, надаючи пальцями і стекою потрібної форми вашій скульптурі.

·         Об’єднайте виготовлені скульптури у дует. Намагайтеся досягнути  композиції відповідно вашим начеркам. Подбайте про динаміку у композиції, про цікавість сприймання статуетки з усіх сторін споглядання.

·         Якщо вас задовольняє отриманий результат, дует може виконувати танець і для інших глядачів.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні у ваших творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

Що нового ви довідалися про динамічне зображення у скульптурі?

Як прийоми використовує скульптор при передачі руху?

Яке значення має ракурс у скульптурній композиції?

Що таке композиція у скульптурі?

 

 

 Тема: Передача в холодній гамі кольорів стану природи.

 Зимовий пейзаж.
Мета: Спрямовувати  діяльність  учнів  виконувати композиції нетрадиційним способом образотворення без попередньої прорисовки олівцем. Поглибити знання про виражальні засоби живопису.
Розвивати поняття про теплу і холодну гаму кольорів, образи мислення, вміння спостерігати і бачити прекрасне в усьому, що нас оточує.
Виховувати почуття любові до природи рідного краю.
Обладнання: Папір, акварель, парафінові свічки, ватні тампони, серветки.
Наочність: Репродукції картин художників за темою.
                                                 ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Повторення жанрів образотворчого мистецтва.
- знайдіть серед картин і доведіть відповідно жанр мистецтва (портрет, побутовий, історичний, батальний, анімалістичний).
- Якого жанру немає? (пейзаж).
II. Повідомлення теми та мети уроку.
1. Проблемна ситуація.
- Який жанр образотворчого мистецтва ми будемо сьогодні відтворювати? Пейзаж - жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню природи. Пейзаж співзвучний з музикою та поезією.
III. Робота над темою уроку.
1. Сприймання мистецтва - шедеврів: С. Чирков „Січневе сонце" (з коментарем).
- Чому такі привабливі твори художників? (присутнє зображення простору).
2. Бесіда про красу зимової природи:

Дорога біла стелиться,
І краю їй нема.
Сніжок мете - метелиця,
Прийшла до нас зима.
                (В. Бичко)
-Етюд - твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення в процесі роботи над картиною.
3. Читання малюнка (етюда).
- Яке почуття викликає?
- Що на передньому плані? (середньому, дальньому)
- Яка гама кольорів використана?

4. Повторення про гаму кольорів.
Теплі - кольори, які в своїй основі містять ту чи іншу кількість жовтого і червоного.
Холодні - голубі, сині, зелені, та ін.
5. Повторення про використану перспективу (лінійна - ближче ялинки більші, далі менші; повітряна - предмети ніби тануть в повітрі, набувають неясного обрису, втрачають тонову контрастність).
6. Ознайомлення з послідовністю виконання роботи.
- робота з воском; (восковою свічкою малюється те, що повинно залишатися білим: сніг, який падає; сніговик).
- малювання по мокрому ватним тампоном;
- лесіровка - накладання кольорів;
- лінія горизонту;
- освітлення предметів.
7. Створення проблемної ситуації.
- За допомогою вірша підказки придумайте і додайте в своєму малюнку теплий колір.
А земля, мов казка, чарівна і біла
В ній дерева, срібло скрізь блищить
Всюди тихо - тихо, спокій мріє тиша.
І такий чарівний, дивовижний цвіт.
Гілка не шелесне, вітерець не дише,
Лише червоніють снігурі між віт.

8. Практична діяльність учнів:
- індивідуальна робота з окремими учнями;
-консультації дітей щодо роботи..
IV. Виставка та оцінювання робіт.
(чи дотримано колориту, перспективи, де використано теплий колір).
V. Підсумок уроку:
- Які нетрадиційні техніки образотворення використали?
- Про що можне розповісти колір?
- Який з даних рядків відповідає виконаному малюнку?
Коли такий буває сніг?
Він ще недавно голубів
Застиг у сонній мрії.
Ось небокрай почервонів -
І він вже рожевіє. (вранці)
Як тільки сутінь настає,
Ліхтарики мигають,
Він фіолетовим стає
І таємничо сяє (ввечері)

Спочатку він міцний і білий,
Та коли сонце припікає,
Він враз слабішає, жовтіє,
Чорніє, тане і тікає (у відлигу)

 Висновок вчителя
З давніх давен помічено любов дітей до образотворчого мистецтва, не слабішає вона в наш вік телевізорів, відео, стерео і комп'ютерних ігор - вік науково - технічної революції. В чому причина прагнення до малювання. Перш за все в тому пізнавальному заряді, який реалізується через образотворчу діяльність і його природний вплив на всебічний, гармонійний розвиток особистості.
Ознайомлення учнів з різними техніками сприяє їхньому розумовому розвитку, удосконаленню політехнічних уявлень про особливості й різноманітність технологічних прийомів роботи з матеріалами та інструментами; виявляє інтерес до одного або кількох видів образотворчої діяльності; допомагає вибрати для вирішення практичного завдання техніку, що відповідає індивідуальним особливостям і потребам учнів, зумовленим вродженими задатками.
Ми вчимо дітей бачити прекрасне не тільки в природі, а й на полотні. Художні полотна концентрують увагу учнів на головному, вчать їх бачити світ у кольорі, формі, називати це влучним словом.
Одним з основних завдань на уроці було виконання композиції нетрадиційним способом образотворення: без попередньої зарисовки олівцем, використовуючи парафін, ватні тампони, техніку лесіровки.
На уроці були присутні проблемні ситуації, пізнавальні завдання навчаючого, тренувального, пошукового характеру.

Учні зацікавились даними технологіями, були активними, ініціативними і проявляли свої знання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок14.

Карикатура, шарж у портреті

Мета:

·         поглиблювати знання учнів про жанрову палітру мистецтва портрета;

·         вчити створювати комічні образи;

·         познайомити з поняттям карикатура, шарж у портреті

·         вдосконалювати навички роботи з графічними матеріалами;

·         формувати ціннісне ставлення до мистецтва.

Завдання уроку:

·         Пропорції в портреті.

·         Художні прийоми для створення шаржів, карикатур.

Мистецька абетка:

Портрет(фр. portrait) — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр образотворчого мистецтва.

Шарж (фр. charge) — різновид карикатури, в якому зберігається подібність з об'єктом зображення, сатиричні тенденції поступаються перед м'яким, доброзичливим гумором.

Карикатура — перекручений, перебільшений портрет людини чи події, що має за мету висміяти або дати інше зображення суб'єкта.

Шарж - позитивний стиль, зображення, що спонукає глядача посміхнутися.

Домашнє завдання: аналізувати особливості пропорції фігури людини.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності.

Портрет. Пригадаймо, що нам відомо про цей жанр.

Кросворд

1.      Побудова художнього твору, яка обумовлена його змістом, призначенням і характером, або сам твір, тобто кінцевий результат діяльності художника.

2.      У мистецтвознавстві — рід твору, що характеризується сукупністю формальних і змістовних особливостей.

3.      Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр образотворчого мистецтва.^[1]

4.      Передача у зображенні руху.

5.       Походить від українського слова  "витинати", тобто "вирізувати", "вивертати".

6.      Портрет , на якому зображено двоє людей.

7.      Передача у зображенні стану спокою.

8.      Портрет, на якому зображено кілька осіб.

9.      Співвідношення частин зображеного предмету.

10.  Ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів.

1.      Композиція

2.      Жанр

3.      Портрет

4.      Динаміка

5.      Витинанка

6.      Парний

7.      Статика

8.      Груповий

9.      Пропорції

10.  Скульптура

Чи знайоме вам це слово? Що вам відомо про мистецтво кари тури?

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Нашим завданням сьогодні буде  познайомитися з карикатурою та шаржем як різновидами портретів;з’ясувати різницю між шаржем та карикатурою, ознайомитися із засобами вираження у карикатурі; вдосконалити навички роботи з графічними матеріалами.

Тема уроку«Карикатура, шарж у портреті»

ІІІ. Теоретичний матеріал.

Найприємніша справа на світі, як сказав один маленький хлопчик, — це веселитися. І в дорослих на вагу золота цінуються веселуни, бо це мудреці, які дивляться в корінь. До них належать і карикатуристи. Цей дивний народ водночас піднімає настрій і «наступає» на недоліки, показуючи нам нас самих і навколишній світ із несподіваного дотепного погляду. Карикатуристи як лікарі ставлять діагноз, але не окремій людині, а суспільству.

Карикатура — це спосіб думок, це малюнок часу, котрий може створюватися лише розвинутим розумом, адже над собою здатні сміятися духовно здорові й сильні люди. 

Карикатура(італ. caricatura, від caricare — навантажувати, перебільшувати). 1.Сатиричне або гумористичне зображення, в якому комічний ефект створюється перебільшенням і загостренням характерних рис, несподіваними зіставленнями і уподібненнями.
2.Жанр образотворчого мистецтва (зазвичай графіки, але необов'язково), що є основною формою образотворчої сатири, в сатиричній або гумористичній формі зображає які-небудь соціальні, суспільно-політичні, побутові явища, реальних осіб або характерні типи людей. Зародження карикатури історики відносять до далекого ХIV ст., але тільки з розвитком ЗМІ комічне зображення відомих осіб або простих громадян набуло найбільш поширення і популярність в масах. Сьогодні, так і того більше — для художника карикатура і шарж стали не менш прибутковими, чим майстерно зроблений реалістичний портрет. Але якщо забавне зображення рядового замовника буде цікаве тільки йому самому і близьким друзям, то посміятися над збільшеним носом або просто спотвореними рисами обличчя знаменитостей цікаво куди більшій кількості людей.

 Сучасна карикатура — це, як правило, сатиричний або гумористичний малюнок, ізоанекдот. З тематики розрізняється: політична карикатура, соціальна, побутова і так далі.

Переглянемо слайд шоу сучасного рівненського художника карикатуриста Юрія Журавля. Визначте, засоби вираження, які використав художник при створенні своїх робіт.

Шарж, на відмінувідкарикатури, близький до епіграми, але позбавлений ознак в'їдливої сатиричності, а також до пародії, але без гротескової імітації творчої манери автора.

Сутність шаржу і карикатури полягає в перебільшенні тієї чи іншої вади або характерної риси в зовнішності людини. Але між карикатурою та дружнім шаржем є суттєва різниця. Якщо карикатура засуджує і бичує різноманітні вади, то шарж лише показує смішні боки людини без глузування над нею.

Незвичайно яскрава мова карикатури допомагає часом викрити у лаконічній образотворчій формі різноманітні негативні явища.

Робота над карикатурою потребує вміння не тільки виявляти негативні боки життя, але насамперед малювати з натури за пам’яттю. Тільки на основі цих попередніх замальовок, нарисів  можливо створити карикатури, шаржі, зображуючи у формі гротеску найбільш характерні смішні риси людей чи тварин. Зрозуміло, тут потрібна і творча вигадка, і дотепність, і винахідливість.

ІV. Практична робота.

Шарж (фр. charge) — різновид карикатури, в якому зберігається подібність з об'єктом зображення, сатиричні тенденції поступаються перед м'яким, доброзичливим гумором.

Шаржі рівненського митця Юрка Журавля причаровують увагу глядачів, бо в першу чергу наповнені любов’ю та доброзичливістю. Багато з них створено як подарунок до Дня народження друзям, колегам.

 

Чи холи б ви мати такого друга? Як віднесеться ваш друг до вашого шаржу?

Пам’ятайте: після створення шаржу ви не повинні втратити друга, бо шарж – дружній!

http://yak-prosto.com/yak-navchitisya-malyuvati-sharzh/

·         Уміння помітити характерну рису людини — запорука успіху при створенні шаржу. Поспостерігайте за своєю «жертвою» в звичайному житті і виділіть саме ту межу, яка відрізняє її від всіх інших. Це може бути деталь зовнішності, особливості характеру, які проявляються в міміці або рухах.

·         Залежно від того, яку особливість ви виявили, визначте композицію вашого малюнка. Якщо вас привабило щось в особі людини, на картинці повинен буде з’явитися портрет, що займає основну частину листа. Якщо специфічні властивості були знайдені в фігурі моделі або її рухах, розподіляйте простір так, щоб у ньому помістився начерк в повний зріст.

·         Сутність шаржу полягає в перебільшенні деталей. Щоб навмисно неправильно намалювати частина тіла людини, потрібно добре знати принципи її зображення в неспотвореному вигляді. Побудуйте всю фігуру відповідно до традиційних пропорцій. Це повинен бути мінімалістичний начерк олівцем, який лише визначає розташування частин на малюнку та їх обсяг.

·         Починайте змінювати ту частину, над якою хочете по-доброму посміятися. Зробіть її більшою і за необхідності зменшіть інші частини тіла, щоб підкреслити комічний ефект.

·         На цьому етапі необхідно вибрати стиль шаржу. Можна зробити його реалістичним — тоді основна частина тулуба не потребуватиме викривлення. Якщо ж ви робите малюнок в «мультяшному» стилі, від реальних пропорцій можна відійти досить сильно.

·         Завершіть олівцем ескіз, видаливши допоміжні лінії та детально промальовані комічний елемент.

·         Підберіть матеріал, яким ви будете пропрацьовувати шарж. Найчастіше його роблять в одному кольорі, щоб акцентувати увагу на жарт і не відволікатися на яскраві деталі. У такому випадку вам потрібно накласти тіні олівцем, гелевою ручкою або тушшю на начерк олівцем.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні у ваших творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

Що нового ви довідалися про мистецтво портрету?

Чим відрізняється карикатура від шаржу?

Чи вдалося вам створити карикатуру?

Якими  засобами ви скористалися?

Завершити урок пропоную переглядом карикатури у кіномистецтві відео Чарлі Чаплін «Малюк».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 15. 

Фантастичний портрет.

Мета:

·         поглиблювати знання учнів про жанрову палітру мистецтва портрета;

·         вчити передавати характер та настрій у живописній композиції;

·         вдосконалювати композиційні навички та навички роботи фарбами;

·         формувати ціннісне ставлення до мистецтва.

Завдання уроку:

·         ознайомити з творчістю Сальвадора Далі;

·         нагадати будову голови та основні пропорції обличчя людини;

·         вчити передавати характер та настій в портреті за допомогою міміки та кольору, форми.

Мистецька абетка:                   

Мі́міка (від грец. mimikos — наслідуваний, акторський) — рухи м'язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини.

Домашнє завдання: поділитися враженнями про портетний жанр у образотворчому мистецтві.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності.

Чупа-чупс.

Як ви гдаєте, навіщо нам ця цукерка? Як вона може бути пов’язана з уроком?

У 1961 році власник карамельної фабрики хотів збільшити продажі ласощів, і щоб привернути більшу увагу покупців вирішив щось змінити. За новими ідеями він звернувся до  знаменитого художника і винахідника  Сальвадора Далі з проханням намалювати що-небудь що запам'ятовується. Геніальний художник думав недовго і менш ніж за годину накидав йому картинку, де була зображена ромашка «Чупа Чупс», яка в дещо зміненому вигляді сьогодні впізнанна як логотип «Чупа Чупс» в усіх куточках планети.

Показ портрета Сальвадора Далі.

Чи знайома вам ця унікальна творча особистість?

Що вам відомо про його творчість?

Далі вважають ледь не найбільшим безумцем усіх часів і народів.

Хотіли б ви познайомитися з його творчістю?

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Нашим завданням сьогодні буде  познайомитися з творчістю Сальвадора Далі, розширити знання про мистецтво портрета, дізнатися про  способи передачі настрою та характеру в портреті, вдосконалити навички роботи над портретом в  кольорі.

            Тема уроку «Фантастичний портрет»

ІІІ. Теоретичний матеріал.

Сальвадор Далі - "король сюрреалізму" став відомий у нашій країні відносно недавно. Сон і уява, марення і дійсність перемішані і нерозрізнені, так що не зрозуміти, де вони самі по собі злилися, а де були ув'язані між собою вмілою рукою художника. Фантастичні сюжети, дивовижні галюцинації, гротеск у сполученні з віртуозною мальовничою технікою - саме це зачаровує у творах Далі.

Перегляд творів Сальвадора Далі.

            Наші роботи спробуємо створити під впливом сновидінь. Пропоную у поринути у невідомі світи.

Сон тихенько йде до хати,
Нам у вічі заглядає.
Ніч надворі — треба спати
І боротись сил немає.
Загорілись в небі зорі,
Тихо місяць покотився.
Затихає хвиля в морі,
А мені вже й сон приснився…

            Які незвідані простори відкрилися вашій уяві? (коротенька бесіда про сни)

Опишіть істот, які супроводжували вас у подорожі?

Усі істоти, яких ви зустріли у своїх фантазіях  однакові за характером, настроєм, зовнішнім виглядом? З чого ви про це довідалися?

Настрій, характер, емоції  передає міміка. Що ж таке міміка? 

Мі́міка (від грец. mimikos — наслідуваний, акторський) — рухи м'язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини.

Міміка посідає значне місце в процесі спілкування як додатковий засіб вираження емоційного стану людей. Вона невіддільна від усього складу думок, дій, почуттів людини і є органічним виявом її внутрішнього життя.

Переглянемо таблицю. Спробуємо впізнати емоції та настрій і потренуємось їх зображати.

На окремому аркуші паперу намалюймо 12 однакових геометричних фігур. По черзі, орієнтуючись на таблицю, будемо називати настрій чи емоцію і зображати її у своїй геометричній фігурі :

Якими засобами можна підсилити сприйняття емоційного стану? Правильно, кольором. Як  це зробити? (колірне коло, теплі-холодні, світлі-темні)

ІV. Практична робота.

Ви так гарно розповіли про уявлені вами фантастичні образи. Намалюймо їх. До якого жанру віднесемо нашу композицію? Чому?

·         Простим олівцем легкими лініями розмістіть образ вашого вигаданого персонажа в аркуші паперу (визначте для себе який це портрет за способом зображення).

·         Уточніть деталі зображення у вашому портреті.

·         За допомогою вже вивчених прийомів зображення міміки зобразіть його настрій.

·         Промалюйте тло композиції – це доповнить інформацію про вигаданий вами образ.

·         Оберіть таку техніку виконання портрета, яка точно зможе передати ваш задум. Якщо ви працюватимете кольором, то і у певної кольорової гами є здатність виявляти характер героя: пам’ятайте про це.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Виставка робіт

Роботи завершено, враження від уроку яскраво втіленні у ваших творчих композиціях. Залишилось узагальнити наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

Що нового ви довідалися про мистецтво портрету?

Як передати настрій у портреті?

Яку роль відіграє колір у передачі характеру?

Що вас вразило на уроці? Які роботи художника запам’яталися?

Ми переконалися сьогодні, що художники вільні у своїй творчості. Крила уяви допомагають створювати незвичні композиції , які спонукають по новому дивитися на світ та людей. Найбільш вдало про це сказав Л.Довженко «Двоє дивлять вниз. Один бачить землю, а інший зорі в калюжах.»

Спробуйте за допомогою павутини Інтернет підібрати незвичайні портрети.

 

 

 

 

 

 

 

Урок 16. 

Підсумковий урок з теми «Портретний жанр»/

Мета:

· узагальнити та систематизувати знання з теми «Портретний жанр»;

· формувати розуміння мови мистецтва, почуттів та думок людей;

· розвивати вміння сприймати мистецькі твори та висловлювати власні думки щодо побаченого;

· формувати ціннісне ставлення до мистецтва.

Завдання уроку:

· Узагальнення та систематизація знань з теми «Портретний жанр».

· Познайомитись з поняттям та визначити особливості асоціативного портрету.

· Розвивати уміння сприймати мистецькі твори та висловлювати власні думки.

Мистецька абетка:

Асоціа́ція (лат. associo — з'єдную, зв'язую) — поняття, що виникає при згадуванні іншого.

Асоціація в психології — суб'єктивний образ об'єктивного зв'язку між предметами і явищами, фізіологічною основою якого є тимчасовий нервовий зв'язок.

Асоціативний портрет- портретне зображення яке містить художній образ який асоціюється з зображуваним (життя, творчість, події, суспільство.)

Домашнє завдання: переглянути твори образотворчого мистецтва відшукати нові жанри.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності.

Які цікаві портрети ви віднайшли у павутині. Давайте, їх розглянемо.

Представлені вами портрети згрупуйте за кількістю осіб зображених у композиції (одиничні, групові, парні).

Із одиничних портретів згрупуйте зображення в повен зріст, по пояс, по плечі, по груди,по плечі.

Із парних портретів визначте зображення осіб  анфас, профіль та   ¾.

В яких видах образотворчого мистецтва можуть виконувати портрети?

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Нашим завдання буде поглибити  поняття портрет в образотворчому мистецтві, познайомитись з поняттям «асоціативний портрет», визначити особливості асоціативного портрету.

              Тема уроку «Портретний жанр».  

ІІІ. Теоретичний матеріал.

Перегляньте фрагмент літературного твору побачений кінематографістами та скажіть, як називається твір та хто його автор? (Вечори на хуторі біля Деканьки.)

Український художник Олег Шупляк виконав своє бачення цього сюжету. Уважно перегляньте його і скажіть, що ви бачите на картині?

Якщо дивлячись на картину Олега Шупляка ви бачите тільки звичайний сільський пейзаж або ілюстрацію до літературного твору, спробуйте поглянути ще раз.

Цілком можливо, що наступного разу ви побачите дещо інше, адже Шупляк один з небагатьох художників України, які працюють в жанрі оптичної ілюзії.

Сам художник називає свої роботи «картинами з подвійним значенням». Його роботи легко знайти: просто введіть в Google «картини з подвійним змістом» і ви без проблем зможете відрізнити дещо незвичні  українські сільські пейзажі, хатки і портрети різних визначних особистостей від інтернет-непотребу.

В цьому стилі працювали й італієць  Джузеппе Арчімбольдо, й іспанець Сальвадор Далі, - саме вони надихнули мене на творчість. «Мене завжди зачаровували такі роботи і я мріяв і собі спробувати».

Його першою оптичною ілюзією став  портрет  Тараса Шевченка, поета, художника і суспільного діяча, який є символом українського народу вже кілька віків. Цей портрет автор створив на основі  двох класичних українських образів — молодого кобзаря та класичного для України сільського пейзажу….

Пропоную завітати у картинну галерею Олега Шупляка та визначити який «подвійний зміст» у його картинах.

Фасилітована дискусія за слайд-шоу «Олег Шупляк».

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань.

Узагальнимо наші знання. Для цього спробуємо відповісти на запитання:

Що нового ви довідалися про мистецтво портрету?

Які бувають портрети?

В яких видах мистецтва можна побачити портрет?

Що таке асоціативний портрет?

Якими засобами вираження користується художник портретист?

 

 Тема: Передача в холодній гамі кольорів стану природи.

 Зимовий пейзаж.
Мета: Спрямовувати  діяльність  учнів  виконувати композиції нетрадиційним способом образотворення без попередньої прорисовки олівцем. Поглибити знання про виражальні засоби живопису.
Розвивати поняття про теплу і холодну гаму кольорів, образи мислення, вміння спостерігати і бачити прекрасне в усьому, що нас оточує.
Виховувати почуття любові до природи рідного краю.
Обладнання: Папір, акварель, парафінові свічки, ватні тампони, серветки.
Наочність: Репродукції картин художників за темою.
                                                 ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Повторення жанрів образотворчого мистецтва.
- знайдіть серед картин і доведіть відповідно жанр мистецтва (портрет, побутовий, історичний, батальний, анімалістичний).
- Якого жанру немає? (пейзаж).
II. Повідомлення теми та мети уроку.
1. Проблемна ситуація.
- Який жанр образотворчого мистецтва ми будемо сьогодні відтворювати? Пейзаж - жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню природи. Пейзаж співзвучний з музикою та поезією.
III. Робота над темою уроку.
1. Сприймання мистецтва - шедеврів: С. Чирков „Січневе сонце" (з коментарем).
- Чому такі привабливі твори художників? (присутнє зображення простору).
2. Бесіда про красу зимової природи:

Дорога біла стелиться,
І краю їй нема.
Сніжок мете - метелиця,
Прийшла до нас зима.
                (В. Бичко)
-Етюд - твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення в процесі роботи над картиною.
3. Читання малюнка (етюда).
- Яке почуття викликає?
- Що на передньому плані? (середньому, дальньому)
- Яка гама кольорів використана?

4. Повторення про гаму кольорів.
Теплі - кольори, які в своїй основі містять ту чи іншу кількість жовтого і червоного.
Холодні - голубі, сині, зелені, та ін.
5. Повторення про використану перспективу (лінійна - ближче ялинки більші, далі менші; повітряна - предмети ніби тануть в повітрі, набувають неясного обрису, втрачають тонову контрастність).
6. Ознайомлення з послідовністю виконання роботи.
- робота з воском; (восковою свічкою малюється те, що повинно залишатися білим: сніг, який падає; сніговик).
- малювання по мокрому ватним тампоном;
- лесіровка - накладання кольорів;
- лінія горизонту;
- освітлення предметів.
7. Створення проблемної ситуації.
- За допомогою вірша підказки придумайте і додайте в своєму малюнку теплий колір.
А земля, мов казка, чарівна і біла
В ній дерева, срібло скрізь блищить
Всюди тихо - тихо, спокій мріє тиша.
І такий чарівний, дивовижний цвіт.
Гілка не шелесне, вітерець не дише,
Лише червоніють снігурі між віт.

8. Практична діяльність учнів:
- індивідуальна робота з окремими учнями;
-консультації дітей щодо роботи..
IV. Виставка та оцінювання робіт.
(чи дотримано колориту, перспективи, де використано теплий колір).
V. Підсумок уроку:
- Які нетрадиційні техніки образотворення використали?
- Про що можне розповісти колір?
- Який з даних рядків відповідає виконаному малюнку?
Коли такий буває сніг?
Він ще недавно голубів
Застиг у сонній мрії.
Ось небокрай почервонів -
І він вже рожевіє. (вранці)
Як тільки сутінь настає,
Ліхтарики мигають,
Він фіолетовим стає
І таємничо сяє (ввечері)

Спочатку він міцний і білий,
Та коли сонце припікає,
Він враз слабішає, жовтіє,
Чорніє, тане і тікає (у відлигу)

 Висновок вчителя
З давніх давен помічено любов дітей до образотворчого мистецтва, не слабішає вона в наш вік телевізорів, відео, стерео і комп'ютерних ігор - вік науково - технічної революції. В чому причина прагнення до малювання. Перш за все в тому пізнавальному заряді, який реалізується через образотворчу діяльність і його природний вплив на всебічний, гармонійний розвиток особистості.
Ознайомлення учнів з різними техніками сприяє їхньому розумовому розвитку, удосконаленню політехнічних уявлень про особливості й різноманітність технологічних прийомів роботи з матеріалами та інструментами; виявляє інтерес до одного або кількох видів образотворчої діяльності; допомагає вибрати для вирішення практичного завдання техніку, що відповідає індивідуальним особливостям і потребам учнів, зумовленим вродженими задатками.
Ми вчимо дітей бачити прекрасне не тільки в природі, а й на полотні. Художні полотна концентрують увагу учнів на головному, вчать їх бачити світ у кольорі, формі, називати це влучним словом.
Одним з основних завдань на уроці було виконання композиції нетрадиційним способом образотворення: без попередньої зарисовки олівцем, використовуючи парафін, ватні тампони, техніку лесіровки.
На уроці були присутні проблемні ситуації, пізнавальні завдання навчаючого, тренувального, пошукового характеру.

Учні зацікавились даними технологіями, були активними, ініціативними і проявляли свої знання.