Музичне мистецтво 6 клас

 

Тема 1. Жанри камерно-вокальної музики

 

УРОК № 1    КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИЙ ЖАНР (ПІСНЯ)

Мета уроку :

Навчальна: на конкретних прикладах показати учням можливості му-зичного мистецтва виражати різноманітні настрої та почуття людини; поглибити знання учнів про українські народні пісні; розкрити поняття камерна музика;

Розвивальна: розвивати вміння учнів логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати музичні твори;

Виховна: розвивати в учнів зацікавленість українською народною піс¬нею, глибоке відчуття настроїв і почуттів людини, утілених у музичних творах; виховувати почуття єдності з музичним образом пісні.

Музичний матеріал: «Пісня» Л. Ревуцького, третя частина І симфонії Г. Ма- лера, українська народна пісня «Од Києва до Лубен».

Літературний матеріал: вірш М. Рильського про Л. Ревуцького.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Л. Ревуцького, Г. Малера.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: урок — уведення у тему.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (українська на¬родна пісня «Од Києва до Лубен»),

1.         ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент

Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ми почасти навіть не звертаємо уваги на те, що музика стала частиною нашого життя. Ми її чуємо у кіно та театрах, під час свят та театральних дій, у транспорті та вдома, музика лунає з екранів телевізорів, із приймачів та мобільних телефонів. Музику не можна відокремити від життя людини, адже музика є важли¬вою складовою цього життя. Для того щоб зрозуміти й полюбити музику, необхідно навчитися її слухати. Але музичних творів так багато! Як же навчитися розбиратися у безмежному океані музики? Цього ми вчитимемося сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань

Учитель. Музичне мистецтво складається з багатьох різних видів, або жанрів: масштабних та мініатюрних, для одного голосу чи кількох, для одного музичного інструмента або багатьох.

Бліцопитування

·         Пригадайте: як називають музикантів, що виконують вокальну музику? хорову музику? на музичних інструментах? грають в оркестрі?

·         Як називають музику, що створена для виконання голосом? для виконання на музичних інструментах?

2.         ОСНОВНА ЧАСТИНА Розповідь учителя

Кожне мистецтво має свою неповторну мову. Музика — це мова почуттів, вона відрізняється особливою емоційною глибиною. В музиці склалася широка палітра жанрів: опера і симфонія, балет і концерт, прелюдія і танець. Але, мабуть, найпоширеніший жанр, який відчиняє двері у музичне мистецтво,— це пісня.

З'явилась на світ маленька людина, і одразу ж залунали над її колискою тихі, сердечні наспіви. І зовсім непомітно, одна за одною ввійдуть в його життя різні пісеньки. Згодом з'являються пісні про дружбу, про вітчизну, про любов, про цілу землю, пісні про все, що ми бачимо навколо себе, про все те, про що думаємо, про що мріємо. Пісня глибоко проникає у наше життя і так тісно з ним переплітається, що здається нам уже не мистецтвом, а просто частиною нашого життя, такою звичайною і природною, як і все, з чого взагалі складається наше життя.

Змінюються історичні епохи, але у будь-який час людина співає — і в смутку, і в радості. Пісня здатна закликати до боротьби та праці. У ній втілені глибокі роздуми, солодкі мрії, народна мудрість, т

·         Пригадайте: які види пісень ви знаєте?

·         На вашу думку, у чому полягає особливість народної пісні?

·         Які жанри народної пісні ви знаєте?

Спочатку народна пісня передавалася з уст в уста і не мала нотного запису. Композитори підхоплювали її, збагачували своїми музичними фарбами, т Пригадайте: як називають композиторські прикрашання народної пісні?Пісня відчинила перед нами двері в симфонічну музику і музику камерну.

Камерна музика (camera — італ. кімната) — це вид музичного мистецтва, призначений для виконання в невеликих приміщеннях або для домашнього музикування.

Камерну музику, тобто музику для одного чи кількох виконавців, ще порівняно недавно виконували частіше у домашній, а не в концертній обстановці. Аматори музики приходили один до одного, щоб послухати хорошу музику і взяти участь у її виконанні. Грали і слухали музику сольну — для фортепіано, для скрипки, для флейти та інших інструментів. Грали твори для різних ансамблів — дуетів, тріо, квартетів. Обов'язково брали участь у таких домашніх концертах і співаки. Потім поступово камерна музика вийшла за межі осель багатих і знатних людей: її почали виконувати в кон¬цертних залах, де ми слухаємо її також і в наші дні.

Для різних музичних інструментів багатьма композиторами написані твори, що мають назву «Пісня без слів» або просто «Пісня». Головні мелодії таких творів звучать, як пісня,— протяжно, співуче, мелодійно в супроводі акомпанементу. Проте твори з такими назвами дуже різноманітні за своїм змістом — почуттями, що їх втілюють композитори.

Такий твір — «Пісня» — є і в творчому доробку українського композитора позаминулого століття Левка Ревуцького.

Видатний український композитор, митець-громадянин Левко Миколайович Ревуцький народився на Полтавщині наприкінціXIX ст. Після здобуття освіти в Київському університеті та консерваторії він виявив себе як талановитий композитор, науковець і педагог. Майже півстоліття віддав композитор викладацькій роботі в Київській консерваторії. Він написав багато творів на основі народних пісень. Наприклад, цикли «Козацькі пісні», «Галицькі пісні», «Сонечко». Також написав поему-кантату «Хустина», Концерт для фортепіано з оркестром, 2 симфонії, фортепіанні п'єси і пісні, інструментальні твори. Л. Ревуцький — автор багатьох творів різноманітних жанрів. Із його іменем пов'язане становлення укра-їнської симфонічної та фортепіанної музики минулого століття.

Пісенна тематика та обробки українських народних пісень посідають чільне місце у творчості Левка Ревуцького. Композитор майстерно поєднував різні жанри українського народного фольклору з професійною інструментальною музикою. Пісенність панує в його симфоніях та інших музичних творах.

Дух музики Л. Ревуцького, її тепло, мабуть, найкраще зумів передати у вірші, присвяченому другові, поет М. Рильський:

В колиску дар пісень тобі поклала доля

У серце налила добра і чистоти,

І дорогі скарби несеш обачно ти,

Як чашу, як свічу у радісне роздолля.

Слухання музики

Учитель. «Пісня» Л. Ревуцького — це невелика фортепіанна п'єса, яка нагадує українські народні пісні — думи. Зараз ви її послухаєте. Поміркуйте над тим, яким є характер цього твору.

Слухання «Пісні» Л. Ревуцького

·        Поміркуйте: у чому полягають музичні особливості цього твору?

·        Чому композитор Л. Ревуцький назвав свій інструментальнийтвір «Піснею»?

Розповідь учителя

Отже, ми дійшли висновку, що це невелика фортепіанна п'єса, широка, наспівна мелодія якої ллється зосереджено і стримано, нагадуючи українські народні пісні-думи.

Використання народної пісні як джерела творчості можна зустріти майже в усіх композиторів. Австрійський композитор Густав  Малер із величезною глибиною відобразив у музиці світ природи і людини. Митець із великим успіхом ставив опери, диригував симфонічними творами.

На відміну від решти його симфоній, його Перша симфонія суто інструментальна, хоча композитор використовує в ній матеріал кількох своїх пісень з циклу «Пісні мандрівного підмайстра». Найзнаменитіша частина симфонії — третя, пародійний траурний марш. Задум цієї частини народився під враженням дитячої лубочної картин¬ки: звірі ховають мисливця і проливають удавані, лицемірні сльози. Послухайте третю частину І симфонії Г. Малера та дайте відповідь на запитання,

·        Яку народну пісню використав композитор у своєму творі?

Слухання третьої частини І симфонії Г. Малера

·        Як змінилася музична мова пісні у цьому симфонічному творі?

·        Які інструменти виконують її мелодію?

·        Як ви розумієте вислів композитора: «Коли я слухаю музику, я чую цілком виразні відповіді на всі питання і в мені все заспокоюється та прояснюється. Або, точніше, я відчуваю, що це взагалі не питання»?

Вокально-хорова робота

Учитель. Доречною на нашому уроці буде українська народна пісня «Од Києва до Лубен», що має легкий, жвавий характер. Послухайте її та дайте відповідь на запитання,

·      Яку роль у створенні жартівливого характеру відіграє музика?

Слухання української народної пісні «Од Києва до Лубен»

·        Чи має ця пісня танцювальний характер?

·         Які слова вказують нам на її танцювальний характер?

Розспівування

Розучування української народної пісні «Од Києва до Лубен»

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА Підбиття підсумків уроку

Учитель. Ми не можемо уявити своє життя без музики. Музики, в якій є краса і правда, гумор і веселий жарт. Вона здатна прикрасити життя, збагатити духовний світ людини, додати бадьорості та наснаги.

Експрес-тестування

«Пісня» Л. Ревуцького написана для:

а) голосу;

б)         симфонічного оркестру;

в)         фортепіано;

г)         оркестру народних інструментів.

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дізнатися історію виникнення будь-якої української народної пісні.

Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна пісня «Од Києва до Лубен»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 2    КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИЙ ЖАНР (ГІМН)

Мета уроку :

Навчальна: продемонструвати учням важливе значення музичних творів — пісень, що стали державними та духовними символами українського народу, допомогти їм це усвідомити; на прикладі пісень «Молитва за Україну» М. Лисенка та «Ще не вмерла України...» М. Вербицького підкреслити непересічну громадянську і духовну роль музики в житті народу та держави; п розвивальна: формувати вокально-хорові навички; п виховна: прищеплювати учням зацікавленість патріотичними образа¬ми в музичних творах, почуття патріотизму, кращі моральні та духовні якості особистості.

Музичний матеріал: М. Вербицький, П. Чубинський «Ще не вмерла України...»; М. Лисенко, О. Кониський «Молитва за Україну»; гімн «Гаудеамус», українська народна пісня «Од Києва до Лубен».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети М. Вербицького, П. Чубин- ського, М. Лисенка, О. Кониського.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1.                  Організаційний момент.

2.                  Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)

3.                  Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, у чому полягає секрет популярності музичних творів? Дійсно, складно від-повісти на це питання однозначно: майстерність чи мелодійний дар митця, виразні засоби чи правдивість та щирість. Чому одні музичні твори, які були написані багато років тому, продовжують своє жит¬тя у наш час і ми знову і знову повертаємось до них, тоді як інші не привертають нашої уваги надовго і поступово зникають у забутті? Саме з такими творами, що іноді стають навіть музичними симво¬лами, ми познайомимось сьогодні на уроці.

4. Розповідь учителя

У багатьох українських піснях відображується образ нашої Батьківщини. Найголовнішою такою піснею для кожного громадянина України є Державний Гімн.

У давнину гімнами називали музичні твори, написані на слова з Біблії, їх виконували церковні хори. Уперше гімни з'явилися у XVI ст.

Національний гімн — особлива пісня тієї або іншої держави. Національний Гімн України — урочиста пісня — символ нашої державної єдності.

Державний гімн — це урочиста пісня, прийнята як офіційний національний символ держави, що символізує і пропагує на¬ціональні ідеї та ментальність країни, якій належить.      П. Чубинський

Слова вірша «Ще не вмерла України...», який згодом став Гімном нашої держави, написав у 50-ті роки XIX ст. відомий український поет, етнограф, фольклорист Павло Платонович Чубинський (1839—1884). Поезія, уперше надрукована 1863 року, невдовзі розі-йшлася в народі — серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час її навіть приписували перу Тараса Шевченка. Вірш «Ще не вмерла України...» одразу впав в око царській владі. Через рік Чубинський потрапив до заслання за свою незмірну любов до України, а заборонений вірш довгий час потайки читали і співали на різні мелодії.

Музику на ці вірші написав видатний західноукраїнський композитор і диригент Михайло Михайлович Вербицький (1815— 1870). Він тонко відчував дух і настрої громадськості, чим пояснюється популярність його творів, особливо пісні-хору «Ще не вмерла України...». Мажорні закличні ін¬тонації віддзеркалюють у собі характерні риси українських історичних пісень.

24 серпня 1991 року на церемонії затвердження «Акту проголошення незалежності України» в залі Верховної Ради було виконано національний гімн «Ще невмерла України...». Статусу Державного Гімну України ця пісня на-була 6 березня 2003 року. У статті 1 Закону «Про Державний Гімн України» записано, що Державним Гімном України є національний Гімн на музику М. М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. П. Чубинського. Конституція України затвер¬дила статус пісні як офіційного державного музичного символу.

Мелодія Гімну зазвичай звучить під час урочистих заходів, державних свят, демонстрацій, військових парадів, ушанування переможців на міжнародних спортивних змаганнях.

Гімн «Ще не вмерла України...» поряд із Державним Гербом — тризубом — і синьо-жовтим Прапором є офіційним символом нашої держави. За своїм змістом він є відображенням ідей боротьби за націо-нальну незалежність, гарячої любові до своєї землі, її героїчної історії.

Після проголошення незалежності України Державний Гімн відіграє роль заклику до ствердження самостійності й суверенітету України, надихає український народ на розбудову своєї держави.

5. Слухання музики

Учитель. Гімн звучить в ознаменування сили, слави і могутності держави. Слухати Гімн потрібно стоячи, мовчки,

·        Із якими почуттями потрібно виконувати Державний Гімн?

6. Слухання Державного Гімну України «Ще не вмерла України...»

Розповідь учителя

Поряд із твором «Ще не вмерла України...» другим національним духовним гімном виступає «Молитва за Україну» — «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни».

Пісня «Молитва за Україну» є символом духовно-патріотичних почуттів українського народу. Цей твір також пройшов довгий історичний шлях. Вірш Олександра Яковича Кониського (1836—1900), написаний у 90-ті роки XIX століття, був призначений для дітей, для українських шкіл Галичини, Буковини та Закарпаття. Водночас, покладений на музику Миколою Віталійовичем Лисенком (1842—1912), лунав на релігійних святах у церквах Галичини, хочай не належав до канонізованих релігійних текстів.

Спочатку пісня називалась «Боже Великий, Єдиний» і мала примітку композитора «Дитячий гімн», а згодом отримала назву «Молитва за Україну». У передмові до видання твору автори написали: «Вкласти... хотіли передусім в „неложнії уста" дітей, від яких Всевишній найскоріше міг почути це благання».

«Молитва за Україну» є одним із шести творів духовної музики Миколи Лисенка. У ній поєднані ніжно-ліричне та піднесено- величне звучання; розвиток образу простежується від молитовно-ліричного до енер- гійно-рішучого. За спогадами сучасників класик української музики Микола Лисенко був одним зі справжніх пропагандистів українства. Куди не дісталася наука, письменство — сміливо йшли національне мистецтво, рідна пісня, почуття — і перед ними розкривалися двері й душі.

Значення Миколи Лисенка для української музики можна порівняти зі значенням Тараса Шевченка для української літератури.

Слухання музики

Учитель. Уважно прослухайте пісню Миколи Лисенка та Олександра Кониського «Молитва за Україну»,

·        Поміркуйте: чому «Молитва за Україну» є образом-символом духовності українського народу?

Слухання духовного гімну «Молитва за Україну»

·         Які ще гімни вам знайомі?

Розповідь учителя

Кожна країна має свій гімн, який виконується під час урочистих зібрань, подій. Багато спортивних клубів, Ліга Чемпіонів і навіть школи мають власний гімн. В усьому світі відомий і студентський гімн «Гаудеамус».

«Гаудеамус» (лат. gaudedmus — веселімося) — середньовічна студентська пісня, студентський гімн. Назва виникла за першим словом пісні.

Ця пісня з'явилася в XIII чи в XIV столітті або в Гейдельберзько¬му або в Паризькому університеті (Сорбонні). «Гаудеамус» належить до жанру застільних пісень вагантів — середньовічних мандрівних поетів і співаків, серед яких були і студенти. Протягом декіль¬кох століть пісня передавалася усно й тому має багато варіантів. У друкованому виді текст «Гаудеамуса» уперше з'явився 1776 року, а 1781-го мандрівний письменник Крістіан Вільгельм Кіндлебен надав йому форми, що збереглася і дотепер.

Відомий мотив пісні затвердив, імовірно, композитор XV століття Йоганнес Окегем. Російський композитор Петро Чайковський переклав мелодію для чотириголосого чоловічого хору з фортеп'яно. «Гаудеамус» використовували Ференц Ліст, Йоганнес Брамс, Анато-лій Кос-Анатольський. Цю пісню тепер співають на святах і зустрі¬чах студенти усього світу, вона є своєрідним символом студентства й молодості.

Слухання музики

Слухання «Гаудеамусу»

Послухайте цей студентський гімн і дайте відповідь на запитання.

·         Що його об'єднує з Гімном України і що різнить?

Вокально-хорова робота

Розспівування

Розучування української народної пісні «Од Києва до Лубен»

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Кожна українська пісня має свою історію. Доля багатьох із них схожа на долю нашого народу. Патріотичні українські пісні суворо забороняли, однак знищити їх не змогли. Багато патріотичних пісень продовжують існувати, вселяючи в серця віру в краще майбутнє.

Експрес-тестування

Державний гімн — це:

а)         народна пісня;

б)         урочиста пісня, прийнята як офіційний національний символ держави, що символізує і пропагує національні ідеї та мен-тальність країни, якій належить;

в)         музичний твір наспівного характеру.

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти твори, що за своїм духовним і патріотичним значенням можуть стати музичними символами українського народу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 клас УРОК № 3    РОМАНС ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

Мета уроку :

Навчальна: поглибити уявлення учнів про виражальні та зображальні можливості музики; учити учнів висловлювати судження про життєвий зміст музичних образів, зокрема ліричних; закріпити розуміння учнями поняття романс;

Розвивальна: розвивати вокально-хорові навички та вміння спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів;

Виховна: прищеплювати учням глибоке розуміння класичної музики, почуття краси.

Музичний матеріал: романси «Гірські верхівки» А. Рубінштейна, О. Варламова, Г. Свиридова; «Диво-осінь» А. Олейниковой

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети А. Рубінштейна, О. Варламова, Г. Свиридова, А. Олейниковой репродукція картини М. Реріха «Гора п'яти скарбів».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Диво-осінь» А. Олєйникової).

1.         ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні ми розповімо велику історію про один музичний жанр. Він досить довго мандрує сторінками музичного та літературного мистецтва.

Ще в епоху Середньовіччя з'явився пісенний жанр, в основі якого лежить розповідь. Він оповідав про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Його твори виконували в супроводі інструмента. Нове життя цей жанр отримав у XIX столітті. І відтоді живе як повноправний родич пісні; крім того, розповідає мовою різних інструментів — тобто став ще й інструментальним жанром.

Ви здогадалися, про що йдеться?

2.         ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

Отже, сьогодні ми поговоримо про романс — основний жанр вокальної камерної музики. Цей термін виник в Іспанії, у Середньовіччі, і спочатку означав побутову пісню романською мовою (як відомо, іспанська належить до романських мов). Романс як світська п'єса для голосу з інструментальним супроводом швидко завоював Європу. Існує багато його різновидів — елегія, балада, серенада, в яких композитори передають свої настрої, думки, враження.

Представники романтичного стилю XIX століття найпочесніше місце поміж усіх видів мистецтва віддавали музиці.

Отже, романс (ісп. romance, від лат.— по-романськи) — це невеликий за обсягом вірш та музичний твір для сольного співу з інструментальним акомпанементом.

Складання асоціативного куща

Які асоціації виникають у нашій уяві, коли ми вимовляємо це слово? Складемо асоціативний кущ до поняття романс.

Поезія російського поета Михайла Юрійовича Лєрмонтова привертала увагу багатьох композиторів.

Лермонтовські вірші поклали на музику 109 композиторів (сьогодні відомо вже про 116), а до вірша «Гірські верхівки» різні композитори створили 104 різноманітних мелодії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сприйняття творів мистецтва

Зображувальна виразність цього вірша відбила¬ся в живописних творах О. Васнецова, В. Конашевича, Ф. Константинова, М. Реріха (споглядання репродукції картини М. Реріха «Гора п'яти скарбів»).

Російський композитор А. Рубінштейн також обрав саме цей вірш для того, щоб покласти його на музику. За жанром «Гірські верхівки» — романс. У цьому творі автор милується красою природи Кавказу. Музика підкреслює захват автора.

Слухання музики

Послухайте цей романс та дайте відповідь на запитання,

·         Який розвиток має музика цього твору?

Слухання романсу «Гірські верхівки» А. Рубінштейна

Розповідь учителя

Форма романсу вільна, слідкує за текстом. Перша частина звучить подібно до теми. Вона одноголосна, має чіткий ритм і короткі фрази, за характером оповідна. Друга частина звучить як варіація, в ритмі з'являється більше довгих нот, фрази стають ширшими, а характер мелодії — більш натхненним і захопливим. Рух мелодії хви-леподібний.

Російський композитор О. Варламов також  звернувся до поезії М. Лєрмонтова.

Він створив романтичний пейзаж, не-мовби написаний акварельними фарбами. І знову дивуєшся тій простоті засобів, завдяки яким композитор досягає невимовної виразності. Гармонія дуже проста. Одноманітний ритм надає романсу схожості з колисковою.

Слухання музики

Послухайте романс О. Варламова та дайте відповідь на запитання:

·         Якими музичними засобами композитор підкреслює поетичний зміст поезії?

Слухання романсу «Гірські верхівки» О. Варламова

Розповідь учителя

Поміж композиторів, які також звертались до цього вірша М. Лєрмонтова,— Георгій Свиридов.

Георгій Васильович Свиридов (1915— 1998) — російський композитор минулого століття. Він родом з-під Курська, з родини селянина. З дитячих років захоплюючись народними піснями, Свиридов ніколи не залишав поза увагою фольклорні мотиви та образи. Тема Батьківщини пронизує всю його творчість.

Георгій Свиридов зростав у оточенні народних пісень свого краю. Любов до народної пісні композитор проніс крізь усе життя. Головні теми творчості Свиридова — натхненний образ Батьківщини, народу, людини з її багатим, поетичним духовним світом і любов'ю до рідної землі.

Життя композитора було нелегким. Громадянська війна трагічно забрала в чотирирічного хлопчика батька. А потім Велика Вітчизняна війна... Майже всі рукописи талановитого студента Ленінградської консерваторії загинули під час блокади міста. Так невблаганно і жорстоко відбилося на долі майбутнього видатного композитора бурхливе, тривожне XX століття.

Георгій Свиридов складав музику в різноманітних жанрах. Особливо вражає його відчуття краси поетичного слова — більшість творів композитора створені на літературній основі (в основному це вокальні твори). Водночас твори Георгія Свиридова поєднують простоту та ясність думки з новими інтонаціями, майстерним ви-користанням тембрового забарвлення інструментів симфонічного оркестру і народної пісенної творчості. У своїх творах композитор на рівні високої художньої досконалості підкреслює все найкраще та піднесене, що є в людині та природі.

Романси Свиридова — це цілком нові форми втілення поезії в музиці. Проте інтонації вокальної партії в романсі Свиридова — суто російські (як і у вірші Лєрмонтова).

Слухання музики

Учитель. Послухайте романс Г. Свиридова на ті ж вірші та поміркуйте над відповіддю на запитання,

·        Що спільного та відмінного можна почути у цих романсах?

Слухання романсу «Гірські верхівки» Г. Свиридова

·         Який романс вам сподобався більше і чому?

Вокально-хорова робота

Учитель. Пейзажну замальовку ми також можемо побачити у багатьох сучасних піснях,

·         Пригадайте: що таке пейзаж?

Пейзаж — це жанр образотворчого мистецтва, що відтворює образи природи.

Послухайте пісню «Диво-осінь» А. Олєйникової та дайте відповідь на запитання:

·         В яких тонах ви би намалювали пейзаж під впливом цієї пісні?

Слухання пісні«Диво-осінь» А. Олєйникової

Розспівування

Розучування пісні «Диво-осінь» А. Олєйникової

3.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Музика — це душа поезії. У романсі вона допомагає краще зрозуміти поетичне слово, але водночас робить його як більш глибоким, так і більш зрозумілим. І я сподіваюсь, що ваші серця розкрились назустріч такій чудовій музиці!

Експрес-тестування

1.         Романс — це:

а)         вокальний твір для голосу з інструментальним супроводом;

б)         великий віртуозний музичний твір для соліста з оркестром;

в)         музичний твір для виконання голосом без слів у супроводі му-зичного інструмента.

2.         Автор пісні «Диво-осінь» — це:

а) А. Олєйнікова; б) Г. Гладков; в) М. Глінка.

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обрати вірш, в якому оспівується природа, та поміркувати над тим, якою має бути музика до нього.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Диво-осінь» А. Олєйникової).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 4    РОМАНС ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ (СЕРЕНАДА)

Мета уроку :

Навчальна: зосередити увагу учнів на ліричних образах у творчості Ф. Шуберта та їх єднанні з образами ліричної поезії поетів-романтиків; поглибити знання учнів про творчість Ф. Шуберта; закріпити розуміння учнями понять музичний образ, серенада;

Розвивальна: формувати в учнів вміння виразно і творчо втілювати емоційно-образний зміст музичного твору у процесі його виконання, обґрунтовувати своє емоційно-естетичне ставлення до музичних образів;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творчістю композиторів-романтиків, зокрема Ф. Шуберта, естетичний смак.

Музичний матеріал: «Іспанська серенада» X. Малатса, «Серенада» Ф. Шуберта, «Диво-осінь» А. Олєйникової.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети X. Малатса, Ф. Шуберта;репродукція картини Караваджо «Лютніст»; кросворд.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія. Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ:

Учні входять до класу під музичний супровід («Диво-осінь» А. Олєйникової).

1.ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як можна висловити свої почуття коханій людині? Упродовж багатьох століть юнаки й чоловіки співали своїм коханим пісні. На сторінках старовинних романів, у драматичних виставах, в опері ми часто читаємо чи бачимо таку сцену: пізно ввечері під балконом дівчини-красуні співає ніжну пісню про кохання юнак, аком-пануючи собі на гітарі, лютні або мандоліні. До речі, такі романтичні події відбувалися не тільки за часів сивої давнини: на початку XX століття, за розповідями очевидців, в Іспанії співи під вікном або балконом коханої дівчини не були такими вже й рідкісними, т Чи здогадались ви, про яку музику йдеться? т Якщо ви розгадаєте кросворд, то дізнаєтесь назву цієї дивовижної пісні.

Актуалізація опорних знань Розв'язання кросворда

Методичний коментар. Учні отримують незаповнений кросворд і самостійно визначають ключове слово. Запитання

1.         Найпоширеніший музичний жанр. (Пісня)

2.         Один із авторів Державного Гімну України. (Вербицький)

3.         Автор поезії «Гірські верхівки». (Лєрмонтов)

4.         Австрійський композитор, автор Першої Симфонії, в якій композитор використовує матеріал декількох пісень із циклу «Пісні мандрівного підмайстра». (Малер)

5.         Один з композиторів — авторів романсу «Гірські верхівки». (Рубінштейн)

6.         Назва студентського гімну. («Гаудеамус»)

7.         Один з композиторів — авторів романсу «Гірські верхівки». (Свиридов)

8.         «Голос» по-італійські. (Вокал)

			1
				2
			3
		4
	5
6
7
		8

 

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

Серенади, що в минулому були дуже поширені в багатьох країнах, є нічим іншим, як нічним концертом. Співати серенади міг і юнак, і чоловік поважного віку — бажаючи засвідчити свої почуття дамі серця, він винаймав співака (або співаків) і музикантів, які грали на різних музичних інструментах. Кількість виконавців, вибір і кількість інструментів були не обмежені. Це залежало не стільки від смаку і полум'яності почуттів закоханого замовника, скільки від можливостей його гаманця.

І ось принишклими вулицями передвечірнього міста, іноді пішки, а іноді в кареті, прямувала процесія до будинку обраниці. Збігався натовп цікавих. Концерти були зазвичай досить тривалими: під балконом виконувалося безліч інструментальних і вокальних номерів.

Красуня ж або милостиво слухала, вийшовши на балкон, або, якщо вона не хотіла заохочувати закоханого, прислухалася, причаївшись, біля щілинки вікна, а то й просто міцно спала — неприступна і байдужа як до кавалера, що влаштував серенаду, так і до самої музики.

Нерідко та, заради якої виконували серенаду, і її родичі зустрічали музикантів вельми нелюб'язно: то на їхні голови виплескували глечиками воду, то слуги, за наказом господарів, проганяли музик палицями. Що ж, на помсту музиканти могли затягти «котячий концерт» — заграти не в лад і наробити шуму і скреготу на всю округу.

Лицар не був лицарем, якщо не вмів складати пісні про піднесене, неземне кохання до Прекрасної Дами. Побутували навіть змагання — турніри, в яких розв'язували лицарську суперечку: хто оспіває даму серця вишуканіше та шляхетніше. Про свою любов лицарі співали без утоми, вечорами поспіль, безперервно. Такі вечірні оспівування вони й називали серенадами.

Серенада — це пісня (виконується в супроводі лютні, мандоліни або гітари), що виражає почуття до коханої. Вона була поширена в Іспанії та Італії.

Отже, серенада — це лицарський винахід. Саме слово «серенада» коріниться у французькій (від слова «сірка» — вечір) та італійській («аль Серено» — на відкритому повітрі) мовах.

Ну а зародилася серенада на півдні Європи, під синім небом Італії та Іспанії. Там вона була неодмінною частиною життя міста. То з однієї, то з іншої вулиці завжди лунали звуки музики. Найчастіше це був спів під акомпанемент лютні або гітари.

Лютня — старовинний щипковий струнний музичний інструмент з ладами на грифі і овальним корпусом, на якому грали давні народи Єгипту, Китаю, Індії та Греції. Цей інструмент використовували для сольного виконання, а також для супроводу співу.

Мандоліна — струнний щипковий музичний інструмент. Мандоліна з'явилася в XVI столітті в Італії і вже незабаром стала найпоширенішим народним інструментом. Поступово вона стала популярна й в інших країнах. Мандоліну використовують як інструмент для акомпанування, сольного й ансамблевого виконання.

Сприйняття творів мистецтва

Учні розглядають репродукцію картини Караваджо «Лют-ніст», аналізують, висловлюють свої припущення щодо зображеного на картині.

Слухання музики

Учитель. Часи лицарів давно минули, а серенади продовжували жити та радувати людей. Тільки тепер закоханий співав свою пісню кохання — серенаду — під акомпанемент власної гітари.

Послухайте «Іспанську серенаду» Хоакіна Малатса та дайте відповідь на запитання.

·         Який інструмент виконує цю серенаду?

Слухання «Іспанської серенади»

·         Як ви вважаєте, які почуття висловлюєця музика?

Розповідь учителя

Із дивовижною майстерністю поєднує композитор у «Серенаді» риси побутового музикування та поетичне натхнення.

Музичний образ наступного твору також відзначається м'якістю, задушевністю і разом із тим вишуканою витонченістю, сповненою світлих замріяних настроїв.

Це — всім відома «Серенада» Ф. Шуберта.

Франц Петер Шуберт, народився 31 січня 1797 року в передмісті Відня. Батько його був шкільним учителем. На свята в їхній оселі збирався гурток музикантів- аматорів, сам батько учив Франца гри на скрипці, а один із братів — на клавірі. Теорію музики Францу викладав церков¬ний регент, він же навчав хлопчика і гри на органі.

Незабаром оточуючим стало зрозуміло, що перед ними надзвичайно обдарована дитина. Коли Шуберту виповнилося 11 років, його віддали до церковно-співацької школи.

1810 року Шуберт написав свій перший твір. Пристрасть до музики охоплювала його все більше і більше і згодом витіснила всі інші інтереси. Поступаючись батькові, Франц вступив до вчительської семінарії, а потім виконував обов'язки помічника учителя в школі свого батька. Але намірам батька зробити з сина учителя з надійним заробітком так і не судилося здійснитися. Шуберт вступив у найінтенсивнішу пору своєї творчості (1814—1817). До кінця цього періоду він вже був автором п'яти симфоній, семи сонат і трьохсот пісень, серед яких — «Маргарита за прядкою», «Лісовий цар», «Форель», «Блукач», які знали та співали всі у Відні. Композиторові здалося, що світ ось-ось розкриє йому дружні обійми.

Довірливий і наївний, він часто ставав жертвою своїх видавців, що наживалися на його таланті. Автор величезної кількості творів ледве зводив кінці з кінцями.

Останні роки життя він багато хворів, бідував, але творча активність його не слабшала. Навіть навпаки — музика його стає все глибшою, масштабнішою і виразнішою, чи йде мова про його фортепіанні сонати, струнні квартети, Восьму симфонію, чи про пісні.

І все-таки, нехай тільки одного разу, він дізнався, що таке справжній успіх: 1828 року його друзі організували у Відні концерт з його творів, який перевершив усі очікування. Шуберт знову повний відважних планів, він інтенсивно працює над новими творами. Але до смерті залишається декілька місяців — Шуберт захворів на тиф. Ослаблений роками безгрошів'я організм не може чинити опір, і 19 листопада 1828 року Франц Шуберт помирає. Його спадок оцінюється в копійки.

Поховали Шуберта на віденському кладовищі, вигравіювавши на скромному пам'ятнику напис:

Смерть поховала тут багатий скарб, Але ще прекрасніші надії.

Пісні Ф. Шуберта за своїм складом близькі до народнопісенної творчості й призначені для домашнього музикування. Але яскравий образний зміст і художня досконалість, що були їй невідомі в XVIII столітті, зробили пісню рівноправною серед інших жанрів музичного мистецтва. Ф. П. Шуберт підніс рівень побутової пісні- романсу до рівня найкращої тогочасної поезії. Свої пісні композитор писав на вірші Ф. Шиллера, Й.-В. Ґете, Г. Гейне, Л. Релыптаба тощо. Саме на вірші Л. Релыптаба була написана знаменита «Серенада», що увійшла до останнього вокального циклу Ф. П. Шуберта «Лебедина пісня».

За рік до смерті Л. ван Бетховена поет Людвіґ Релыптаб, автор вірша «Серенада», звернувся до композитора з проханням написати музику до свого тексту. Але тяжка хвороба Л. ван Бетховена зава¬дила здійсненню цього задуму. Тоді його секретар запропонував цю роботу Ф. П. Шубертові. Так з'явилася шубертівська «Серенада».

Із дивовижною майстерністю поєднує композитор у «Серенаді» риси побутового музикування та поетичне натхнення. Музичний образ цього твору відзначається м'якістю, задушевністю і разом із тим вишуканою витонченістю, сповненою світлих замріяних настроїв. Незрівнянна чарівна мелодія «Серенади» споріднена з мелодикою італійських канцон (пісень).

Слухання музики

Послухайте «Серенаду» Ф. Шуберта та дайте відповідь на запитання.

·         Яке емоційне наповнення має ця серенада?

Слухання «Серенади» Ф. Шуберта

·         Звучання якого інструмента в серенаді імітує фортепіанний супровід? Чому?

Вокально-хорова робота.  Розспівування

Продовження розучування пісні«Диво-осінь» А. Олєйникової

3.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА Підбиття підсумків уроку

Учитель. Способи вираження життєвого змісту в музичних образах є різноманітними. У різні епохи композитори зверталися до жанру серенади. Вона є популярною і нині.

Бліц опитування

·         Що таке серенада?

·         Хто може виконувати серенади?

·        Які засоби музичної виразності створюють особливий настрій цієї музики?

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти відомі серенади, що були присвячені коханим.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Диво-осінь» А. Олєйникової).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 5    РОМАНС ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ (БАЛАДА)

Мета уроку :

Навчальна: ознайомити учнів із твором, що належить до стилю музичного романтизму — баладою Ф. Шуберта «Лісовий цар»; сформувати в учнів загальне уявлення про стиль музичного романтизму; закріпити розуміння учнями понять музичний стиль, балада;

Розвивальна: розвивати вміння характеризувати особливості музичних образів у їх інтонаційному становленні та розвитку як відображення життєвих явищ; розвивати навички втілення емоційно-образного змісту музичного твору у процесі його виконання;

Виховна: формувати вдумливе ставлення до музичного мистецтва, виховувати естетичний смак. 

Музичний матеріал: балада «Лісовий цар» Ф. Шуберта, «Балада про солдата» В. Соловйова-Седого. Літературний матеріал: балада «Лісовий цар» В. Жуковського. Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Ф. Шуберта, В. Соловйова-Седого; репродукція картини М. Швінда «Шубертіада у Й. Шпауна».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Балада про солдата» В. Соловйова-Седого).

1.         ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку  (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні ми дізнаємося велику історію одного музичного жанру. Він досить довго мандрує сторінками музичного та літературного мистецтва.

Ще в епоху Середньовіччя з'явився пісенний жанр, основою якого є розповідь. Він оповідав про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Його твори виконували в супроводі інструмента. Нове життя цей жанр отримав у XIX столітті. І відтоді живе як повноправний родич пісні та романсу. Ви здогадалися, про що йдеться?

Актуалізація опорних знань.  Розв'язання кроссворда

·        Пригадайте: які жанри пісень ви знаєте? (Романс, гімн, дума, щедрівка, веснянка, колядка)

Методичний коментар. Учні отримують кросворд, в якому немає виділених кольором клітинок.

А	н	т	Р	С	р	0	к	щ
Л	Д	А	0	А	г	Л	д	Е
У	т	П	м	0	І	щ	У	Д
М	н	ц	А	0	м	г	м	р
В	Е	с	Н	Я	н	к	А	І
А	В	А	С	Ю	м	н	т	в
0	0	І	ї	С	и	ю	Л	к
м	л	К	0	л	я	д	к	А

 

 

 

 

 

 

 

 

2.ОСНОВНА ЧАСТИНА Розповідь учителя

            Отже, сьогодні на нас очікує зустріч з іще одним вокальним жанром — баладою.

Балада — музичний жанр, що має довгу і насичену історію. У середні віки баладою називали народну пісеньку, що супроводжувала танець. Невипадково її назва походить від латинського Ьаllо — танцюю.

Потім жанр балади прийшов до літератури як лірико-епічний, драматичний твір, основу змісту якого складають історичні події, старовинні легенди і перекази. У такому ж значенні в епоху романтизму балада повернулася до музики — вокальної та інструментальної.

Музика балади розгортається послідовно, відображаючи розвиток сюжету поетичного тексту або програмного задуму інструментального твору. У музичних баладах оживають легендарні, інколи фантастичні персонажі сивої давнини та реальні особи й історичні події різних часів.

Однією з найяскравіших балад у музичній скарбниці є балада «Лісовий цар» Ф. Шуберта.

·        Пригадайте: що ви пам'ятаєте про творчий шлях Ф. Шуберта?

Творчий шлях Ф. П. Шуберта є типовим для композитора-романтика. У його житті були щасливі й гіркі дні. Палке бажання творити музику примусило композитора відмовитися від служби та присвятити себе мистецтву. «Я з'явився на світ, щоб створювати музику»,— писав Ф. П. Шуберт. Створювати цю красу було для нього так само природно, як і дихати. Впродовж декількох років Шуберту доводилося жити у своїх друзів — серед них теж були композитори, художники, поети, співаки. Утворився тісний круг близьких один одному людей — душею його став Шуберт. Був він невеликого зросту, щільний, коренастий, короткозорий, соромливий і відрізнявся надзвичайною чарівливістю. До цього часу належать знамениті «шубертіади» — вечори, що були присвячені виключно музиці Шуберта, коли він не відходив від фортепіано, тут-таки, на ходу, створюючи музику...

Сприйняття творів мистецтва

Учитель. Погляньте на репродукцію картини «Шубертіада у Й. Шпауна» австрійського художника Моріца фон Швінда. Зверніть увагу на розташування слухачів, на те, з яким захопленням слухають вони гру музиканта.

Шуберт високо підніс жанр пісні, в невелику музичну форму він зумів вкласти глибокий і багатий зміст. Пісні Ф. П. Шуберта за своїм складом близькі до народнопісенної творчості й призначені для домашнього музикування. Але яскравий образний зміст і художня досконалість, що були їй невідомі в XVIII столітті, зробили пісню рівноправною серед інших жанрів музичного мистецтва. Із великим теплом і проникливістю Шуберт розкриває перед нами внутрішній світ людини з її почуттями радості, смутку, любові. Велике місце в його піснях займає зображення природи, головний же зміст його пісень — це життя людини, життя почуттів.

Навіть не знаючи назву пісні та її тексту, ми відчуваємо характер музичних образів, які втілює Шуберт у свій твір.

1815 року він написав баладу, яка відкрила нову сторінку не лише в історії пісенного жанру, айв історії музичного мистецтва. На той час композитору було всього 17 років.

Слухання музики

Учитель. Послухайте баладу Ф. Шуберта у виконанні німецькою мовою і дайте відповідь на запитання,

·         Які образи можна уявити в цій баладі?

Слухання балади «Лісовий цар» Ф. Шуберта

·        Яку картину, на вашу думку, змальовано в цій баладі?

Розповідь учителя

Ви відчули драматичне напруження, стрімкий рух музики, хвилювання, тривогу і навіть погрозу. Назва цієї балади — «Лісовий цар» на вірші німецького поета Й. В. Ґете, найулюбленішого німецького поета композитора.

«Лісовий цар» — це пісня-балада, глибоко драматична за змістом. Послухайте цю баладу у перекладі російською В. Жуковського.

·        Як ви зрозуміли зміст цього поетичного твору?

·         Як можна охарактеризувати емоційний стан кожного з трьохперсонажів балади: батька, дитини та лісового царя?

·        Послухайте баладу Ф. Шуберта ще раз. Яку роль відіграє фортепіанний супровід у створенні єдиного драматичного образу?

Слухання музики

Повторне слухання балади «Лісовий цар» Ф. Шуберта

Учитель. Характеристики дійових осіб у цій музичній баладі дуже контрастні: звабливе звернення лісового царя передається м'якою і вкрадливою мелодією; спокійні, стримані інтонації батька і схвильований плач дитини передаються речитативними інтонаціями, а фортепіанна партія допомагає розкрити характер образу, створює враження напруженої скачки та тривоги.

Балада «Лісовий цар» проникнута глибоким інтересом до світу людської душі. Саме з народних казок і переказів виник сюжет (розповідь про нічного мандрівника) і форма віршів (балада-оповідь).

Вокально-хорова робота

Учитель. Балада продовжує життя і в сучасному музичному мистецтві.

Сьогодні ми розучимо пісню В. Соловйова-Сєдого на слова М. Матусовського «Балада про солдата».

 Послухайте і дайте відповідь на запитання:

·         Про які історичні події йдеться у цій баладі?

Слухання «Балади про солдата» В. Соловйова-Сєдого

·        Як ви вважаєте, йдеться про якогоськонкретного солдата або образ солдата збірний?

·        Як відбувається динамічний та емоційний розвиток пісні?

 Розспівування

Розучування «Балади про солдата» В. Соловйова-Сєдого

3.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Жанр балади є популярним і досі, адже в різні епохи, в різних стилях композитори зверталися до нього. Наприклад, у романтичній баладі «Лісовий цар» Франца Шуберта представлені образи батька, сина та лісового царя на фоні стрімкого бігу коня; у більш сучасній «Баладі про солдата» В. Соловйова-Сєдого — образ захисника Вітчизни. Способи вираження життєвого змісту в музичних образах різноманітні,

·        Що спільного можна відзначити у баладі «Лісовий цар» Ф. Шуберта та «Баладі про солдата» В. Соловйова-Сєдого?

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Придумати власний сюжет літературної чи музичної балади.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Балада про солдата» В. Соловйова-Сєдого).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:             СУЧАСНІ ВОКАЛЬНІ ЖАНРИ: авторська і естрадна пісня.

Мета уроку :

Навчальна: ознайомити учнів з особливостями розвитку французької естради у XX—XXI століттях; учити аналізувати образний зміст і звучання легкої музики, порівнюючи її зразки з різних країн, знаходити між ними спільне та відмінне; закріпити розуміння учнями понять шансон, шансоньє; узагальнити знання, уміння та навички учнів, здобуті впродовж чверті;

Розвивальна: розвивати здатність виявляти і розуміти головну думку іншомовної пісні; прищеплювати учням відчуття ритму та ансамблю під час колективного виконання пісні, здатність емоційно і виразно виконувати її;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість французькою естрадною музикою, естетичний смак.

Музичний матеріал: «Пісня про загублений час» В.Висоцький, Б. Окуджава « Музикант»

Наочні посібники: тести; портрети В, Висоцького, Б.Окуджава.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід ( Б. Окуджава « Музикант»).

1.                  Організаційний момент

2.                  Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Наша розмова про камерно-вокальні жанри починалася з пісні. Завершуючи цю тему, ми знову повертаємось до пісні. Нас очікує знайомство ще з одним пісенним жанром, який вам всім добре знайомий.

Розповідь учителя

— З давніх-давен музика та спів були тісно пов'язані з трудовою діяльністю людини, її побутом та відпочинком. Музика — це частина самого життя, могутній засіб спілкування між людьми. Вона з величезною художньою силою відтворює те, чим щоденно живуть люди, тому джерелом музики є саме життя. Музика розповідає про людину або багатьох людей, виражає їхні почуття, думки, характери, здатна з величезною силою впливати на людину, породжувати в неї певні почуття і думки, формувати її ставлення до інших людей, до навколишнього світу. Вона здатна змінювати характер, зміцнювати силу волі, пробуджувати сміливість, виховувати гуманність, доброту.

4. Слухання музики «Пісня про загублений час» В.Висоцький

Учитель. Послухайте цю пісню і дайте відповідь на запитання.

·         Які почуття автора і виконавця передані у цій пісні?

5. Слухання пісні

·         Визначте характер кожної частини пісні окремо,

·         Яку роль у створенні музичного образу відіграють динаміка та темп?

6. Сприйняття творів мистецтва

·        Погляньте на репродукцію картини П. О. Ренуара «Бал у Муленде ла Галетт». Зверніть увагу на кольорову палітру картини,

·        Які почуття та настрій передав художник, як відобразив святкову атмосферу балу?

 

Розспівування

Розучування Б. Окуджава « Музикант»

 

7.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНа

8. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

□         «Виявляється, що...»;□        «Сьогодні я дізнався...»;

□         «Найцікавіше — це те, що...»;□     «Мені сьогодні вдалося...»;

□         «Для мене виявилося складним...».

Учні виходять із класу під музичний супровід («Червона рута» В. Івасюка).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Виконання тестів за темою «Жанри камерно-вокальної музики» Варіант № 1

Оберіть правильну відповідь (кожна правильна відповідь — 0,5 бала)

1. Українську народну пісню «Од Києва до Лубен» слід виконувати: а) урочисто; б) суворо;       в) легко, весело.

2.         Позначте правильне твердження: «Гаудеамус» — це:

а) гімн;           б) колискова; в) весільна пісня.

3.         Балада Ф. Шуберта називається:

а) «Зимова пісня»; б) «Лісовий цар»; в) «Гірські верхівки».

4.         Позначте твір А. Олєйнікової, який розучували на уроках музичного мистецтва:

а)         «Диво-осінь»;

б)         «Диво-літо»;

в)         «Осіннє диво».

Дайте стислу відповідь (кожна правильна відповідь — 2 бали)

5.         Гімн — це...

6.         Серенада — це...

Дайте обґрунтовану та змістовну відповідь (кожна правильна відповідь — 3 бали)

7.         Що вам відомо про романс?

8.         Які особливості жанру авторської пісні?

Варіант № 2

Оберіть правильну відповідь (кожна правильна відповідь — 0,5 бала)

1.         Пісню «Хвостики-метелики» Н. Май слід виконувати:

а)         урочисто;

б)         суворо;

в)         легко, наспівно.

2.         Романс Г. Свиридова називається:

а)         «Вершини гір»;

б)         «Червона рута»;

в)         «Гірські верхівки».

3.         Позначте пісню Б. Окуджави, яку розучували на уроках музичного мистецтва:

а)         «Музикант»;

б)         «Місто золоте»;

в)         «Пісня про добро та зло».

4.         Камерна музика — це твір для:

а)         невеликого складу виконавців;

б)         виконання у камерах;

в)         симфонічного оркестру.

Дайте стислу відповідь (кожна правильна відповідь — 2 бали)

5.         Романс — це...

6.         Балада — це...

Дайте обґрунтовану та змістовну відповідь (кожна правильна відповідь — 3 бали)

7.         Що вам відомо про гімн?

8.         Які особливості жанру естрадної пісні?

8. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

□         «Виявляється, що...»;□        «Сьогодні я дізнався...»;

□         «Найцікавіше — це те, що...»;□     «Мені сьогодні вдалося...»;

□         «Для мене виявилося складним...».

Учні виходять із класу під музичний супровід («Червона рута» В. Івасюка).

 

 

Тема 2. Жанри хорової музики

Тема: ХОРОВА ДУХОВНА МУЗИКА (КОНЦЕРТ)

Мета  уроку:

Навчальна: на прикладі хорового концерту Д. Бортнянського акцентувати увагу учнів на глибині змісту та красі української духовної музики; закріпити розуміння учнями понять літургія, меса, хоровий концерт, капела, капельмейстер;

Розвивальна: розвивати образно-асоціативне мислення учнів;

Виховна: прищеплювати учням естетичні почуття, любов до кращих надбань українського духовного мистецтва.

Музичний матеріал: Хоровий концерт № 15 Д. Бортнянського, «Веселкова» 0.Янушкевич.

Наочні посібники: портрети Д. Бортнянського, О. Янушкевич; репродукція ікони «Терновий вінець Христа».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (О. Янушкевич «Веселкова»),

1. Організаційний момент
2.  Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)
3. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. До музики ми звертаємось за наснагою, розрадою, втіхою. У ній ми знаходимо відображення всього багатства почуттів людини, вона становить одну з найважливіших складових нашого духовного світу. Саме про таку музику в нас сьогодні й піде мова.

4. Актуалізація опорних знань

Ділова гра «Світська розмова»

Методичний коментар. Тема гри — «Жанри камерно-вокальної музики».

Учні грають роль представників світського товариства, які намагаються вразити один одного відомою їм інформацією з теми «Жанри камерно-вокальної музики». Розмова може починатися словами: «Вельмишановний, а чи знаєте ви, що...»

Під час розмови обговорюються поняття камерно-вокальний жанр, пісня, гімн, авторська пісня, естрадна пісня, серенада, балада.

Розповідь учителя

— Минулого року ми розпочали розмову про хорову духовну музика, слухаючи «Херувимську» Артемія Веделя.

Хорова музика має величезний вплив на людину, тому їй відводиться вагома роль у релігійних обрядах.

Духовна музика — це музика релігійного змісту, що звучить як у храмах, так і в побуті. Вона має давні традиції та глибокий емоційно-духовний вплив на людину.

Духовна музика завжди була пов'язана з історичними традиціями та особливостями музичної культури різних країн, зокрема народної, і зробила значний внесок у світову музичну культуру.

Одним із основних видів християнського богослужіння є літургія (у католицькому обряді — меса, у православному — обідня), яку складають характерні хороспіви. Останньою частиною святкової православної літургії може бути хоровий концерт.

Літургія — це християнське богослужіння, що відбувається як єдність читання і співів та містить молитви.

Меса — це багаточастинний твір для хору та солістів, написаний на духовний текст для виконання під час католицького богослужіння.

Хорова музика привертала увагу багатьох композиторів — як зарубіжних (Й. С. Баха, Ґ. Ф. Генделя, М. Мусоргського, П. Чайковського), так і вітчизняних (А. Веделя, М. Лисенка, К. Стеценка, Д. Бортнянського).

1847 року французький композитор Гектор Берліоз так описував свої враження від звучання хору видатного майстра вокальної музики Дмитра Бортнянського:

«...Вісімдесят співаків у пишному вбранні розміщувались по обидва боки вівтаря. Задні ряди займали баси, перед ними знаходилися тенори, а попереду тенорів діти — альти й сопрано.

Усі вони стояли нерухомо, з опущеними повіками, у цілковитій тиші. За знаком, зовсім непомітним присутнім, без указівки тону і темпу, вони почали співати...

У цій гармонійній тканині чулися такі переплетіння голосів, які здавалися чимось неймовірним; чулися зітхання і ніжні звуки; час від часу роздавалися інтонації, які за своєю напруженістю нагадували крик душі, здатний пройняти серце і перервати дихання у грудях.

Потім усе завмирало у безмежно-повітряному небесному затуханні; здавалося, це хор янголів, що підносяться від землі до небес і поступово зникають у повітряних просторах...»

Гра «Учитель»

Методичний коментар. Учитель надає слово учневі-«вчнтелю», який заздалегідь підготував матеріал. Учні мають уважно його прослухати та дати відповіді на запитання,

·        3 чого починалося життя Д. Бортнянського у мистецтві?

·         3 яким містом було пов'язано життя композитора?

·         Яку музику писав Д. Бортнянський?

У ч е н ь -« у ч н т е л ь ».Дмитро Степанович Бортнянський (1751—1825) — знаменитий український і російський композитор, диригент, педагог. Родом із Глухо- ва — столиці українського гетьманства. Він був сином козака Стефана Бортнянського, уродженця села Бортне, що в Польщі.

Стефан Бортнянський служив у війську останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Зважаючи на виняткове музичне обдарування і прекрасний голос, хлопчика у 7 років відвезли до Придворного хору в Санкт-Петербурзі. Відтоді Бортнянський вже ніколи не повертався на батьківщину.

Він співав у хорі, з одинадцяти років виконував сольні партії в опері. Співів та вміння триматися на сцені навчався у видатних музикантів в Італії. Тут Дмитро вперше виявив свій композиторський талант. Деякі опери молодого музиканта були поставлені на італійських сценах.

1796 року він став першим керівником Придворної співочої капели у Санкт-Петербурзі. На цій посаді залишався до самої смерті.

У ті часи в каплицях-капелах розміщувався чоловічий хор, який співав без супроводу. Згодом капелою стали називати не лише каплицю, а й церковний хор, що за правилами співав без супроводу, звідки й виник термін а сарреііа, що означає — спів у стилі капели, тобто без інструментального супроводу.

Капельмейстер (нім. Кареітпеіаіег — майстер капели) — керівник і диригент хору, оркестру.

За спогадами сучасників, Дмитро Бортнянський був дуже щирою людиною — доброю та поблажливою до оточуючих людей і безмежно відданою мистецтву.

Його духовна музика здобула широку популярність ще за життя композитора. Її перекладали для різних інструментів і навіть записували спеціальними цифровими знаками для сліпих.

Розповідають, що в останній день життя композитор покликав до себе хор капели і звернувся з проханням проспівати один зі своїх концертів, під звуки якого і помер.

Поховано Д. Бортнянського у Санкт-Петербурзі, на Смоленському цвинтарі. У Нью-Йорку (США), у соборі св. Іоанна Богослова на честь композитора встановлено статую.

Розповідь учителя

— Духовна музика, хоровий спів стали провідними у творчості талановитого українця. Д. Бортнянський — майстер хорового письма а-капела. Він дуже добре знав людські голоси і вмів надати звучанню хору особливої виразності, шляхетності та краси.

Його хорові концерти сповнені глибокої життєвої мудрості, піднесеної простоти та щирості. Літературний текст часто лише задавав «емоційну програму» твору Бортнянського, а далі вже безмежно панувало мистецтво звуків. Існують навіть припущення, що іноді композитор спочатку писав музику, а вже потім добирав до неї слова.

Хоровий концерт Дмитра Бортнянського, який ми сьогодні прослухаємо, є яскравим прикладом типово пісенної розспівності. Його мелодійна лінія нагадує протяжну ліричну народну пісню.

Хоровий концерт — це старовинний жанр духовної музики, вокальний або вокально-інструментальний твір.

За літературну основу хорового концерту зазвичай брали одне з найдавніших поетичних джерел — псалми царя Давида.

Поміж духовних творів Д. Бортнянського особливе місце посідає жанр хорового концерту. Лише за 15 років було опубліковано 45 концертів композитора. Скільки лишилося у рукописах — невідомо.

Традиційно суворий жанр духовного хорового концерту здобув «нове життя» та по-новому зазвучав у творчості Д. Бортнянського.

Він збагатився елементами оперного мистецтва, маршовими і танцювальними інтонаціями, мелодійними зворотами української ліричної та російської протяжної пісні. А у концертах № 13, 15, 24 навіть звучать народні мелодії.

Концерт № 15 «Придіте, воспоем» Д. Бортнянського складається з трьох контрастних частин. Перша частина плавного характеру» У ДРУГІЙ розповідається про страждання та розп'яття Христа, у третій — про Христове воскресіння і славу Господу. Цей концерт поєднує досконалу музику, глибокий зміст, щирість пісенних і танцювальних мотивів та піднесеність духовного наспіву.

Невипадково вважають, що емоційний зміст і музична мова хорових концертів Д. Бортнянського виходять за межі духовної музики.

Слухання музики.

 Сприйняття творів мистецтва

Учитель. Послухайте Хоровий концерт № 15 Д. Бортнянського і розгляньте репродукцію ікони «Терновий вінець Христа».

·        Поміркуйте: чи співзвучний образ картини з образом хорового концерту?

Слухання Хорового концерту № 15 Д. Бортнянського

·         Яке враження справила на вас ця музика?

·        Яким є характер цього твору?

·        Порівняйте настрої трьох частин концерту.

Вокально-хорова робота

Розспівування

Учитель. Композиторка Ольга Янушкевич разом із поетесою Марією Ясаковою створили багато гарних і різноманітних пісень для дітей і дорослих. «Веселкова» — одна з них. т Поміркуймо, про що ця пісня і які засоби музичної виразності найкраще розкривають її поетичний зміст.

Слухання та розучування пісні О. Янушкевич «Веселкова»

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА .

Підбиття підсумків уроку

Учитель. «Мета будь-якої музики — очищення людської душі»,— говорив Й. С. Бах. А якось в анкеті у відповідь на запитання «Чи подобається тобі духовна музика?» одна учениця написала: «Коли я слухаю таку музику, я відчуваю, що у мене виростають крила і я лечу над землею. Цієї миті я люблю весь світ!». Ось у чому полягає велика перетворювальна сила музики!

Експрес-тестування

1.         Д. Бортнянський — майстер написання:

а) хорових концертів;          б) симфоній;

в) опер;          г) балетів.

2.         Хоровий концерт — це:

а)         тип музики, в якому всі голоси рівноправні і мають самостійні мелодії;

б)         багаточастинний твір для хору та солістів, написаний на духовний текст для виконання під час католицького богослужіння;

в)         старовинний жанр духовної музики, вокальний або вокально-інструментальний твір.

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір на тему «Яка музика з уроків музичного мистецтва запам'яталася мені більше за все?».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема      ХОРОВА ДУХОВНА МУЗИКА (РЕКВІЄМ)

Мета уроку :

Навчальна: розкрити значення творчості В. А. Моцарта у світовому музичному мистецтві; на прикладі творчості композитора показати можливості музики в утіленні різноманітних станів душі людини; дати учням визначення понять реквієм, Dies irae;

Розвивальна: розвивати вміння вдумливо сприймати та інтерпретувати контрастні за змістом і звучанням твори, навички емоційно-виразного виконання музики;

Виховна: прищеплювати учням естетичний смак.

Музичний матеріал: «Dies ігае» з «Реквієму» В. А. Моцарта, «Веселкова» О. Янушкевич.

Літературний матеріал: фрагмент «маленької трагедії» О. Пушкіна «Мо- царт і Сальєрі».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети В. А. Моцарта, О. Януш¬кевич.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Dies ігае»  з «Реквієму» В. А. Моцарта).

1.         ВСТУПНА ЧАСТИНА . Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель.Моцарт існує й існуватиме вічно. Минуло понад 200 років після смерті композитора, але його музика й досі з нами, його дивовижна доля захоплює багатьох прихильників музики, а любов до його світлих і гармонійних творів не згасає. Мені дуже хочеться, щоб геній Моцарта торкнувся й ваших душ, зробив їх більш світлими та відкритими для краси та добра.

2.ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя.

Одним із жанрів духовної музики є реквієм.

Реквієм — це траурний твір, присвячений пам'яті померлих.

У XVII—XVIII століттях церковний реквієм перетворився на великий багаточастинний твір для солістів, хору та оркестру.

«Какая глубина! Какая смелость и какая стройность!

Ты, Моцарт, бог, и сам того не знаешь!» —

Так сказав про В. А. Моцарта геніальний російський поет Олександр Сергійович Пушкін в одній зі своїх «маленьких трагедій» — «Моцарт і Сальєрі».

·         Пригадайте: що вам відомо про цього композитора?

·        Які твори В. А. Моцарта ви пам'ятаєте з попередніх років?

Природа щедра на таланти, але скупа на геніїв — другого Моцарта людство більше не мало. Геній — це, звісно, винятковий талант, але й велика працездатність. Творча спадщина В. А. Моцарта вражає своїм обсягом. Життєвий шлях геніального австрійського композитора XVIII століття — також дивовижний і незвичайний. Моцарт не дожив до 36 років. Яскраве і щедре обдарування, постійні творчі пошуки та звершення дали підставу називати його справжнім генієм.

Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756— 1791) народився 27 січня у старовинному містечку Зальцбург в родині талановитого музиканта, композитора і педагога Леопольда Моцарта. Вольфґанґ був сьомою дитиною у сім'ї.

Якось до Моцартів завітав у гості друг. Чотирирічний Вольфґанґ у цей час сидів за столом, тримаючи в руках перо, вмочене разом із пальцями в чорнило.

Гість поцікавився, чим займається малий, а той відповів: «Я пишу концерт для клавесина». Коли батько уважніше придивився до записів, ледь не заплакав. Це був не просто набір нот, а справжній повноцінний твір, який так потім і назвали — Концерт для клавесина.

Отже, у 4 роки Моцарт створив концерт для клавесина. А вже в 6 років Моцарт дав свій перший концерт! Пізніше він разом із батьком і сестрою виступав із концертами в різних містах Європи. У 8 років маленький Амадей написав свою першу симфонію.

Талант Моцарта не залишив байдужим навіть австрійського імператора, який замовив у 12-річного Моцарта оперу. У 14 років Вольфґанґ став академіком Болонської академії (це за умови, що звання академіка надавали лише з 26 років)!

Подорожуючи, у Франції Моцарт знайомиться з Алоїзією Вебер. Вона стала першим коханням талановитого композитора. Він на¬віть мріяв одружитися з нею, але батько Моцарта, дізнавшись про почуття сина, заборонив закоханим зустрічатися, тому що Алоїзія була з бідної сім'ї.

Після подорожі Моцарт повернувся до Зальцбурга та вступив на службу до архієпископа, де йому навіть доводилося прибирати в домі наймача. Обідав композитор із прислугою, грати ж за межами дому йому заборонялося.

Засмучений лихою долею, Моцарт вирушає до Відня. Для нього почався складний період, адже йому доводилось багато працювати, щоб заробити грошей. «Я дуже стомлююся,— писав він у листах до батька,— лягаю о 12-й ночі, а прокидаюсь о 5-й ранку».

У цей час він одружується з Констанцією Вебер, молодшою сестрою Алоїзії, яку він кохав у юні роки. Констанца, життєрадісна, добра, надзвичайно артистична та здібна до музики, підтримує творчі поривання геніального чоловіка.

Кожна людина по-своєму переживає радість і смуток, бадьорість і втому, захват і відчай, але ці почуття однаково доступні та зрозумілі для всіх людей. Ці почуття втілені в музиці і лежать в основі тієї загальнолюдської мови, яка, не потребуючи ніяких перекладів, є зрозумілою для людей усіх національностей.

Послухайте одну історію з життя композитора, як її описав Девід Вейс у книзі «Піднесене й земне».

...Одного разу, коли Вольфґанґ виходив з дому, його перестрів незнайомець. Високий худорлявий чоловік подивився на нього суворо та спитав:

·         Ви пан Моцарт?

·        Так.— Вольфґанґа неприємно вразила зовнішність незнайомця, його суворість наганяла страху.

·         Що вам потрібно?

·         Чи не могли б ви написати реквієм?

·         Для кого?

·         Ім'я має залишитися невідомим.

·        Неймовірно! Може, ця людина — посланець самого диявола?

·        Це має бути меса за померлим.— Вигляд у незнайомця став зовсім зловісним.— Заупокійна меса.

Вольфґанґу мов снігом сипнуло за шкіру. Він раптом уявив власну смерть і подумав, що незнайомець з'явився попередити про її наближення:

·        Реквієм має створюватися у повній таємниці. Жодна людина не має нічого знати...

Незнайомець пішов, а Вольфґанґ ще довго розмірковував про цю зустріч. Чим більше він думав про таємничого незнайомця, згадував його похмурий голос, моторошний погляд, тим імовірнішим здавалося, що ця зловісна постать — провісник смерті...

Замовлення це пригнічувало його і сповнювало забобонним страхом. Він почувався втягнутим у боротьбу між світлом і темрявою. Іноді йому здавалося, що він створює реквієм для самого себе...

Створення «Реквієму» забрало в Моцарта останні сили. Моцарт помер, так і не завершивши свого останнього твору. Геніального композитора було поховано у спільній могилі для бідних...

Незабаром було встановлено, ким був цей таємничий незнайомець. Це був посланець одного багатого графа, який хотів набути слави композитора, але не мав таланту і купував твори в талановитіших за себе авторів. Граф забажав видати скорботний твір Моцарта за власний реквієм, який він нібито написав на спомин про померлу дружину.

«Реквієм» Моцарта — це глибока і мудра трагічна поема про життя і смерть, про долі особистостей і всього людства; це схвильована, зворушлива сповідь людської душі, яка живе між відчаєм і надією, правдива розповідь про її сумніви та страхи. І що особливо важливо, у музиці Моцарта поруч із релігійним смиренням, із готовністю постати перед «вищим судом» клекочуть мужній, пристрасний протест і неприйняття смерті.

Знаменитий «Реквієм» — останній твір Моцарта — став вершиною його творчості. Він створений для чотириголосного хору солістів і оркестру, музика твору вражає надзвичайною виразністю і глибокою людяністю. Бурхлива полум'яна музика «Dies ігае» («День гніву») — другої частини «Реквієму» — малює картини суду, кінця світу. Лунає дуже виразний діалог: невблаганні грізні баси й жалібні репліки інших голосів.

Слухання музики

Учитель. Послухайте другу частину «Dies ігае» з «Реквієму» В. А. Моцарта та визначте її характер.

Слухання «Dies ігае» з «Реквієму» В. А. Моцарта

·         Що найбільше вражає вас у цій музиці?

Вокально-хорова робота

Розспівування

Продовження роботи над піснею О. Янушкевич «Веселкова»

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Я сподіваюсь, що ви переконались у тому, що справжню музику об'єднує людяність, краса та щирість, саме тому ми можемо зрозуміти навіть ті почуття, які були втілені у музичних творах далекого минулого.

Глибина і краса музики, геніальне обдарування, яскраве, цікаве, проте сповнене важкою працею і прикрощами життя,— саме такою постаттю запам'ятовується нам Моцарт.

У книзі «Музика та її представники» російський композитор Антон Рубінштейн написав: «Вічне сонячне світло в музиці, ім'я твоє — „Моцарт"».

Експрес-тестування

Реквієм — це:

а) музична форма, у якій незмінний рефрен повторюється багато разів, чергуючись із різними епізодами;

б)         загальна назва групи клавішних струнних інструментів;

в)         скорботний твір, присвячений пам'яті померлих.

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Послухати та дізнатися про особливість музики «Лакрімоза» з «Реквієму» В. А. Моцарта.

Учні виходять із класу під музичний супровід (О. Янушкевич «Веселкова»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК №                                ХОРОВІ ЖАНРИ (КАНТАТА ТА ОРАТОРІЯ)

Мета  уроку :

Навчальна: ознайомити учнів із творчістю Л. Дичко ; розкрити поняття кантата та ораторія; зосередити увагу учнів на особливостях будови і розвитку музичного твору;

Розвивальна: розвивати вокально-хорові навички, слухацьку увагу учнів;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творчістю Л. Дичко та українських композиторів, естетичний смак та співочу культуру під час виконання пісні.

Музичний матеріал: перша частина «Весна» кантати «Чотири пори року» Л. Дичко, «Будинок під блакитним дахом» І. Кириліної.

Наочні посібники: нотна хрестоматія, портрети Л. Дичко, І. Кириліної.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»)

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Мистецтво — чарівний світ краси, що з давніх-давен приваблює людей. Майже сорок тисячоліть існує на землі мистецтво.

У прадавні часи поезія і музика були поєднані в єдиному мистецтві — пісні. Музи давньогрецьких міфів, покровительки мистецтв — Евтерпа, Ерато, Калліопа і Полігімнія — уособлювали не окремі види мистецтва, а різні жанри єдиного музично-поетичного мистецтва. Із плином віків музика й література стали окремими видами мистецтва, проте спорідненість між ними збереглася й досі. Але пов'язані література і музика не тільки у пісенному жанрі. Є ще один музичний жанр, який не може існувати без літератури,— це кантата.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Жанр кантати належить до вокально-інструментальної музики, з'явився він в Італії на початку XVII століття. Спершу він не мав чітко вираженої форми. Слово кантата означало лише, що цей досить великий музичний твір слід співати. Схожий жанр інструментальної музики став назватися сонатою.

Складання асоціативного куща            

Методична порада. Доберіть слова, що асоціюються у вашій уяві зі словом співати. Розташуємо їх у маленьких колах навкруги великого порожнього кола. Поєднавши ключові слова із дібраних вами слів-асоціацій до слова співати, отримаємо асоціативний кущ, що також визначатиме музичний жанр — кантату.

Отже, кантата — це великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром.

Творчість сучасної української композиторки Лесі Василівни Дичко (нар. 1939) поширюється на різноманітні музичні жанри: від симфонічного, балетного, вокально-симфонічного — до вокаль¬ного та інструментального, але в Україні вона найвідоміша саме як хоровий композитор. Леся Дичко заявила про себе наприкінці 60-х років. Її твори широко представлені на хорових фестива¬лях, конкурсах та у концертних програмах світу: США, Канаді, Франції, Великої Бри¬танії, Німеччині, Данії, Іспанії, Угорщині, Болгарії, Росії, Україні. Композитор є авто¬ром багатьох творів симфонічної та камерної музики, музики до кінофільмів, мультфіль¬мів, багатьох пісень. Л. Дичко продовжила унікальну традицію української авторської духовної музики. Саме за твори хорового жанру композиторку було неодноразово від¬значено почесними нагородами та преміями.

Кантата «Чотири пори року» Л. Дичко — це твір, створений на підґрунті українського музичного фольклору та сучасної музики. Кантату написано для хору без супроводу. В його основі — народно-пісенні календарно-обрядові тексти.

У цій кантаті — чотири частини відповідно до пір року:

·         «Весна» має теми веснянок;

·        «Літо» — для цієї частини Леся Дичко обрала три тексти, на які написала музичні теми. («Ой петрівочка — мала нічка», «Ой нас чотири подруженьки», «А ми кривого танцю йдем»);

·        «Осінь» має дві «обжинкові» пісні «Дівка Явдошка» і «Джар, джар, джарочка»;

·         «Зима» — це народна сцена щедрування.

Слухання музики

·         Послухайте першу частину «Весна» кантати «Чотири пори року» Л. Дичко та пригадайте назву української народної пісні, яку композиторка використала у цій частині.

·        Коли ви востаннє чули цю пісні? (Українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»)

Слухання першої частини «Весна» кантати «Чотири пори року» Л. Дичко

·        Схарактеризуйте загальний характер прослуханої музики.

Вокально-хорова робота

Учитель. Поміж пісень, що також викликають у виконавців піднесений настрій, є також пісня І. Кириліної «Будинок під блакитним дахом».

Послухайте цю пісню та дайте відповідь на запитання,

·        Про який саме «будинок під блакитним дахом» йдеться у пісні І. Кириліної?

Розспівування

Розучування пісні І. Кириліної «Будинок під блакитним дахом»

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА . Підбиття підсумків уроку

Учитель. Сьогодні ми познайомились з відомою сучасною композиторкою, яка ввійшла в історію української пісенної культури. Яка є активним членом журі в багатьох конкурсах, фестивалях. Сьогодні фрагменти з творів Л.Дичко почули й ми.

Бліц  опитування

·        Як впливають обряди та звичаї на розвиток сучасної музики?

·        Що таке кантата?

Учні виходять із класу під музичний супровід (І. Кириліна  «Будинок під блакитним дахом»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК №                                ХОРОВІ ЖАНРИ (КАНТАТА ТА ОРАТОРІЯ)

Мета  уроку :

Навчальна: ознайомити учнів із творчістю Г.Генделя ; розкрити поняття кантата та ораторія; зосередити увагу учнів на особливостях будови і розвитку музичного твору;

Розвивальна: розвивати вокально-хорові навички, слухацьку увагу учнів;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творчістю Г.Генделя  та українських композиторів, естетичний смак та співочу культуру під час виконання пісні.

Музичний матеріал: , хор № 39 «Аллілуя» з ораторії«Мессія» Г. Ф. Генделя,

, «Будинок під блакитним дахом» І. Кириліної.

Наочні посібники: нотна хрестоматія, портрети Л. Дичко, І. Кириліної.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»)

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Мистецтво — чарівний світ краси, що з давніх-давен приваблює людей. Майже сорок тисячоліть існує на землі мистецтво.

У прадавні часи поезія і музика були поєднані в єдиному мистецтві — пісні. Музи давньогрецьких міфів, покровительки мистецтв — Евтерпа, Ерато, Калліопа і Полігімнія — уособлювали не окремі види мистецтва, а різні жанри єдиного музично-поетичного мистецтва. Із плином віків музика й література стали окремими видами мистецтва, проте спорідненість між ними збереглася й досі. Але пов'язані література і музика не тільки у пісенному жанрі. Є ще один музичний жанр, який не може існувати без літератури,— це кантата.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Джерело натхнення для творчості видатні композитори знаходять не тільки музичному фольклорі, а й у біблейських сюжетах.

·        Як називається жанр музики, який заснований на біблейських сюжетах? (Духовна)

На біблійні й античні сюжети видатний німецький композитор Ґ. Ф. Гендель створив ораторію.

Назва музичного жанру ораторія нагадує нам інше слово — оратор. І це не випадково: обидва ці слова походять від латинського огаИо — красномовство. Ораторія має духовне походження, але як музичний жанр склалася досить пізно — наприкінці XVI століття.

Ораторія — великий музичний твір для хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру, призначений для концертного виконання.

Оскільки ораторія — це розповідь, оповідання на драматичний сюжет, цьому жанру притаманні епічність, повільний розвиток подій.

Поміж монументальних жанрів ораторія посіла чільну роль, увібравши до себе багато елементів опери. Вона складається з різних номерів або епізодів — хорових, симфонічних і вокальних. Світську ораторію, тобто не для церковного, а для концертного виконання, створив видатний німецький композитор Ґ. Ф. Гендель. Написані на біблійні та античні сюжети, його ораторії нерідко виконують і в наші дні.

Ґеорг Фрідріх Гендель (1685—1759) народився в німецькому місті Галле. Любов до музики виявилася в маленького Ґеорга дуже рано. З іграшок його передусім цікавили труби, барабани, флейти. Майбутній композитор намагався не тільки грати на них наодинці, а й разом з іншими дітьми, навіть створив цілий дитячий оркестр. Батько Ґ. Ф. Генделя, придворний цирульник та хірург, був дуже занепокоєний таким захопленням сина і мріяв, щоб його Ґеорг став юристом — фах музиканта в ті часи не вважався почесним. Батько неодноразово попереджав юного музиканта: «Пристрасть до музики — це є ганебна пристрасть! Музика — усього лише забавки і розвага для знатних панів. Якщо ти присвятиш своє життя різним музичним забавам, то досить швидко і сам станеш їх іграшкою. Якщо ж здобудеш поважну професію юриста, то до кінця своїх днів будеш усіма шанованою людиною, а не якимось фіглярем із флейтою або скрипкою в руках». За бажанням батька Ґ. Ф. Гендель у 17 років записався на юридичний факультет університету в Галле. Водночас він працював органістом у церкві. В університеті юнак провчився не більше року —любов до мистецтва перемогла.

Уже в 12-річному віці Ґеорг Фрідріх писав церковні кантати й органні п'єси. 1702 року він посів пост органіста протестантського собору в рідному місті, але невдовзі зрозумів, що церковна музика — не його покликання. Набагато більше композитора привертала опера. Гендель вирішив переїхати до Гамбурга — міста, де діяв єдиний на той час німецький музичний театр.

Коли гамбурзька трупа розпалася, Гендель вирушив на батьківщину опери — до Італії. Тут він жив у Флоренції, Римі, Венеції та Неаполі, а потім переїхав до Лондона, де очолив Королівську академію музики і прийняв англійське підданство.

Гендель перетворився на оперного композитора в Італії. Популярним він став після постановки опери у Венеції, а пізніше опера, поставлена в Лондоні, зробила Генделя найпопулярнішим оперним композитором Європи.

Його музика надзвичайної краси (до того ж з мелодіями, що запам'ятовуються) й досі справляє величезне враження на слухачів. Усього майстер створив понад 40 творів цього жанру.

Проте оперу в Англії приймали далеко не всі. У 40-ві роки XVIII століття після провалу однієї з його опер Гендель більше не звертався до цього жанру музичного мистецтва і присвятив себе ораторії. Публіка гаряче прийняла нові твори композитора. Наприкінці життя майстер був оточений надзвичайною пошаною прихильників.

У творах Генделя відчувається вплив італійської та англійської музики. Проте за образом мислення Гендель залишався німецьким композитором. Його твори мали значний вплив на митців наступних поколінь, особливо на представників віденської класичної школи.

Ґеорг Фрідріх Гендель створив 32 ораторії, більшість яких на-писана на біблійні сюжети. Найвідоміші — «Ізраїль у Єгипті», «Самсон», «Іуда Маккавей», «Месія».

В іудаїзмі та християнстві месія — посланий Богом на землю Спаситель. Для християн месія — Ісус Христос. Гендель був благочестивим християнином, і його твір передає життя Ісуса Христа та його значущість.

«У житті видатних людей часто спостерігається, що тієї миті, коли все здається втраченим, коли все руйнується, вони близькі до перемоги. Гендель, здавалося, був переможений. І саме цієї години він написав твір, якому було призначено закріпити за ним світову славу»,— писав дослідник його творчості Ромен Роллан. Автор майже 40 опер, безлічі інструментальних творів, що звернувся в середині 1730-х років до жанру ораторії, Гендель утратив прихильність публіки. Його вороги — англійські аристократи, які віддавали перевагу італійським композиторам,— наймали людей зривати афіші Генделя, його концерти більше не відвідували. Гендель, який вирішив залишити Англію, де жив уже чверть століття, оголосив 8 квітня 1741 року свій останній концерт. Однак сили композитора не вичерпалися: за 24 дні, з 22 серпня по 14 вересня, композитор створив одну з найкращих своїх ораторій — «Месію». Він працював натхненно, і коли завершив «Алілуя», то вигукнув, заливаючись сльозами: «Я думав, що відкрилося небо, і я бачу Творця всіх речей!». Це була одна з найщасливіших митей у житті композитора.

Вершина ораторії і одне з найзнаменитіших творінь Генделя — хор № 39 «Алілуя» (прославлення), що завершує 2-гу частину. В Англії цей твір слухають стоячи, як читання Євангелія в церкві.

Слухання музики

Учитель. Послухайте хор № 39 «Аллілуя» Ґ. Ф. Генделя та дайте відповідь на запитання,

·         Які почуття виникають під час слухання твору?

Слухання хору №39 «Аллілуя» з ораторії «Месія» Ґ. Ф. Генделя

·         Чим саме вражає така музика?

·         Як ви вважаєте, де можна почути цю музику?

·        Який склад музикантів бере участь у виконанні цієї частини ораторії?

Розповідь учителя

— 13 квітня 1742 року під керуванням автора в Great Music Hall уперше прозвучав «Месія». Це був єдиний благодійний концерт, даний Генделем в Дубліні. Відтоді встановилася традиція виконувати «Месію» на користь нужденних (в останні роки життя композитор регулярно давав цю ораторію на користь Лондонського притулку для покинутих дітей і закріпив за ним монополію на доходи з концертів, заборонивши, поки він живий, публікацію партитури і уривків з неї).

У Лондоні ораторія «Месія» наштовхнулася на опір церковників: до кінця 1740-х років вона прозвучала всього 5 разів; назву її було заборонено, на афішах значилося просто «Духовна ораторія». Утім, за життя Генделя ця ораторія, незважаючи на біблійний сюжет, рід¬ко звучала в англійських церквах — концерти відбувалися зазвичай в театрі чи інших світських публічних залах. Останнє виконання ораторії — за 8 днів до смерті композитора, який сам грав на органі. Існує безліч авторських варіантів «Месії» — Гендель постійно змі-нював арії твору, узгоджуючи їх із можливостями співаків.

Вокально-хорова робота

Учитель. Поміж пісень, що також викликають у виконавців піднесений настрій, є також пісня І. Кириліної «Будинок під блакитним дахом».

Послухайте цю пісню та дайте відповідь на запитання,

·        Про який саме «будинок під блакитним дахом» йдеться у пісні І. Кириліної?

Розспівування

Розучування пісні І. Кириліної «Будинок під блакитним дахом»

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА . Підбиття підсумків уроку

Учитель. Героїчні та життєствердні образи, які Ґеорг Фрідріх Гендель створив у музиці близько 300 років тому, хвилюють нас і сьогодні. І хоча сучасна музична мова змінилася, його монументальні музичні полотна звучать у концертних залах усього світу. Сьогодні фрагменти з них почули й ми.

Бліц  опитування

·        Як впливають обряди та звичаї на розвиток сучасної музики?

·        Що таке кантата?

·        Що таке ораторія?

Учні виходять із класу під музичний супровід (І. Кириліна  «Будинок під блакитним дахом»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 12  ЦИКЛИ У ВОКАЛЬНО-ХОРОВІЙ МУЗИЦІ

Мета  уроку :

Навчальна: продовжити знайомити учнів з образами, утіленими в музичних творах різних жанрів (музичний цикл); учити висловлювати свої особисті думки та враження з приводу музичних творів; поглибити знання учнів про творчість М. Мусоргського; закріпити розуміння учнями поняття вокальний цикл;

Розвивальна: формувати вміння виявляти спільне і відмінне у змісті та звучанні творів різних жанрів;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість ліричними й романтичними образами в музиці, естетичний смак.

Музичний матеріал: «Марш дерев'яних солдатиків», «Хвороба ляльки» П. Чайковського; «Лебідь», «Слон» К. Сен-Санса; вокальний цикл «Дитяча» М. Мусоргського; «Будинок під блакитним дахом» І. Кириліної.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети П. Чайковського, М. Мусоргського, К. Сен-Санса, І. Кириліної; інформаційні картки для ділової гри.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (І. Кириліна «Будинок під блакитним дахом»)

1.         ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. А чи знаєте ви, що у творчості майже кожного ком-позитора обов'язково є «дитяча сторінка», тобто музика, яку він пи¬сав спеціально для дітей, для вас. Сьогодні на уроці ми звернемося до такої музики.

Актуалізація опорних знань

Бліцоп итування

·         Послухайте фрагменти музичних творів, які ви вивчали у молодших класах. Чи впізнали ви ці музичні твори?

·          Чи пригадуєте їх назви та авторів?

Слухання фрагментів п'єс П. Чайковського «Марш дерев'яних солдатиків», «Хвороба ляльки», К. Сен-Санса «Лебідь», «Слон»

·         Кому призначені ці твори?

·         Що об'єднує ці твори?

2.         ОСНОВНА ЧАСТИНА . Розповідь учителя

— П. Чайковський для свого племінника Володі Давидова написав відомий «Дитячий альбом» — фортепіанний цикл невеличких п'єс, в яких відстежується життя маленького хлопчика, передаються враження від прожитого дня.

В інструментальній музиці чільне місце посіли цикли дитячої тематики. Поміж них — «Дитячі сцени» і «Альбом для юнацтва»

Роберта Шумана, «Дитяча музика» Вален¬тина Сильвестрова, «24 дитячі п'єси для фортепіано» Віктора Косенка, «Дитячий куточок» Клода Дебюссі.

Вокально-хорові та інструментальні твори композитори часто об'єднують у цикли. Щойно ми прослухали фрагменти з інструментального циклу Каміля Сен-Санса «Карнавал тварин», Петра Чайковського «Дитячий альбом».

Цикл складається з кількох частин, самостійних за формою, але контрастних за характером (передусім за темпом), але пов'язаних єдиним ідейно-художнім задумом. Інколи частини циклу можуть виконуватися окремо.

Отже, звернімося до вокального циклу «Дитяча» М. Мусоргського.

Ділова гра «Самі собі вчителі»

Методичний коментар. Кожний учень отримує інформаційну картку й упродовж 5 хвилин знайомиться з наведеною в картці інформацією.

Учитель роздає інформаційні картки.

Учитель. Пропоную об'єднатися у групи за номерами, які вказані на ваших інформаційних картках.

Учні об'єднуються у групи за номерами, зазначеними на інформаційних картках.

Кожна група має виділити найголовніше зі здобутої кожним учасником інформації: у такий спосіб вам надається можливість виступити у ролі аналітиків. На цю роботу відводиться 3 хвилини.

«Аналітики» у групах працюють з текстами.

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 1

Модест Петрович Мусоргський (1839—1881) — російський композитор, член «Могутньої купки».

Модест Петрович Мусоргський народився 1839 року в сім'ї поміщика Псковської губернії, і перші його дитячі враження були пов'язані з селянським середовищем, із його побутом та піснями.

Із п'яти років Мусоргський почав займатися музикою. Хоча музичні здібності Мусоргського були неабиякими, але батьки його про музичну кар'єру для сина навіть і не думали, а згодом відвезли його вчитися в петербурзький військовий заклад.

Під час перебування в училищі Мусоргський продовжував займатися музикою. Він познайомився з молодими композиторами, членами балакиревського гуртка. Яскрава особистість М. Балакирева, його творчі мрії і прагнення полонили Мусоргського. У нього зміцнюється віра у своє композиторське покликання. За два роки Мусоргський подає у відставку — з тим, щоб цілком присвятити себе музичній творчості. Проте тяжке матеріальне становище змусило його незабаром знову вступити на службу.

У ці роки Мусоргський багато читав, познайомився з передовими громадськими і філософськими течіями. «Мистецтво є засіб роз¬мови з людьми, а не мета»,— так композитор оголошував наріжний принцип своєї творчої діяльності.

Кінець 1870-х років був для Мусоргського дуже складним: він багато і тяжко хворів, змушений був кинути службу, лишився без коштів, без притулку, майже без друзів. Композитора пригнічували самотність, відсутність близьких людей, які б розуміли його. Цей пригнічений стан в останні роки композитора дещо пом'якшувала тільки дружба з В. Стасовим.

Світлим епізодом останніх років життя Мусоргського була кон-цертна подорож улітку 1879 року півднем Росії з відомою співачкою Д. Леоновою.

Артистичний успіх, чарівна природа півдня Росії, особливо Криму, викликали в композитора велике піднесення і натхнення, але це тривало недовго.

У Петербурзі композитора зустріла та сама обстановка, здоров'я його було підірване, і нове тяжке захворювання швидко призвело до трагічного кінця. Завдяки клопотанням друзів хворого Мусорг¬ського поклали у військовий шпиталь. 1881 року Мусоргський помер.

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 2

У своїй творчості Мусоргський випробовував себе у різних жанрах: фортепіанних та оркестрових п'єсах, хорових творах, романсах тощо. 1874 року Мусоргський написав фортепіанну сюїту «Картин¬ки з виставки», пов'язану з враженнями від посмертної виставки картин і малюнків художника-архітектора В. Гартмана, який був близьким другом Мусоргського.

Монументальні народно-історичні опери Мусоргського «Борис Годунов» і «Хованщина» не мають рівних у світовому музичному мистецтві за силою і глибиною втілення соціально-історичних образів, за правдивістю і яскравістю відображення народних мас, за новизною і багатством музично-виразних засобів. Мелодійна мова Мусоргського близька до російської народної пісенності й дуже точно передає інтонації живого мовлення.

Мусоргський прагнув показати в музиці життя народу, розкрити його психологію, внутрішній духовний світ, його страждання й радощі. У листі Модеста Петровича до Стасова є такі слова: «Не познайомитись із народом, а побрататись хочеться».

Творчість М. Мусоргського суттєво вплинула на розвиток світової та вітчизняної музичної культури. Під впливом його творів склався композиторський стиль багатьох відомих майстрів: К. Дебюссі, М. Равеля, І. Стравінського, С. Прокоф'єва, Д. Шостаковича.

Учитель. Тепер я пропоную вам перегрупуватися, об'єднавшись у групи за кольором (на кожному інформаційному папірці, крім номера, є квадрат певного кольору).

Учні об'єднуються у групи.

Зараз кожен із вас випробує свої сили у ролі доповідача. Дотримуючись черги, донесіть інформацію, якою ви володієте, до інших членів команди. Щоб опанувати інформацію повністю, ви маєте бути також уважними слухачами. На цю роботу відводиться 5—7 хвилин.

Учні працюють у групах.

Розповідь учителя

— Дивовижна ця музика — «Дитяча» М. Мусоргского. Це не пісні й не романси; швидше — це вокальні сценки для одного або двох виконавців. Усього кілька сторінок нотного тексту, лічені хвилини звучання і простий сюжет: дитина розповідає про те, що її оточує і займає її думки. Але як художник тонко відчув трепетний світ дитячої душі!

«Господи, що це за нитки перлів і діамантів,— захоплено ви-гукував В. Стасов,— що це за нечувана музика, що це за найінтимніші почуття та поезія, що це за маленькі творіння, які варті цілих симфоній і опер! Ніхто ще в цілій Європі не задумував і не створював подібного».

Спогади друзів композитора свідчать про його щирість і природ-ність спілкування з дітьми. Зблизившись із родиною Стасових, Модест Петрович подружився з їхніми дітьми. Старші дівчатка, Варя та Зіна, завжди радісно зустрічали його, а молодший Андрюша при появі Мусоргського захоплено кричав: «Ось Мусорянін йде!» Дитинство для Мусоргського було, мабуть, бажаним і незворотнім світом ідеальної гармонії. Він добре пам'ятав тепло і затишок свого будинку, співучий говір няні, звуки та кольори рідного міста Карева.

За звичаями того часу дитяча містилася в маленькому флігелі, осторонь від головної садиби. Багато часу діти проводили з нянькою — маленькою старенькою з темним і суворим обличчям. На ніч нянька розказувала барчукам казки, яких знала безліч. Діти засинали, але з молодшим, Модінькою, не так легко впоратися. Здається, цей шибеник готовий слухати усілякі вигадки ніч поспіль, лежачи з широко розплющеними очима. Нянька сердиться: «Спи, батечко, спи! Ато бука з'їсть!» «Розкажи, няню, про буку!» Няня спантеличена: казок про буку їй не доводилося й чути, букою лякають дітей, коли вони занадто розіграються та починають бешкетувати. Довго ще возиться нянька з неспокійним малюком, доки Модінька засне, нарешті, під її колискову пісню або казку. Перша пісенька так і називається: «З нянею».

Слухання музики

Слухання пісеньки «З нянею» з циклу «Дитяча» М. Мусоргського

Учитель. Друга пісенька — «У кутку» — це сценка сварки з нянею. Няня сердиться, кричить: «Ах ти пустуне! Клубок розмотав, прутки розгубив!.. У кут! У кут!» У відповідь — виправдання, жалібні та хникальні інтонації дитини, що переходять у скривджені: «Няня Модіньку образила, дарма в кут поставила; Модінька більше не любитиме свою няню, ось що!»

Слухання пісеньки «У кутку» з циклу «Дитяча» М. Мусоргського

Третя пісенька — «Жук» — зустріч із величезним і страшним жуком: «Жук злетів і вдарив мене у скроню, а потім сам звалився!»

Четверта пісенька — «З лялькою». Дівчинка заколисує ляльку Тяпу і співає їй колискову, часом покрикуючи сердито: «Тяпо, спати треба!»

«На сон прийдешній» — наївна дитяча молитва за здоров'я всіх рідних, близьких і далеких, а також приятелів по іграх. Згадуючи імена своїх друзів, дитина, забувши про неспішність молитви, називає всіх їх поспіхом.

Пісенька «Кіт Матрос» — історія про кота, який запустив лапу в клітку зі снігуром.

«Поїхав на паличці» — гра в конячки з пригодами.

Слухання пісеньки «Поїхав на паличці» з циклу «Дитяча» М. Мусоргського

·         Які вокальні сцени сподобалися вам найбільше?

·       Якими музичними засобами композитор розкриває світ дитини?

·      Як музика допомагає створити образи циклу?

«Дитячу» було видано 1873 року (в оформленні І. Рєпіна). Вона отримала широке визнання публіки. У листі В. Стасову Мусоргський пише: «У сім'ї милих Юрковських мене змусили показати діткам мою „Дитячу". І зраділи ж дітки, а вже матусі зовсім мене захвалили; те саме було зроблено в Херсоні в сім'ї Бошняків, і той самий ефект, те саме захоплення».

Вокально-хорова робота Розспівування

Продовження розучування пісні І. Кириліної «Будинок під блакитним дахом»

3.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Скільки любові й ніжності ми відчуваємо у творах, які композитори присвятили дітям! Яскрава, захоплива, чарівна, казкова музика!

Бліцопитування

·      До якого жанру належить «Дитяча» М. Мусоргського?

·      Що таке цикл?

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

·         «Виявляється, що...»;

·         «Сьогодні я дізнався...»;

·         «Найцікавіше — це те, що...».

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Намалювати ілюстрації до дитячих музичних творів.

 

УРОК № 13 ЦИКЛИ У ВОКАЛЬНО-ХОРОВІЙ МУЗИЦІ (продовження)

Мета уроку:

Нвчальна: зосередити увагу учнів на народних обрядах колядування і щедрування та важливій ролі музики в них; закріпити знання учнів про народні обрядові пісні, зокрема колядки і щедрівки, та ознайомити з професійною музикою, створеною на їх основі; учити учнів зіставляти образи творів музичного та образотворчого мистецтва;

Розвивальна: формувати вміння емоційно, виразно і творчо виконувати обрядові пісні;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість народною творчістю, естетичний смак.

Музичний матеріал: українська колядка «Ой, у полі плужок ходить», фор-тепіанний цикл «Колядки та щедрівки» В. Барвінського, фрагменти циклу «Вінок колядок» Б. Бріттена.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Б. Бріттена, В. Барвінського.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (українська ко¬лядка «Ой, у полі плужок ходить»)

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Пісню, яку ви чули, коли входили до класу, ви, швидше за все, ще не знаєте

·        Чи не нагадували інтонації цього твору музику знайомого вам жанру? Якого саме?

Зараз ми перебуваємо в очікуванні, мабуть, найсвітліших свят у році, а саме — приходу Нового року та Різдва. На уроці ми поговоримо про традиції, які живуть і зберігаються нашим народом і донині, щоб і ми з вами були гідними нащадками української культури.

Актуалізація опорних знань

Бліц опитування

·        Пригадайте: як називаються народні пісні, що їх виконують на різдвяні свята?

·        Чим різняються колядки та щедрівки?

·        Які побажання висловлюються у колядках?

·        Що називається музичним циклом?

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА. Розповідь учителя

— Чимало з вас, мабуть, не знає, що між колядками та щедрів¬ками є відмінність. За Василем Скуратівським, ці обрядові пісні виконують лише в певний період — на різдвяно-новорічні свята. Колядки співають починаючи з Різдва і до Водохрещі, тобто з 7-го по 19 січня (у деяких регіонах — до старого Нового року). Щедрівки виконують лише протягом тижня — від старого Нового року й до Водохрещі. Парубочі гурти, котрі відвідували селян і вшано¬вували господарів та їхніх дітей, бажали родинам здоров'я і щастя, статків, приплоду та щедрого врожаю.

Традиційно в колядницьких гуртах брали участь лише хлопці. Вони обирали свого ватажка (керівника), розподіляли між собою ролі Кози, Лікаря, Міхоноші та інших жартівливих персонажів — і обходили з привітаннями односельців.

Щедрівкові дійства виконували тільки дівчата. Увечері напере-додні Нового року (за старим стилем — з 13-го на 14 січня) молодші й старші дівчатка групками чи поодинці приходили до односельців, щоб защедрувати — привітати з новолітуванням.

До хат заходити не годилося. Робили це під вікнами осель. Гос-подарі у свою чергу обдаровували віршувальників смачним печи¬вом, яблуками чи горіхами.

Крім того, удосвіта на Василя підліткові хлопчики (тільки їм можна було це робити) оббігали найближчих родичів та сусідів і засівали їхні домівки зернами пшениці або жита. Попросивши дозволу, юний посівальник ставав біля порога, брав у жменю зерно і «скроплював» ним долівку хати, приказуючи в такт віршований текст:

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком всіх вітаю!

·         Як ви вважаєте, чи можуть колядки утворити певний цикл?

Британський композитор Б. Е. Бріттен створив цикл колядок, який так і назвав — «Вінок колядок».

Бенджамін Едвард Бріттен (1913— 1976), англійський композитор, піаніст, диригент, музичний і громадський діяч, наро-дився 22 листопада 1913 року в Лоустофте (графство Саффолк, Велика Британія).

Музику почав створювати у 4 роки, на¬вчався гри на фортепіано з 7 років, на альті — з 10.

Характер обдарування Бріттена визначив переважання в його творчості вокальних жанрів. Найкращі сторінки його музики написані для голосу з оркестром.

У 1930-ті роки Бріттен пише багато музики для театру і кіно. Тоді ж композитор став серйозно вивчати народну музику, обробляв англійські, шотландські, французькі пісні, що і вилилося у створення 1942 року циклу «Вінок колядок», що складається з 11 частин.

Точна образність і яскрава емоційність циклу створюють в уяві слухачів живу картинку.

«Колискова», «Це маленьке дитя», «Весняна пісенька», «Ласкаво просимо, Небесний Царю», «Подякуємо Господу» та інші являють собою калейдоскоп передсвяткових настроїв. У циклі «Вінок коля-док» ми чуємо прозору чистоту молитви, нетерпіння й очікування святкових подій, хвилювання і переживання.

Слухання музики

Учитель. Послухайте фрагменти циклу «Вінок колядок» Б. Бріттена та визначте загальний настрій твору та характер хорових мініатюр.

Слухання фрагментів циклу «Вінок колядок» Б. Бріттена

Розповідь учителя

— Темі різдвяних свят присвячено цикли не тільки вокальної та вокально-хорової, а й інструментальної музики.

Видатний український композитор Василь Олександрович Барвінський (1888—1963) упродовж усього життя досліджував музичний фольклор різних регіонів України і використовував народні мелодії у власних творах, розкриваючи світові невичерпну скарбницю українського фольклору.

Одним із творів, в якому професійне поєдналося з народним, є фортепіанний цикл В. Барвінського «Колядки та щедрівки».

Отже, музичний цикл — це кілька во¬кальних або інструментальних творів, по¬єднаних загальним художнім задумом.

Узагалі композитор любив створю¬вати цикли, в яких поєднував кілька п'єс. З 14 фортепіанних творів, написаних В. Барвінським, 12 є циклами. На жаль, деякі з них загублені.

Цикл «Колядки та щедрівки» був ство¬рений з метою популяризації української народної пісні, щоб «видобути і підкре¬слити ту природну красу, яка криється не раз і в простенькій мелодії...»,— як писав В. Барвінський у передмові до збірки.

Цикл містить 22 обробки українських колядок та щедрівок. Композитор включив у збірку зразки національного фольклору східної та західної України, Закарпаття та Лемківщини. Частину мелодій він узяв із хорових збірок українських композиторів Кири¬ла Стеценка і Філарета Колесси.

Барвінський робив обробки колядок та щедрівок дуже обережно, прагнучи зберегти неповторну красу кожного народного твору. Тому його фортепіанні п'єси здебільшого прозорі, з нескладною гармонією, яка підкреслює самобутність народних пісень. Відповідно до народних традицій співу композитор часто використовував поліфонічні прийоми розвитку мелодії, ніби огортаючи її підголосками.

Завдяки яскравому національному колориту і майстерності художньої обробки творів фортепіанний цикл «Колядки та щедрівки» набув широкої популярності в Україні та за її межами ще за життя композитора.

Слухання музики

·         Послухайте музику, опишіть її характер.

Слухання фортепіанного циклу «Колядки та щедрівки» В. Барвінського

·         Подумайте: що могло спонукати композитора створити циклна матеріалі народних обрядових пісень?

·         Які почуття автора ви відчуваєте в музиці?

·         Чи є у творі знайомі вам мелодії? Спробуйте їх наспівати.

Отже, і ми з вами готуватимемося до чудових свят і вивчимо нову колядку.

Вокально-хорова робота

Розспівування. Розучування колядки «Ой, у полі плужок ходить»

3.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Яке значення, на вашу думку, народні традиції мають для нашого життя? Чому професійні композитори звертаються до обрядових пісень у своїй творчості?

А чи знаєте ви, що давні традиції колядування, які дійшли і до наших часів, виникли ще до прийняття християнства? У ті часи Новий рік відзначали навесні, тому у старовинних текстах колядок часто звучать весняні мотиви: «...сію, сію, посіваю», «...прилетіла ластівочка» тощо. І це світле свято дарує нам радість, добрий на¬стрій і сподівання. Як добре, що ми зберігаємо народні традиції святкування Різдва!

Експрес-тестування

1.         Події, які оспівують у щедрівках:

а)         прихід Нового року;

б)         народження Ісуса Христа;

в)         хрещення Ісуса Христа.

2.         Цикл «Вінок колядок» Б. Бріттена є:

а)         вокально-хоровим;

б)         симфонічним;

в)         фортепіанним.

3.         Цикл «Колядки та щедрівки» В. Барвінського є:

а)         вокально-хоровим;

б)         симфонічним;

в)         фортепіанним.

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти інформацію про відомі музичні цикли для дітей композиторів Й. С. Баха, П. Чайковського.

Випереджальне індивідуальне завдання: підготувати доповіді за темами:

·         «Біографія Дж. Россіні»;

·         «Творчість Дж. Россіні».

Учні виходять із класу під музичний супровід (В. Барвінський  «Колядки та щедрівки»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:МУЗИЧНІ ЖАНРИ У ТЕАТРІ ТА КІНО (ОПЕРА)

Мета  уроку:

Навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів з поняттям каватина; пояснити визначення понять опера-буффа, опера-серіа;

Розвивальна: розвивати вміння учнів спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів, порівнювати контрастні за характером музичні образи, інтерпретувати національну специфіку музичних творів як відображення життя народу та виразно виконувати музичні твори;

Розвивальна: розвивати в учнів зацікавленість класичною музикою; прищеплювати вміння глибоко відчувати втілені в музичних творах настрої, почуття та характер людини, уміння відчувати єдність із музичним образом пісні.

Музичний матеріал: увертюра та каватина Фігаро з опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні, українська колядка «Ой, у полі плужок ходить».

Літературний матеріал: фрагмент поеми О. Пушкіна «Євгеній Онєгін»(у перекладі М. Рильського).

Наочні посібники: нотна хрестоматія, інформаційні картки, портрет Дж. Россіні, іграшковий або дитячий музичний інструмент для ділової гри «Ланцюжок».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (каватина Фігаро з опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні).

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Національні колорити музики. Усе найкраще, що накопичила за сто років італійська музична комедія, поєдналося в опері Дж. Россіні «Севільський цирульник». Чому саме цю оперу

П. Чайковський назвав перлиною італійської музики, ми дізнаємося сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань

Ділова гра «Ланцюжок»

Методичний коментар. Тема ділової гри — «Опера».

Учням пропонується повторити основні терміни й поняття, які було засвоєно на попередніх уроках і буде застосовано на поточному.

У пригоді вчителеві стануть іграшковий або дитячий музичний інструмент.

Ведучий (учитель) називає певне поняття і передає іграшку першому учаснику, той відповідає і передає другому учаснику, ставлячи нове запитання. Другий учасник, у свою чергу, ставить запитання наступному учасникові гри, і в такий спосіб гра триває. Доцільно обрати «рятівників» з-поміж учнів із високим рівнем навчальних досягнень, до яких у разі необхідності можна звернутися по допомогу, передаючи їм іграшку зі словами «Допоможіть, будь ласка».

Ключові поняття: увертюра, лібрето, арія, симфонічний оркестр, диригент, чоловічі голоси, жіночі голоси, хор, хореографія.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Італійська національна культура пов'язана з походженням і розвитком різних типів опер. Це — опера-серіа та опера-буффа.

Опера-серіа — жанр італійської опери, який виник наприкінці XVII століття; створений на героїко-міфологічний або легендарно- історичний сюжет із чітким поділом функцій сценічної дії та му¬зики.

Опера-буффа — італійський вид комічної опери, який виник у XVIII столітті на основі італійської комедії (з музикою, інтермедіями між діями) та народно-побутової пісенної традиції; створений на противагу опері-серіа.

Поміж найвідоміших авторів опери-буффа стоїть ім'я Джоаккіно Россіні.

Та вже темніє вечір синій,

Пора до оперних дверей:

За ними чарівний Россіні,

Європи любленець — Орфей.

(О. Пушкін «Євгеній Онєгін»; переклад М. Рильського) 

 

Повідомлення учнів

«Біографи» Дж. Россіні

— Джоаккіно Антоніо Россіні (1792— 1868) народився 29 лютого 1792 року в італійському містечку Пезаро, розташованому на березі Венеціанської затоки, в сім'ї сур¬мача. Батько його був людиною з веселою і безтурботною вдачею. Він гаряче вітав французьку революцію 1789 року і за свої республіканські симпатії позбувся посади і поплатився арештом. Потім у пошуках коштів він зробився бродячим музикантом.  Дж- Россіні

Разом із дружиною Джузеппе Россіні перебирався з міста в місто, виступав на ярмарках у випадкових оркестрах.

Він грав на валторні, а його дружина, жінка рідкісної краси, співала — у неї був прекрасний голос. Підспівував їй і маленький Джоаккіно. Тільки так — утрьох — вони зводили кінці з кінцями. Джоаккіно співав також і в церковних хорах.

1804 року сім'я нарешті закріпилася у Болоньї, і хлопчик розпочав систематичні музичні заняття.

1806 року він вступає до музичного ліцею Болоньї, де займається грою на віолончелі й вивчає мистецтво композиції.

До 1810 року він вже автор великої кількості творів — симфоній, вокальної та інструментальної музики, духовних творів. Працював Россіні феноменально швидко.

Спочатку Россіні писав лише комічні опери-буффа. Справжня ж слава до нього прийшла після постановок у Венеції 1813 року опер «Танкред» і «Італійка в Алжирі». Найбільші театри Рима, Мілана, Венеції відчиняють перед ним свої двері. «В Італії живе людина,— писав про нього французький письменник Стендаль,— про яку говорять більше, ніж про Наполеона; це — композитор, якому немає ще і двадцяти років».

Россіні захоплював слухачів своєю іскрометною музикою. Був випадок, коли слухачі в Римі змусили виконавицю головної ролі тридцять дев'ять разів поспіль повторити арію...

«Європи любленець» — так назвав О. Пушкін Россіні у своєму романі «Євгеній Онєгін». Ознайомитися з творчістю цього композитора нам допоможуть ваші доповіді. Отже, надамо слово нашим доповідачам!            

1822 року Россіні вперше виїжджає на гастролі за кордон. Відень, Лондон, Париж зустрічають його з розпростертими обіймами, скрізь на нього чекає тріумф, королі милостиві до нього, публіка його обожнює. Він модний, багатий, знаменитий; виріс в убогості, а веде життя улюбленця долі. 1824 року переїжджає до Парижа. Декілька років він керує тут італійським оперним театром, його нова опера «Вільгельм Телль», сповнена волелюбних ідей, якнайбільше відповідає духу часу. Прогресивно налаштована частина суспільства зустріла її із захватом, проте широкої популярності опера не здобула. Між тим поява «Вільгельма Телля» на європейських оперних сценах значно вплинула на розвиток оперного мистецтва в цілому.

1836 року Россіні повертається в Італію — живе у Болоньї, потім у Флоренції, співчуває національно-визвольній боротьбі свого наро¬ду, допомагає повстанцям, пише національний гімн. У 1850-ті роки він повертається до Парижа, де живе до кінця своїх днів.

Помер Россіні 1868 року у віці 76 років.

«Прихильники творчості» Дж. Россіні

— 1816 рік — рік народження знаменитого «Севільського цирульника». Над жодною оперою Россіні не працював так захоплено, як над цим твором. За власними словами, він складав музику всюди — і коли гуляв, і коли їв, і коли стояв, лежав, одне слово — завжди. Шедевр Россіні було створено за 13 днів! «Севільський цирульник» поклав початок європейській славі Россіні. Здійснилася юнацька мрія Джоаккіно — спочатку завоювати Венецію, потім — Італію, а згодом — і весь світ!

«Великий насмішник» — так називав композитора Оноре де Бальзак — блискуче відтворив атмосферу веселості й сатиричного сарказму однойменної комедії П'єра Бомарше. На сюжет Бомарше було написано на той час декілька опер, з яких особливою популярністю користувався «Цирульник Севільї» Дж. Паїзіелло. Але опера Дж. Россіні виявилася такою досконалою, що незабаром витіснила оперу Паїзіелло і навіть перейняла її назву (первинна назва россініївської опери — «Аль-мавіва, або Марна обережність»). У «Севільському цирульнику» Россіні панує сольний спів. Суто вокальними засобами композитор створив опуклу образну характеристику своїх героїв: Фігаро, наприклад, характеризується стрімкою скоромовкою; у партії дона Базиліо переважають гротескно-незграбні інтонації; віртуозним вокальним блиском відмічена партія Розіни. «Севільський цирульник» залишиться назавжди неповторним своєрідним зразком... — писав П. Чайковський.— Ту неудавану, безтурботну, нестримно захопливу веселість, якою бризкає кожна сторінка „Цирульника", той блиск і витонченість мелодії і ритму, якими сповнена ця опера,— не можна знайти ні в кого».

Слухання музики

Учитель. Цьому творові притаманні всі характерні риси італійської опери-буффа: стрімка динаміка сценічних дій, різноманітні комічні положення. Герої опери, її сюжет багаті на неочікувані по-вороти, ніби вихоплені із самого життя.

Увертюра до опери «Севільський цирульник» вводить нас до атмосфери кумедних пригод. Витончені мелодії, несподівані контрасти, темпераментна ритміка передають яскравий колорит опери-буффа. Наскрізний тематичний розвиток — це особливість драматургії увертюри. Її унікальність полягає в тому, що вона побудована на темах, які майже відсутні в опері.

Послухайте увертюру до опери «Севільський цирульник» і дайте відповідь на запитання,

·        Які особливості драматургії має увертюра до опери «Севільський цирульник»?

Слухання увертюри до опери «Севільський цирульник»Дж. Россіні

На початку XIX століття першу вихідну арію називали каватиною.

Послухайте каватину Фігаро з опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні й дайте відповідь на запитання,

·         Як музика характеризує головного героя опери?

Слухання каватини Фігаро з опери «Севільський цирульник»Дж. Россіні

Каватина — невелика лірична оперна арія.

Вокально-хорова робота Розспівування

Продовження розучування колядки «Ой, у полі плужок ходить»

3.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Завдяки тільки одній опері «Севільський цирульник» Россіні увійшов в історію музики вічним «сонцем» Італії — так сказав про композитора німецький поет Генріх Гейне.

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Слухати музику за власним вибором.

Учні виходять із класу під музичний супровід (увертюра до опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 15 МУЗИЧНІ ЖАНРИ У ТЕАТРІ ТА КІНО (МЮЗИКЛ)

Мета  уроку :

Навчальна: з метою глибшого сприйняття життєвих явищ розкрити перед учнями світ дитячих образів у творах різних жанрів та композиторів; розкрити поняття саундтрек; зосередити увагу учнів на кінофільмах, у яких музика є дійовою особою або допомагає яскравіше розкрити зміст та образи героїв;

Розвивальна: розвивати здатність виявляти головну думку в сюжетах музичних кінофільмів;

Виховна: прищеплювати учням естетичний смак.

Музичний матеріал: «До-ре-мі» з кінофільму «Звуки музики» Р. Ч. Роджерса, «Пісня про дітей» І. Єфремова з кінофільму «Пітер Пен», музика Г. Гладкова до мультфільму «Бременські музиканти», «Крилаті каруселі» Є. Крилатова.

Наочні посібники: таблиця; портрети Р. Ч. Роджерса, І. Єфремова, Г. Гладкова, Є. Крилатова; фрагмент кінофільму «Звуки музики».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («До-ре-мі» з кі¬нофільму «Звуки музики» Р. Ч. Роджерса).

1.         ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Наймолодшим із мистецтв є кінематограф, значне місце в якому сьогодні по праву належить музиці. Ще до винайдення звукового кінематографа фільми супроводжувалися звучанням музики у виконанні піаніста. Із появою перших німих кінофільмів будь-який беззвучний рух на екрані викликав подив чи навіть острах: адже в природі кожен рух породжує звук. От і виникла потреба в музичному супроводі кінострічок. Із винайденням звукового кіно це мистецтво стало одним із найулюбленіших. Саме музика часто розкриває внутрішній, глибинний сенс екранної дії. Про те, як це відбувається, ми дізнаємось сьогодні на уроці.

2.         ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Основу сюжету кінофільму складає літературно-драматичний твір — сценарій, як лібрето є основою опери чи балету. Сценарій, як і лібрето, є посередником між літературним твором та кінофільмом, щоб пристосувати літературний сюжет до умов створення кінофільму. Отже, вимальовується така схема:

ЛІТЕРАТУРНИЙ ТВІР —► СЦЕНАРІЙ —► КІНОФІЛЬМ (МУЛЬТФІЛЬМ)

Без музики неможливі й такі театральні жанри, як оперета, мюзикл.

Мюзикл — це музична вистава на основі літературного сюжету, в якій поєднуються різноманітні виражальні можливості музичного, хореографічного, драматичного та оперного мистецтва.

Пригадайте мюзикл «Звуки музики», фрагмент якого ви слухали у 5-му класі,

·         Хто є автором цього мюзиклу? (Р. Ч. Роджерс)

1965 року американський режисер Роберт Вайз представив глядачам художній фільм «Звуки музики». Фільм був створений на основі одного з кращих мюзиклів композитора Роберта Роджерса, події відбуваються 1938 року в Австрії. Головна героїня фільму Марія влаштовується гувернанткою в багату сім'ю до сімох дітей, у яких немає матері. Ці діти були дуже веселими, але неслухняними. їхня нова вихователька дуже любила музику, гарно співала і складала для дітей прості, захоплюючі пісні. Діти теж полюбили музику. Завдяки музиці вони залишалися такими ж веселими і життєрадісними, проте припинили бешкетувати, стали слухняними і створили гарний сімейний ансамбль. Саме музика є головною дійовою особою цього кінофільму: завдяки музиці відбуваються найважливіші, інколи — дуже тривожні події сюжету.

Слухання музики. Слухання пісні Р. Ч. Роджерса «До-ре-мі» з кінофільму «Звуки музики»

Розповідь учителя

— Мюзикл, або музична комедія — це сценічний твір, в якому перемішані пісні й діалоги, музика й танці. Прабатьками цього жанру вважають оперету, водевіль і бурлеск. Мюзикл є одним з найвдаліших комерційних театральних мистецтв. Це обумовлено його видовищністю і дорогими спецефектами. Вважається, що перший мюзикл було поставлено 1866 року в Нью-Йорку. Називався він Black Crook.

Одним із найпопулярніших персонажів дитячої літератури XX століття, створеного шотландським письменником сером Джеймсом Метью Баррі, є Пітер Пен.

Далеко-далеко («другий поворот праворуч, а далі прямо до самого ранку») у морі знаходиться острів Неверландія, де живуть хлопчаки, які загубилися, на чолі з Пітером Пеном. На цьому острові див є все, про що тільки можуть мріяти маленькі шибеники: гори й море, індіанці, русалки й пірати, справжні друзі й справжні вороги...

Пітер Пен — безтурботний хлопчисько, який мешкає на острові Неверландія... Хлопчисько, який не хоче дорослішати...

Пітер Пен переконаний, що всі дорослі неодмінно були дітьми і всі вони знали про веселий острів Неверландія, де немає нудних правил і нудних слів дорослих. Біда в тому, що діти виростають і за-бувають про чарівну країну Дитинство й острів Неверландія.

За найпалкішого бажання дорослі не можуть піднестися в повітря і полетіти разом із Пітером Пеном назустріч пригодам до чарівної країни. Але для дівчинки Венді та її братів Джона та Майкла це виявилося можливим.

Історії про Пітера Пена неодноразово екранізувалися. Відомий мультфільм «Пітер Пен» Волта Діснея. На кіностудії «Бєларусьфільм» створений двосерійний музичний фільм «Пітер Пен», музику до якого написав композитор Ігор Єфремов.

Послухайте «Пісню про дітей» І. Єфремова з кінофільму «Пітер Пен» та дайте відповідь на запитання,

·         Як музика допомагає передати характери дітей?

Слухання музики Слухання «Пісні про дітей» І. Єфремова з кінофільму «Пітер Пен»

·        Хто не знає відому історію про музиканта-романтика і його чотириногих друзів: півня, віслюка, кота й собаку? Чи здогадались ви, про кого йдеться?

Розповідь учителя

— Напевно, не знайдеться на теренах колишнього СРСР людини, яка не бачила б мультфільм за мотивами відомої казки братів Грімм. І сьогодні цей мальований мюзикл із задоволенням дивляться всі маленькі мешканці нашої країни.

Ця історія настільки приваблива для людей мистецтва, що в деяких містах (Бремені, Німеччина; Ризі, Латвія) встановлено пам'ятники героям казки братів Грімм. А чудовий мультфільм і його герої надихнули скульпторів на створення пам'ятників цим героям на вулицях Хабаровська (Росія).

Мюзикли доволі часто екранізують. Іноді композитори одразу пишуть їх для кіно. Прикладом такого мюзиклу є мультфільм «Бременські музиканти».

«Бременські музиканти» мають чарівну привабливість. Мультфільм просочений романтикою, гумором, піснями і танцями, що не старіють із плином часу. Дивитися цей мультфільм — одне задоволення, підспівувати улюбленим пісням на музику Геннадія Гладкова і вірші Юрія Ентіна та Василя Ліванова — просто насолода.

Слухання музики

Учитель. Послухайте фрагменти з мультфільму «Бременські музиканти» та дайте відповідь на запитання:

·        Як композитор за допомогою музичних засобів передав образи  мандрівних музикантів?

Слухання фрагментів з мультфільму «Бременські музиканти»

·         Яке значення музика має в житті людини?

Розповідь учителя

— Для музичного супроводу кожного кінофільму чи мультфільму створюється музика, яку пише один або кілька авторів. Потім цю музику виконує оркестр або соліст-інструменталіст, хор або окремий співак.

Музичний супровід будь-якого матеріалу (наприклад, фільму, мюзиклу, аніме, телепередачі, комп'ютерної гри) називається саунд- треком (звуковою доріжкою).

Вокально-хорова робота

Учитель. До багатьох фільмів створено чудову музику та пісні, які продовжують своє життя поза фільмами. До таких творів належить і пісня «Крилаті каруселі» Є. Крилатова з кінофільму «Пригоди Електроніка».

Розспівування

Розучування пісні «Крилаті каруселі» Є. Крилатова

Опрацювання всіх куплетів пісні. Виконання пісні у характері, дотримуючись правил звукоутворення

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА . Підбиття підсумків уроку

Учитель. Сьогодні ми продовжили знайомство із жанром мюзиклу, більше дізналися про його особливості.

Бліц  опитування

·        Чи може існувати кіномистецтво без музики і літератури?

·         Як з'явилася музика в кіно?

·        Музика до якого фільму вам сподобалася найбільше і чому?

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Пригадати переглянуті фільми про музикантів і композиторів. Повторити матеріал І семестру.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Крилаті каруселі» Є. Крилатова).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 клас  Тема: Перевіряємо свої досягнення

Мета уроку :

Навчальна: підбити підсумки семестру, узагальнити знання, уміння та навички учнів, здобуті упродовж семестру;

Розвивальна: розвивати співацькі здібності учнів, уміння знаходити причинно-наслідкові зв'язки, творчі якості особистості;

Виховна: стимулювати прагнення учнів досягти найкращого результату, прищеплювати вміння злагоджено працювати в команді, зацікавленість творами музичного мистецтва, класичною та народною музичною спадщиною.

Музичний матеріал: твори, які слухали впродовж семестру, пісні, які вивчали впродовж семестру.

Наочні посібники: нотки, криптограма, картки.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Крилаті каруселі» Є. Крилатова).

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні в нас заключний урок семестру, який ми проведемо у вигляді гри, що має назву «Музичний калейдоскоп». Під час її проведення ви продемонструєте свої знання, уміння та навички в музичній галузі, що сформувалися у вас упродовж семестру. За кожну правильну відповідь ви отримуватимете нотки. Яка команда назбирає більше ноток — та й перемогла у змаганні.

Клас об'єднується у 2 команди, у кожній обирається капітан.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Гра «Музичний калейдоскоп»

Завдання № 1 «Біографічне лото»

На окремих картонних картках записані фрагменти біографій композиторів, відомих музикантів, тобто фактичний матеріал, який учні засвоювали впродовж семестру. На одній картці подано прізви-ще, на другій — ім'я, на третій — країну, далі — твори, написані композитором, та додаткову інформацію про автора або його твори.

Завдання: обрати із загальної кількості карток ті, які стосуються певного композитора, та скласти із цих карток його біографію.

Одна правильна добірка карток дорівнює 1 нотці. Отже, разом команда може отримати 6 ноток = 3 бали.

Методичний коментар. У наведених далі таблицях подано правильну відповідність карток одна щодо одної. Учні отримують картки впереміш.

 

 

 

Завдання для першої команди

Ім'я	Прізвище	Країна	Твір	Додаткова інформація
Жак	Брель	Франція	«Вальс»	Шансоньє
Володимир	Івасюк	Україна	«Червона рута»	Один із заснов­ників естрадної української пісні
Володимир	Висоцький	Росія	«Пісня про добро та зло»	Актор, бард, композитор
Джоаккіно	Россіні	Італія	«Севільський цирульник»	Перлина італійської опери
Геннадій	Гладков	Росія	«Бременські музиканти»	Мюзикл, мультфільм

 

Ім'я	Прізвище	Країна	Твір	Додаткова інформація
Франц	Шуберт	Австрія	«Серенада»	Романтик, автор понад 600 пісень
Вольфґанґ	Моцарт	Австрія	«Dies ігае»	«Реквієм»
Дмитро	Бортнян­ський	Україна	Хоровий концерт № 5	Майстер духовної музики
Модест	Мусорг- ський	Росія	«Дитяча»	Композитор- новатор, автор оперних шедеврів, дитячої музики
Леся	Дичко	Україна	Кантата «Чотири пори року»	Сучасний майстер хорових творів

Завдання для другої команди

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання № 2 «Хто більше?»

Змагання для капітанів команд. Лунає музика. Слухаючи музичний твір, учні добирають епітети для словесного опису характеру мелодії, ритму, почуттів і по черзі починають обмінюватися дібраними прикметниками. Виграє той, хто назве останнє слово. Він отримує 2 нотки = 1 бал.

Завдання № 3 «Любимо співати»

Команди по черзі починають співати пісні. За сигналом учителя друга команда має доспівати пісню, розпочату першою командою. Хто краще знає текст (1 нотка), мелодію (1 нотка) та виразніше її виконує (1 нотка) — отримує 3 нотки =1,5 балів.

Завдання № 4 «Змагання музикознавців»

Кожна команда має підготувати запитання іншій команді. Якщо команда не може відповісти на поставлене запитання, відповідає та команда, яка його поставила. Кожна правильна відповідь — 2 нотки, за доповнення — 1 нотка. Отже, разом команда може отримати 3 нотки = 1,5 балів.

Завдання № 5 «Упізнай мелодію»

Упізнати музику твору, який звучить. Кожна правильна відповідь — 3 нотки, за доповнення — 3 нотки. Отже, загалом команда може отримали 6 ноток = 3 бали.

Завдання № б «Євробачення»

У кожній команді обирають солістів, які мають виконати найулюбленішу пісню. Решта учасників — підспівують. За найкраще виконання команда отримує 4 нотки = 2 бали.

3.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Підбиття підсумків уроку

Підбиваються підсумки гри (максимальна кількість набраних ноток дорівнює 24, отже — 12 балам), нагороджуються переможці.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

·         «Сьогодні на уроці я із задоволенням...»;

·         «Мені сподобалося...»;

·         «Уроки музичного мистецтва для мене — це...».

Учні виконують улюблені пісні на власний вибір.

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Випереджальне індивідуальне завдання: підготувати доповіді за темами «Біографія Й. С. Баха», «Творчість Й. С. Баха», «Найулюбленіший музичний інструмент Й. С. Баха».

 

 

 

 

 

 

 

Музичне мистецтво

6 клас  ІІ  семестр

МАСОЛ

 

Тема3.  Жанри  камерно-інструментальної  музики

 

Тема:  ПРЕЛЮДІЯ.

Мета уроку:

Навчальна: на прикладі творчості С. Рахманінова та Й. С. Баха вчити учнів розуміти інструментальну музику, аналізувати її зміст (утілені в ній почуття людини) та звучання, а також знаходити спільне у змісті різножанрових творів; поглиблювати знання учнів про творчість С. Рахманінова; закріпити розуміння учнями терміну прелюдія;

Розвивальна: розвивати вміння учнів виявляти і розуміти головну думку інструментального музичного твору, відчувати ритм та ансамбль під час колективного виконання пісні, а також емоційно і виразно її виконувати;

Виховна: прищеплювати учням почуття любові до Батьківщини, кращі моральні якості особистості.

Музичний матеріал: Прелюдія № 2 до-дієз мінор С. Рахманінова, Токата ре мінор Й. С. Баха (класичне виконання та виконання В. Мей), «Мрії збуваються» Л. Бражникової.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети С. Рахманінова, Й. С. Баха, В. Мей; фотозображення Володимирського собору в Києві, музичних інструментів (скрипки, домри, флейти, лютні, віолончелі, фортепіано); кросворд.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія, інформаційні картки.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (Прелюдія № 2 до-дієз мінор С. Рахманінова).

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці) Мотивація навчальної діяльності

Учитель. У давні часи перед початком концерту артист- музикант, сидячи за інструментом, грав музику-імпровізацію, яка б налаштувала слухачів на певний настрій. Згодом така музика отримала свою назву і навіть сформувалася у музичний жанр. Який саме — дізнаємося сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань.

Розв'язання кросворда.

На дошці — фотозображення музичних інструментів: фортепіано, скрипки, флейти, віолончелі, лютні, домри.

Учитель. Якщо ви розв'яжете кросворд, то дізнаєтесь, як на-зивається музика, що в давнину передувала концерту.

·        Як називаються професії музикантів залежно від того, на якому музичному інструменті вони виконують музичні твори? (Піаніст, скрипаль, флейтист, віолончеліст, лютніст, домрист)

Методичний коментар. Учні отримують незаповнений кросворд і самостійно визначають ключове слово.

 

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Прелюдія, або прелюд, означає вступ. Це невелика інстру-ментальна п'єса імпровізаційного характеру, що була спочатку вступом до основного музичного твору.

Проте вже довгий час композитори створюють прелюдії як самостійні музичні твори. Вони належать до жанрів камерної музики.

Що ж називають камерною музикою? Коли не було концертних залів чи філармоній, інструментальну музику та невеликі вокальні твори виконували переважно в домівках любителів музики. Збиралися декілька музикантів, розставляли пюпітри, виймали з футлярів скрипки, альти, віолончелі (іноді флейти та гобої), хтось сідав за клавесин — і розпочинався домашній концерт.

Так народилися жанри, призначені для виконання не у великій залі, театрі чи церкві, а в кімнаті. Таку музику назвали камерною (з італійської camera — що означає кімната), адже в кімнаті не зі-граєш симфонії, не поставиш опери чи ораторії. Тому камерними називають твори, написані для невеликої кількості виконавців (інструментальні п'єси, дуети, тріо, квартети, пісні й романси, ін-струментальні цикли та сонати).

Мова музики — це мова світу, яка допомагає взаємопроникнен-ню культур різних народів. Послухайте вірш та дайте відповідь на запитання.

·         Чи потребує музика перекладу?

Нам любий Бах... Та як про це сказать?

Не те, щоб нині музики не стало,

 але такого чистого кристалу

не дарувала неба благодать.

Які ж у ній гармонії палкі,

 яка ж оце всеобіймуща совість,

 яка і досі незбагненна повість

 про мою душу, ввергнуту в віки!

Такі слова присвятив російський поет Микола Ушаков видатному німецькому композиторові Йоганну Себастьяну Баху. їх розділяє майже два століття, але пов'язує прекрасна, вічно молода музика, яка зрозуміла всьому світові без перекладів і пояснень.

Отже, надамо слово нашим доповідачам!

Повідомлення учнів

«Біографи» Й. С. Баха

Йоганн Себастьян Бах (1685—1750)народився у німецькому містечку Ейзенах, у музичній родині. Батько навчав його гри на скрипці, хлопчик співав у хорі міської школи. 

У 9 років Йоганн Себастьян осиротів, його вихователем став старший брат Йоганн Крістоф, який був органістом у церкві і продовжив музичні заняття з хлопчиком.

Якось Себастьян дізнався, що брат ховає у шафі зошит із творами видатних композиторів. Понад півроку десятирічний хлопчик вночі, при місячному світлі, переписував ноти, але Крістоф дізнався про це й відібрав оригінали та копії. У розпачі Йоганн вигукнув: «Якщо так, я сам напишу таку саму музику, навіть ще кращу!» Брат лише розсміявся у відповідь.

Йоганн Бах, геніальний композитор і блискучий виконавець, усе життя наполегливо працював над удосконаленням власної май-стерності, вивчав світову музичну культуру і народну музику, знав Біблію і латинь, вільно спілкувався італійською та французькою мовами.

«Мені довелося багато вчитися, хто буде таким само старанним, досягне того самого»,— відповідав Бах на питання щодо його та-ланту.

Останні роки життя великого композитора були нелегкими. Ще в дитинстві Бах серйозно ушкодив зір, коли ночами переписував ноти. З роками хвороба очей посилилася. Після невдалої операції музикант осліпнув.

Сучасники швидко забули старого Баха. Лише через довгі роки музику великого композитора відкрили заново, захоплюючись її величністю, мудрістю, красою, досконалістю та глибиною невичерпної людяності. Його музичне послання пролетіло крізь віки і знайшло свого адресата.

«Прихильники творчості» Й. С. Баха

— Творча спадщина Йоганна Себастьяна Баха надзвичайно велика, охоплює понад 1000 композицій, з них 320 світських і ду-ховних кантат, багато мес, «Різдвяна» й «Великодня» ораторії, численні хорали, інструментальні твори та ін.

Більшість вокальних творів Бах написав на релігійні тексти (наприклад, «Страсті за Іоанном», «Страсті за Матвієм», «Меса сі мі-нор»). Музика цих творів пройнята глибоким релігійним почуттям. Зі світських вокальних творів композитора особливо виділяють кантати «Феб і Пан», «Селянська», «Кавова», безпосередньо пов'язані з тодішнім побутом.

Інструментальна музика Баха написана для органа (прелюдії, токкати, фантазії, фуги тощо), для клавесина («Добре темперований клавір», «Мистецтво фуги», 6 партитур, 6 французьких сюїт, 6 англійських сюїт тощо). Також він створив музику для симфонічного оркестру (6 «Бранденбурзьких концертів», 4 сюїти) та ін.

Складною виявилася і доля його спадщини. За життя Баха добре знали, проте після смерті композитора його ім'я і музику почали забувати. Справжній інтерес до його творчості виник лише в 1820-ті роки. А розпочався він з виконання 11 травня 1829 року в Берліні «Страстей за Матвієм». Це дало сильний імпульс до публі¬кації творів Баха та їх виконання.

Композитори-романтики прийняли бахівські композиції як поетичну музику і взяли їх собі за взірець. Фелікс Мендельсон- Бартольді, Роберт Шуман, Фредерік Шопен і навіть Ференц Ліст уважали твори Баха стимулом і прикладом для власної творчості.

З 1950 року у Лейпцизі проводиться Міжнародний конкурс імені Йоганна Себастьяна Баха.

«Дослідники інструмента» великого Баха

— Улюбленим інструментом Й. С. Баха був орган. Могутнє, наповнене, надзвичайно різноманітне звучання цього музичного інструмента найбільше відповідало творчим уподобанням музиканта.

Орган (у перекладі з грецької означає інструмент або знаряддя) — музичний інструмент групи клавішно-духових інструментів, якому неофіційно й люб'язно надано назву «короля музичних інструментів»: за звуковою палітрою та багатством засобів музичної виразності посідає перше місце серед музичних інструментів.

Й. С. Бах був віртуозним органістом. Композитор був скромною людиною та мав добре почуття гумору. Переказують, що якось він зіграв органну прелюдію своєму учневі, який став вихваляти чудове виконання. «У цьому немає нічого дивного,— перервав його маестро.— Слід тільки вчасно натискати відповідні клавіші, а все інше орган зробить сам».

Слухання музики

Учитель. Отже, ми з вами дізналися з виступів наших допові-дачів, що майже все життя Бахові довелося служити у церкві — органістом, керівником хору й оркестру, вчителем музики у церковній школі і, звичайно, композитором. Прагнучи зробити свої твори зрозумілими простим людям, композитор насичував церковну музику народними пісенними і навіть танцювальними інтонаціями.

Послухайте Токату та дайте відповідь на запитання.

·        Яке враження справив на вас прослуханий твір? Опишіть характер музики.

Слухання Токати ре мінор Й. С. Баха у класичному виконанні

·        Чи зрозуміла вам музика, написана майже 250 років тому?

·         Чому музика Токати ре мінор Баха, написана дуже  давно, впливає на сучасну людину? Можливо, тому, що її виконано на органі?

Багато сучасних виконавців звертаються до творчості Баха, іноді по-своєму трактуючи його музику, та вносять у неї сучасні інтонації.

Послухайте саме цю Токату у виконанні скрипальки Ванесси Мєй та дайте відповідь на запитання.

·      Чим відрізняється виконання цього тво¬ру різними музикантами?

Слухання Токати ре мінор Й. Баха у виконанні Ванесси Мей

Як на мене, його Токата нагадує архітектурну споруду, де немає нічого зайвого, де чіткі лінії, бездоганні форми говорять про досконалість.

Органна творчість Баха велика та різноманітна, у ній досконало розроблені жанри фантазії, сонати, прелюдії, фуги. Усупереч церковним традиціям, у своїх органних творах композитор прагнув піднести силу людського духу.

Що поєднує архітектуру і музику? Найважливішими тут є пропорційність, властива і музиці, і архітектурі, а також симетрія та композиція. Прикладом симетрії в музиці є відома нам широко розповсюджена тричастинна будова музичного твору (А-В-А). Зазвичай симетричними є архітектурні споруди епохи Відродження та наступних століть.

Часто архітектурні споруди зводили протягом багатьох років, а то й десятиліть, щоб потім упродовж століть та тисячоліть вони вражали кожного своєю красою, пропорційністю, витонченістю, свідчили про талановитих відомих чи невідомих зодчих і звеличували творчу могутність людини.

Сприйняття творів мистецтва

Учитель. Розгляньте фотозображення Володимирського собору в Києві.

Ця прекрасна споруда є національною святинею, своєрідним літописом часів Київської Русі, увічненням славної історії українського народу.

Володимирський собор височіє на одному з Київських пагорбів на бульварі Тараса Шевченка. Закладено його було 15 липня 1862 року в день пам'яті святого князя Володимира, який залучив Київську Русь до християнства. Споруджували собор протягом двадцяти років. Окрім своєї урочисто-довершеної краси та пропор-ційності, собор особливий тим, що дзвіниці (їх дві) знаходяться в куполах споруди, а не вибу- дувані окремо, як традиційно у християнських храмах. Дзвони Володимирського собору й дотепер незмінні вісники великих свят та знаменних подій, вони живуть повноцінним життям великого старовинного міста — столиці нашої держави.

Уявіть мелодію його великодніх дзвонів. Кришталеве звучання різних за величиною дзвонів створює багатоголосу радісну музику для душі, що очищає від усього темного і непотрібного.

Мистецтво дзвону — особливе і старовинне мистецтво. Услуховуючись у дзвін соборів та храмів, ми можемо відрізнити дзвін урочистий і святковий від тривожного та печального. Так само є різними дзвін вранішній та дзвін вечірній. Музика дзвону має, як і звичайні музичні твори, свій темп, ритм, динаміку, лад.

Розповідь учителя

— Чутливе ставлення до мистецтва пра¬вославних дзвонарів відчувалося й у творах Сергія Васильовича Рахманінова (1873— 1943). Його розлука з Батьківщиною загострювала в пам'яті та уяві характерні риси церковного дзвону як символу далекої домівки. Один із творів Сергія Рахманінова — поема для солістів, хору і оркестру — має назву «Дзвони». Інтонації дзвонів є характерними для багатьох творів композитора, особливо фортепіанних.

Прелюд № 2 до-дієз мінор Сергія Рахманінова, який ми зараз прослухаємо,— один із найвідоміших. Він сповнений почуттями урочистості та схвильованості, простими та вражаючими контрастами, що виявляються то в тривожних, суворих інтонаціях дзвонів, то в напружено- стрімкому русі. Музичний образ дзвонів вперше з'являється саме в цьому творі композитора.

Його хвилююча музика розповідає про силу почуттів, про муж-ність людини, котра постійно шукає, бореться, протестує і наполегливо прагне щастя. Розпочинається прелюд акордами, які нагадують звучання великих дзвонів. У середині твору мелодія стає більш рухливою та неспокійною, виражаючи сум'яття і романтичні поривання ліричного героя, а далі знову чуються тривожні удари великого дзвона.

Послухайте уважно цей твір і дайте відповідь на запитання.

·      Чи нагадує вам Прелюд С. Рахманінова великодні дзвони, а може, композитор прагнув виразити своєю музикою високі духовні поривання?

Слухання музики

Слухання Прелюду до-дієз мінор С. Рахманінова

·      Якими фарбами ви б змалював своє враження від музики С. Рахманінова?

·      Чи є якась архітектурна споруда, що вас захоплює? З якою музикою пов'язується вона в вашій уяві?

Вокально-хорова робота

Розспівування

Розучування пісніЛ. Бражникової«Мріїзбуваються»

3.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Прізвище Бах співзвучне німецькому слову струмок. Проте в тогочасній Німеччині воно поступово почало означати «музикант»: усіх Бахів називали музикантами, а всіх музикантів — Бахами. Схиляючись перед генієм співвітчизника, видатний Л. ван Бетховен говорив про Баха: «Не струмок! — Море має бути його ім'я».

Бліцоп итування

·         Що означає слово прелюдія?

·         До якого музичного жанру вона належить?

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати картинки або фотозображення за темою «Музика архітектури».

Учні виходять із класу під музичний супровід (Прелюд до-дієз мінор С. Рахманінова).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 18  ЕЛЕГІЯ

Мета   уроку:

Навчальна: на конкретних прикладах показати учням можливості музичного мистецтва виражати різноманітні настрої та почуття людини; поглибити знання учнів про українські народні пісні;

Розвивальна: розвивати вміння учнів логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати музичні твори;

 Розвивальна: розвивати в учнів зацікавленість українською народною піснею, глибоке відчуття настроїв і почуттів людини, втілених у музичних творах;

Виховувати почуття єдності з музичним образом пісні.

Музичний матеріал: «Елегія» для скрипки і фортепіано М. Лисенка, «Еле¬гія» В. Сильвестрова, «Мрії збуваються» Л. Бражникової.

Літературний матеріал: «Осіння елегія» А. Гарасевича.

Наочні посібники: нотна хрестоматія, портрети М. Лисенка, В. Сильвестрова.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Елегія» для скрипки і фортепіано М. Лисенка).

1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці) Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як виникає музика? Що надихає композитора на творчість? Іноді поштовхом для написання твору може бути зустріч із людиною, чиїм талантом ти захоплюєшся. Це можуть бути враження від спостерігання картин природи, життєвих явищ, бажання висловити свої почуття, передати настрій — грайливий, світлий, радісний, а іноді — сумний, скорботний, ліричний — у такому випадку кажуть «елегійний настрій». Що таке елегія — ми дізнаємося з вами сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань

Бліцопитування

·         Пригадайте: що таке камерна музика?

·        Які твори, що ви їх слухали на уроках музичного мистецтва, належать до камерної музики?

 

2.      ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— У перекладі з грецької елегія — це жаліслива пісня. Як літературний жанр елегія — це ліричний вірш споглядального змісту, сповнений меланхолійних роздумів, розчарування.

ОСІННЯ ЕЛЕГІЯ

Вже доволі, досить блакиті,

Вже не бути знов молодим.

Прогоріли весна і літо,

І на полі лиш білий дим

 Так нестримно пливе, так рівно

Над поснулі поля, стерні...

Тільки ти, молода царівно,

Тільки ти ще не хочеш, ні,

Хмар холодних, тупих, мов криця,

Й, простягнувши сонцю услід

Білі руки, ти кличеш: «Смійся,

Сонце, смійся!..» Багато літ

Потонуло в ясних озерах,

І по килимах павутин

Хтось прибуде і стукне в двері...

Я зустріну його один.

На порогах кімнат тінистих.

І мовчу, не прошу — «прийди!» —

 Тільки осінь присипле листям

Мого гостя сумні сліди...

Тільки осінь промчить над полем,

Над ріллею, що знов завмре...

І застогнуть з глухого болю

Верховіття струнких дерев...

І погасне все, що горіло,

З мокрим вітром вдень і вночі

Протинатимуть чорне тіло

 Невгамовні, густі дощі.

(А. Гарасевич)

У музичній літературі елегія — це п'єса сумного або задумливого характеру, що передає почуття, пов'язані з якоюсь утратою або спогадом.

Під елегією розуміємо невеликий за розмірами ліричний музич¬ний жанр сумного характеру, із мотивами емоційних переживань, спогадів про минуле та філософських роздумів. Музична елегія передбачає повільний темп та камерний виконавський склад. Атмосфера елегійності відтворюється романтичними інтонаціями (інтонація питання, інтонація зітхання), перевагою мінорного ладу над мажорним. Жанр елегії сприймається композитором буквально як траурний спів.

М. Лисенко започаткував традицію музичної «шевченкіани», створивши 1911 року кантату «До 50 роковин смерті Т. Шевченка» і «Елегію до дня роковин смерті Т. Шевченка» для скрипки і фор-тепіано.

Захоплення видатного українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка(1842—1912) фортепіанною музикою вилилося у створення понад 20 п'єс. Провідними в них є образи лірико- елегійного характеру. Образний настрій — лірико-журливий, сумний. Ряд широких мелодичних, елегійного характеру хвиль приводять до кульмінації — драматичного спалаху.

До золотого фонду вітчизняної музичної літератури увійшла «Елегія» для скрипки і фортепіано М. Лисенка.

Слухання музики

Учитель. Послухайте «Елегію» М. Лисенка та дайте відповідь на запитання.

·         Яку атмосферу створює музика — для роздумів, мрій або дляактивної дії?

Слухання «Елегії» для скрипки і фортепіано М. Лисенка

Розповідь учителя

— Ще одним новатором у музичній культурі є український композитор-авангардист Валентин Васильович Сильвестров (нар. 1937). Його творчість оспівує світ високої краси. Уже перші твори молодого митця викликали сенсацію через свою виняткову самостійність — відвертий прояв творчої індивідуальності. Часом самі назви його творів провокують слухача на паралелі з точними науками: «Проекції на клавесин, вібрафон і дзвони», «Спектри», «Медитація» — це назви його     симфоній. Основні галузі творчості композитора — симфонічна, камерно-інструментальна, фортепіанна, хорова та вокальна музика.

Композитор як ніхто інший відчуває пульс епохи. Він — автор багатьох естрадних пісень, музики для дітей, плідно співпрацює із кінематографом.

Валентин Сильвестров — лауреат багатьох міжнародних премій та конкурсів.

Початкову музичну освіту композитор отримав в київській вечірній музичній школі, а продовжив у Київській консерваторії в класі професора Бориса Лятошинського.

Після отримання диплому багато років викладав у різних музичних школах Києва. «...Я зробив спроби будувати форму як мелодію, сповнити весь її шлях не тільки логічною, але й мелодичною напругою»,— писав В. Сильвестров.

Одна з найхарактерніших ознак творчого стилю композитора — наскрізна мелодія. Його надзвичайно яскравий та ні на що не схожий стиль не міг не викликати визнання, проте воно прийшло до композитора не одразу і поширювалося поступово. Спочатку ним зацікавилися за кордоном, потім все частіше з великим схваленням починають писати і вітчизняні професійні критики. Розширюється професійне коло митця. Витонченість музичної мови, краса втіле-них композитором найпростіших, але значущих музичних думок поставили Валентина Сильвестрова на п'єдестал лірика сучасної української класики.

Слухання музики

Учитель. Послухайте «Елегію» В. Сильвестрова та дайте відповідь на запитання

·        Що спільного, а що відмінного в «Елегіях» М. Лисенка та  В. Сильвестрова?

Слухання «Елегії» В. Сильвестрова

Вокально-хорова робота

·        Чи можна визначити настрій пісні Л. Бражникової «Мрії збуваються» як елегійний?

Розспівування

Продовження розучування пісні «Мріїзбуваються»  Л. Бражникової

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Фортепіанна творчість М. Лисенка поповнила репертуар виконавців вітчизняним матеріалом, дала імпульс для домаш¬нього музикування, сприяла розвиткові камерно-інструментальної творчості та виконавства на Україні. У творчості В. Сильвестрова ми відчули наслідування кращих традицій української камерної музики.

Бліцопитування

·         Що таке елегія?

·         Яким настроєм характеризується цей жанр?

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати твори образотворчого мистецтва, що відповідають характеру музики елегії.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Елегія» для  скрипки і фортепіано М. Лисенка).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 19   НОКТЮРН

Мета уроку :

Навчальна: поглибити знання учнів про творчість Ф. Шопена; учити учнів глибоко емоційно сприймати інструментальну (фортепіанну) музику, розуміти та інтерпретувати її зміст; дати визначення понять ноктюрн, віртуоз;

Розвивальна: формувати відчуття ритму, навички кантиленного співу та інтерпретації непрограмної інструментальної музики;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творчістю Ф. Шопена, естетичний смак та співочу культуру під час виконання творів.

Музичний матеріал: Ноктюрн сі мажор Ф. Шопена, «Ноктюрн» Е. Ґріґа, «Колиска майбуття» В. Дроботенко.

Літературний матеріал: фрагмент поеми «Полтава» О. Пушкіна, фрагмент вірша Вс. Рождественського «Шопен».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Ф. Шопена, Е. Ґріґа; репро-дукція картини А. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»; схеми.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (Ноктюрн сі ма¬жор Ф. Шопена).

1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Поміж багатьох камерних жанрів є жанр, який відзначається особливою наспівністю, відображенням найтонших переживань людини. Саме із цим жанром мені хочеться познайомити вас сьогодні.

Актуалізація опорних знань

Бліцопитування

·         Які музичні жанри вам вже відомі?

·         Які вокальні твори ви знаєте?

·         Які симфонічні твори вам відомі?

·         Яка інструментальна музика вам запам'яталась?

Складання схеми

 

 

 

 

 

 

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Сприйняття творів мистецтва

Учитель. Розгляньте уважно репродукцію картини А. Куїн- джі «Місячна ніч на Дніпрі».

Темні, майже чорні береги. Темне дзеркало річки. Спокійне небо, і на ньому — величезний зеленуватий місяць. Його відобра-ження чарівної доріжкою перетинає уявну нерухому воду. Дивним спокоєм і тишею віє від цього мальовничого полотна. Кожен, хто хоча б раз бачив цю картину, ніколи її не забуде — це «Місячна ніч на Дніпрі» А. Куїнджі. А ось іще одна картина — але вже не живо-писна, а літературна:

Тиха украинская ночь.

 Прозрачно небо. Звёзды блещут.

Своей дремоты превозмочь

Не хочет воздух. Чуть трепещут

 Сребристых тополей листы.

Луна спокойно с высоты

 Над Белой Церковью сияет

И пышных гетманов сады

И старый замок озаряет.

I картину Куїнджі, і уривок із поеми О. Пушкіна «Полтава» можна визначити як свого роду ноктюрн. Французьке слово nocturne, як і італійське notturno, в буквальному перекладі означає — нічний. Термін цей, споживаний у різних видах мистецтва, з'явився в музиці XVIII століття. Тоді ноктюрнами називали п'єси, призначені для виконання на відкритому повітрі нічної пори. Багаточастинні твори, найчастіше для декількох духових і струнних інструментів, за характером були близькі до інструментальних серенад. Іноді звучали вокальні ноктюрни — одночастинні твори для одного або декількох голосів.

Розповідь учителя

— Отже, в музиці ноктюрн — це фортепіанний твір задумливо¬го, мрійливого характеру.

У XIX столітті склався зовсім інший ноктюрн: мрійлива, співуча фортепіанна п'єса, навіяна образами ночі, нічною тишею, нічними думами. І картина Куїнджі, і вірші Пушкіна асоціюються саме з таким ноктюрном. У музиці найбільше відомі ноктюрни. Шопена. То мрійливі та поетичні, то суворі та скорботні, то бурхливі та пристрасні, вони складають значну частину творчості цього поета фортепіано.

«Доля нагородила поляків Шопеном, як німців Моцартом»,— так писали сучасники про молодого, надзвичайно талановитого польського музиканта.

Фортепіанна музика Шопена технічно досконала і водночас над-звичайно лірична. їй властиві неперевершена мелодійність, щирість і вишуканість у передаванні найрізноманітніших настроїв і почуттів. Звернімося до цієї величної постаті у музичному світі.

Фредерік Францішек Шопен (1810— 1849) — видатний польський композитор і піаніст, засновник класичної музики Польщі. Уперше він спробував себе у ком¬позиторському ремеслі у 7 років, а з 8 уже концертував і своєю грою викликав загаль¬не захоплення у Варшаві. У 12 років він став одним із кращих піаністів Варшави. Згодом Шопен став не тільки піаністом- віртуозом, а й одним із найвидатніших ком¬позиторів.

Віртуоз (у перекладі з італійської — мужній, доблесний) — артист-музикант, який досконало володіє виконавською технікою свого мистецтва.

Коли Шопенові виповнилося 16 років, він вступив до консер-ваторії, але на той час він уже був блискучим піаністом-віртуозом, а з композиції його успіхи були настільки виразними, що його вчи-тель називав талановитого учня безперечним музичним генієм, а ви¬датний німецький композитор Роберт Шуман, коли почув гру юного Фредеріка, написав: «Шапки геть, панове! Перед вами — геній!»

Фортепіано з дитинства було улюбленим інструментом Шопе¬на, і його творчість пов'язана саме з цим інструментом. Він змусив зазвучати цей чудовий інструмент зовсім по-новому, збагативши виражальні засоби музики. Невипадково видатний російський ком¬позитор і піаніст Антон Рубінштейн називав великого польського музиканта душею фортепіано.

Упродовж останніх 18 років свого життя Шопен перебував у Парижі, але тяжко переживав розлуку з рідною Польщею. Після смерті за заповітом композитора його серце перевезли на батьківщину, де воно було поховано у варшавському костьолі Святого Хреста.

На мармуровій дошці біля урни з серцем музиканта-патріота напи¬сані слова з Біблії: «Де скарб твій, там і серце твоє».

У дитинстві Фредерік чув багато народних пісень і танців і на все життя палко полюбив їх. Ці музичні враження справили вели-кий вплив на його творчість.

Місяць зійшов над Парижем і посріблив черепиці.

Ніби хто раптом торкнувся, він пробудився вночі.

Як невідступно в розлуці рідна земля йому сниться!

Сів до німого рояля і запалив дві свічі.

Пам'ять стривожена лине в Польщу, у ріднії далі.

Пам'ять долає кордони і переборює час.

Пальці торкнулись холодних, втомлених клавіш рояля

Він відгукнувся акордом — тихо, скорботно — і згас.

Душно в салонах Парижа. Стало нестерпним безсилля-

Він од вітчизни далеко, а рідний край — у вогні.

Серце дзвінкого рояля враз стрепенулось, мов хвиля,

І покотились акорди в зоряну місячну ніч.

Ні, не загинула Польща! Долю світлішу і кращу

їй неодмінно здобудуть мужні його земляки!

Вічна не згасне їм пам'ять в звуках скорботного маршу,

А у натхненні Шопена — слава і честь на віки!

(За Вс. Рождественським)

Творчий доробок композитора складають фортепіанні твори: концерти, сонати, полонези, вальси, ноктюрни, скерцо, етюди, пре-людії. У більшості з них звучать відголоски народних мелодій рідної Польщі.

Його музика технічно досконала і у той же час надзвичайно лірична. Вона мелодійна, щира і вишукана. На знак вшанування пам'яті славетного земляка з 1927 року у Варшаві проводиться Міжнародний конкурс піаністів імені Ф. Шопена,

·         Які твори Ф. Шопена ви знаєте або слухали?

Слухання музики

Учитель. Сьогодні ми познайомимось із Ноктюрном сі мажор Ф. Шопена. Послухайте його та дайте відповідь на запитання,

·      Який нічний пейзаж ви б намалювали, слухаючи цю музику?

Слухання Ноктюрна сі мажор Ф. Шопена

Розповідь учителя

— У другій половині XIX століття у норвезькій музиці з'явився композитор, який примусив говорити про свою рідну країну весь світ. Він розкрив у музиці духовну міць свого народу, його душу, красу своєї Батьківщини. Це був Едвард Гаґеруп Ґріґ (1843—1907)— композитор, диригент, піаніст. В його музиці немає ані гострих конфліктів, ані монументальності, ані драматичних подій. Його музика глибоко лірична, в ній оспівується природа, яскравими барвами намальовані фанта¬стичні сцени. Саме камерна музика стала стихією геніального музиканта-лірика.

Мініатюра — один із найулюбленіших жанрів Ґріґа, де відображені його особисті життєві спостереження, враження від навколишнього світу, природи, думки і по¬чуття, думи про Батьківщину. Це своєрідні

щоденникові записи композитора, які можна порівняти з прелюдія-ми Шопена. Спільне тут — ліричний настрій, мелодійне багатство, невеликі масштаби. «Ліричні п'єси» відзначаються значною жанровою різноманітністю: тут зустрічаються елегія і ноктюрн, колискова і вальс, менует і балада.

Якщо ви уважно послухаєте «Ноктюрн» Ґріґа, у вашій уяві постане світла, овіяна спокоєм природа. Тиша ночі співає в ній. Таємничі самотні звуки; трохи почулися і тут же замовкли. Чи то серенаду складають хвилі? Чи то зірки шепочуться одна з одною? Увесь час змінюються кольори, неясними відблисками ковзають вони в химерному світлі. Чутно чиєсь обережне шарудіння. Чутно шелест листя; щебет птиці, яка прокинулася; хлюпотіння води під пориваннями вітру.

І знову звучить тиша. Із тиші народжується мелодія. Вона по-ширюється і зростає, захоплено прославляючи чарівницю-ніч. Це нічна пісня, прекрасна вічна пісня природи. Якось Ґріґ почув її, запам'ятав і подарував людям у музиці.

Слухання музики

Учитель. Послухайте «Ноктюрн» Е. Ґріґа та дайте відповідь на запитання, т Який настрій ви відчули в цій музиці?

Слухання «Ноктюрна» Е. Ґріґа

·      Як темброві фарби скрипки збагачують музичну палітру ноктюрна?

Вокально-хорова робота

Учитель. Разом із піснею поетеси і композиторки з Черкащини Віри Дроботенко ми зможемо полинути із минулого у світле  майбуття. Виразно і поетично авторка закликає нас до мрій про «незнаний світ», в якому з нами завжди будуть вічні обереги — «віра й батьківська любов». Послухайте пісню і дайте відповідь на запитання,

·         Яким є характер цієї пісні?

Слухання пісні В. Дроботенко «Колиска майбуття»

·         Які образи створила композиторка в цій пісні?

·          Що є характерним для музичної мови цього твору?

Розспівування

Розучування пісні В. Дроботенко «Колиска майбуття»

3.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Наприкінці нашої розмови хочу зачитати вам твір, який написала одна з учениць нашої школи. Ось як вона описала свої почуття від музики:

«Іноді слухаєш музику, і складно зосередитись, і раптом у плині звуків твою увагу приверне щось таке, що закружляє тебе у вихорі почуттів, і ти побачиш сині гори, вологий край хмаринки, відчуєш запах землі. Може, не так зрозумієш те, що слухаєш, але у цей щасливий час ти і музика — свідки народження нового, сильного почуття. Ось і Фредерік Шопен. Я точно не знаю чому, але відчуваю, що це мій композитор!»

·         Чи можете ви погодитися з цими словами?

Експрес-тестування

1.   Ноктюрн — це:

а)   народна пісня-танець, поширена у західних областях Укра-їни;

б)   вокальний твір для голосу у супроводі гітари, рояля тощо;

в)   лірична п'єса з наспівною, широкою мелодією, «нічна пісня».

2.   Улюблений інструмент Ф. Шопена:

а)   скрипка;

б)   фортепіано;

в)   гітара.

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Послухати музику Ф. Шопена за власним вибором.

Учні виходять із класу під музичний супровід (Ноктюрн сі ма¬жор Ф. Шопена).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 клас музичне мистецтво

Тема:             РАПСОДІЯ

Мета уроку :

Навчальна: познайомити учнів із творчістю Ф. Ліста на прикладі одного з найвідоміших його творів — «Угорської рапсодії» № 2, що втілює образи народного життя угорців та ромів; закріпити розуміння учнями понять музичний образ, рапсодія;

Розвивальна: формувати вміння учнів логічно та аргументовано висловлювати свої думки щодо образного змісту прослуханої та виконаної музики;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість шедеврами світової класичної музики, зокрема творчістю Ф. Ліста.

Музичний матеріал: «Угорська рапсодія» № 2 Ф. Ліста, Рапсодія № 2 для фортепіано М. Лисенка, «Колиска майбуття» В. Дроботенко.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Ф. Ліста, М. Лисенка; фото- зображення Угорського державного оперного театру; іграшковий або дитячий музичний інструмент для ділової гри «Ланцюжок».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Угорська рапсодія» № 2 Ф. Ліста).

1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці) Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Будь-який твір народної музики — то є образ життя народу. Саме як його віддзеркалення виникають народна музика, народна пісня. Образи народного життя, утілені композиторами у професійній музиці, стають ще яскравішими. Саме з такою музикою ми продовжимо знайомитися сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань

Ділова гра «Ланцюжок»

Методичний коментар. Тема ділової гри — «Жанри камерно- інструментальної музики».

Учням пропонується повторити основні терміни й поняття, які було засвоєно на попередніх уроках і буде застосовано на поточному.

У пригоді вчителеві стануть іграшковий або дитячий музичний інструмент.

Ведучий (учитель) називає певне поняття і передає іграшку першому учаснику, той відповідає і передає другому учаснику, ставлячи нове запитання. Другий учасник, у свою чергу, ставить запитання наступному учасникові гри, і в такий спосіб гра триває. Доцільно обрати «рятівників» з-поміж учнів із високим рівнем навчальних досягнень, до яких у разі необхідності можна звернутися по допомогу, передаючи їм іграшку зі словами «Допоможіть, будь ласка».

Ключові поняття:романтизм, ліричний образ, камерна музика, елегія, ноктюрн, прелюдія.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— У давні часи існували мандрівні музиканти, які ходили від міста до міста, від села до села і, заробляючи на прожиття своїм співом чи музикою, несли людям радість і втіху. Таких музикантів-співаків називали по-різному, наприклад, на Русі-Україні — боянами, скоморохами, а пізніше — кобзарями та лірниками; у Давній Греції — рапсодами.

До речі, словом рапсодія називали пісні, легенди або вірші, що виконували мандрівні співці. Рапсодія — це епічна п'єса, подібна до балади, в якій оспівувалась любов до батьківщини. Із часом рапсодія набула форми віртуозного музичного твору, схожого на фантазії на народні теми. Зазвичай рапсодії будуються в довільній формі, складаються з кількох народних мелодій та кількох частин.

Рапсодія в музиці — це вокальній або інструментальний твір вільної форми, який складається з кількох контрастних частин. Цей жанр дає можливість широко використовувати народні й національні мотиви, що, власне, і має бути творчим кредо будь-якого митця.

Рапсоди — у Давній Греції так називали мандрівних співців - оповідачів, виконавців героїчних оповідей.

Різнобарвну панораму образів і сцен народного життя можна відчути, слухаючи угорські рапсодії Ференца Ліста (1811—1886). У них можна ніби побачити народні свята з запальними танцями чи почути народного співця, який неквапливо розповідає бувальщину.

Чудовий угорський композитор і піаніст, один із родоначальників програмної музики, Ференц Ліст народився в селі Дебор'ян у сім'ї доглядача графської кошари. Батько його був талановитим музикантом-самоуком, і ще в ранньому дитинстві з його допомогою Ференц освоїв мистецтво фортепіанної гри. Перший його публічний виступ відбувся, коли хлопчикові було всього 9 років.

Успіх був такий, що Ференца повезли у Відень до композитора, піаніста і педагога К. Черні. Черні охоче взявся за навчання Ліста, і незабаром слава про маленького піаніста-віртуоза пішла містом. Сам Л. ван Бетховен, який одного разу був присутнім під час гри Ліста, пророкував останньому велике майбутнє.

Батько мріяв, що син продовжить освіту в знаменитій паризькій консерваторії, але дванадцятирічному хлопчикові відмовили — він був іноземець.

Потрясіння було велике, здавалося, в одну мить рухнули усі надії на те, що він стане відомим музикантом. Батько і син все ж залишилися в Парижі, але їм припало туго. Особливо важка пора настала через чотири роки, коли помер батько і Ліст залишився один. Але, живучи в крайній нужді, Ліст все ж примудрявся поповнювати свої знання — не маючи регулярної загальної освіти, він пішов шляхом самоука. Гордість і самолюбність спонукали його, і він жадібно вбирав у себе літературу і культуру минулого і сьогодення, ставши врешті-решт одним з найосвіченіших людей свого часу.

Продовжував він удосконалюватися і як музикант-виконавець, пильно вивчаючи твори композиторів-класиків. Він багато виступає, і поступово, вже в тридцятих роках, про нього дізнаються не лише в Парижі, айв інших європейських столицях. Здавалося, на фортепіано для Ліста не існує технічних труднощів. Він ніби по-новому осмислив цей інструмент, виявив раніше приховані його можливості. Ліст примушував його звучати то як оркестр, то як людський голос.

У 1830-ті—1840-ві роки Ліст виступає з концертами по всій Європі. Тоді ж він сам починає писати музику. Поступово жадоба до творчості бере гору над усім іншим, і Ліст відмовляється від концертної діяльності. Оселившись у м. Веймарі, він віддає усі свої сили композиторській, диригентській і педагогічній діяльності. Він щедрий і великодушний, допомагає багатьом, учить безкоштовно — таку клятву він дав собі ще в ранній юності,— і до нього їдуть по допомогу і пораду з усіх кінців Європи.

У музиці Ліста можна почути мелодії різних народів і епох, перекликання різних культур. Його подвижництво на ниві музичної просвіти привело до заснування 1875 року Будапештської музичної академії. Ліст любив і знав російську музику і не раз приїздив з концертами в Росію.

Ференц Ліст відвідував і Україну. Під час подорожі 1847 року він дав концерти в багатьох українських містах: Києві, Чернівцях, Єлисаветграді, Житомирі, Немирові, Бердичеві, Кременчуці, Львові, Одесі, Миколаєві.

Під час гастролей у Києві в лютому 1847 року Ференц Ліст познайомився з Кароліною Вітгенштейн. Саме цій жінці, близька дружба з якою тривала протягом усього його життя, композитор присвятив усі свої симфонічні поеми. Кароліна Вітгенштейн мала маєток на Поділлі у Вороновицях, у якому гостював Ференц Ліст. Саме тут на теми українських народних пісень «Ой не ходи, Гри¬цю» та «Віють вітри, віють буйні» він написав п'єси для фортепіано «Українська балада» і «Думка». Вони увійшли до циклу «Колоски Вороновиць».

Найкраща частина творчого доробку Ф. Ліста — це його фортепіанні твори. Геніальний піаніст Ференц Ліст оновив звучання фортепіано, зробивши з нього цілий оркестр. Сучасники компо-зитора говорили, що починаючи з Ф. Ліста «для фортепіано стало можливим усе».

Улюблений жанр композитора — рапсодія.

Багатокольорова картина народного гуляння постає перед нами, коли ми слухаємо Другу угорську рапсодію Ф. Ліста.

Угорська рапсодія № 2 Ференца Ліста побудована у вільній двочастинній формі і має кілька епізодів-образів, відповідно до кількості використаних народних тем — пісенних і танцювальних.

Перший епізод — повільний вступ-роздум в епічному стилі — вводить слухачів у світ яскравих, різнобарвних картин народного життя і змальовує образ народного співця.

Другий образ — пісенний, хоча супровід надає йому рис танцювальності.

Третій — легкий танець, який розсипається віртуозними пасажами, що імітують гру на народних струнних інструментах. Музика знову повертається до образів вступу та пісні. Таким чином закінчуться перша частина рапсодії.

Друга частина рапсодії і четвертий образ — картина народного свята. Побудована вона на танцювальній темі. Танець поступово прискорюється; досягнувши неабиякої стрімкості і сили, він сповільнюється — і ось ми бачимо лише пару танцюючих, яка поволі  зупиняється. Але свято, змальоване танцювальною темою, ще не закінчилося: знову збігається весела юрба і починається запальний танок.

Слухання музики

Учитель. Послухайте Другу рапсодію Ф. Ліста і дайте відповідь на запитання

·        Які засоби музичної виразності створюють образи народного гуляння у творі?

Слухання Другої рапсодії Ф. Ліста

Розповідь учителя

— Рапсодії Ліста — віртуозні інтерпретації та обробки народної музики угорців і ромів для фортепіано. Зараз вони обов'язково входять до програми концертів піаністів.

Варто зазначити, що за часів Ліста винести на велику концертну сцену мелодії та ритми народних пісень і танців було революційним кроком, і, як справжній патріот, Ференц Ліст прославляв свою країну своєю творчістю. Недарма він казав: «Я належу Угорщині, доки я живий!»

Завдяки творчій, виконавській та громадській діяльності М. Лисенка українська музика стала на широкий шлях свого розвитку і посіла значуще місце у світовій музичній культурі.

Микола Лисенко зростав у маєтку батьків у селі Гриньки, що на Полтавщині. Мати навчала його великосвітських манер, французької мови та музики, а батько розвивав уяву хлопчика за допомогою народних казок і пісень. 

Із п'яти років, навчаючись грі на фортепіано, хлопчик полюбляв підбирати мелодії почутих від селян народних пісень. Пізніше, під час навчання в Харківській гімназії Микола Лисенко вже виступав як піаніст на музичних вечорах і почав записувати українські народні пісні.

Здобуваючи природничу освіту в Київському університеті, Микола Лисенко не залишав занять музикою. Під час канікул він мандрував селами в пошуках старовинних народних пісень, записував їх у збірки та виконував на концертах зі студентськими хорами.

Згодом, навчаючись у Лейпцизькій консерваторії в Німеччині, Микола Лисенко видав першу збірку із сорока народних пісень. Надалі усе своє життя композитор присвятив створенню української професійної музики і поширенню народної творчості.

Чудовий піаніст-виконавець, Микола Лисенко прагнув поповнити і збагатити жанри української фортепіанної музики. Таким чином поміж його творів з'явилися численні п'єси, сонати, сюїти, рапсодії.

У Другій рапсодії М. Лисенка простежується зіставлення двох контрастних частин.

Перша частина («Думка») — це повільний роздум в епічному стилі з декламаційно-речитативною мелодикою, вільною метроритмікою, мелізмами. Звернувшись до ліричної пісні, Микола Лисенко так видозмінює її ладові, гармонічні, мелодичні та ритмічні властивості, що вона набуває епічно-оповідного характеру.

Друга частина («Шумка») — різновид народної танцювальності. У ній відчуваються інтонації старовинних народних танців:  шумок і коломийок з їхнім швидким темпом, жартівливою грацією, чітким ритмом.

У цій інструментальній музиці Микола Лисенко втілив один зі своїх улюблених образів — образ Кобзаря.

Слухання музики

Учитель. Послухайте Рапсодію № 2 М. Лисенка та дайте відповідь на запитання

·         Яким є характер кожної частини рапсодії?

Слухання Рапсодії № 2 для фортепіано М. Лисенка

·        Поділіться своїми враженнями від прослуханої музики.

Вокально-хорова робота

Розспівування

Продовження розучування пісні В. Дроботенко  «Колиска майбуття»

Підбиття підсумків уроку

Учитель. На прикладі рапсодій Ф. Ліста та М. Лисенка ми переконалися, що музика здатна передати нам атмосферу того чи іншого краю, змалювати яскраві та самобутні картини з життя того чи іншого народу. І використання цих музичних образів народного життя в творчості композиторів завжди вражає і підкорює нас.

Експрес-тестування

1.   Ф. Ліст започаткував музичний жанр:

а) оперу;   б) інструментальну рапсодію;

в) симфонію;       г) симфонічну поему.

2.   Рапсодія — це:

а)   вокальній або інструментальний твір вільної форми, який складається з кількох контрастних частин, заснованих на народних темах;

Д\З відтворити в малюнку  Рапсодію № 2 для фортепіано М. Лисенка

 

УРОК № 21                    СКЕРЦО

Мета уроку  :

Навчальна: ознайомлювати учнів із творчістю (зокрема, інструмен-тальною) Й. С. Баха та її особливостями; дати визначення понять сюїта, скерцо;

Розвивальна: формувати вокально-хорові навички (почуття ритму) учнів та вміння інтерпретувати музичні твори гомофонного складу;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість видатними зразками музичної класики, зокрема творчістю Й. С. Баха.

Музичний матеріал: Й. С. Бах. Скерцо із сюїти № 2 (інструментальний ан-самбль), «Героїчне скерцо» М. Лисенка, «Мамині руки» О. Антоняка.

Літературний матеріал: фрагмент вірша С. Синюка «Слухаючи органну музику», фрагмент книги Д. Кабалевського «Як розповісти дітям про музику».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; кросворд; портрети Й. С. Баха, М. Лисенка, Д. Кабалевського; репродукція картини Е. Мане «Флейтист».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (Й. С. Бах «Скерцо»),

1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА

 Організаційний момент

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Музика, в якій є краса і правда, гумор і веселий жарт, може прикрасити життя, збагатити духовний світ людини, додати бадьорості та наснаги. Такою є музика Йоганна Себастьяна Баха. Вона захоплює нас яскраво вираженою життєвою силою, бажанням зробити людину благородною, вільною, духовно багатою. Ми знаємо Баха як серйозного, глибокого музиканта, але мало кому відомо, що у його творчості чимало танцювальних і жартівливих творів, із якими ми познайомимося сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань Бліцоп итування

·        Пригадайте: що вам відомо про Й. С. Баха як особистість?

·         Що вам відомо про творчість цього композитора?

Розв'язання кросворда

Учитель. Талант Баха був дуже багатогранний. І допоможе переконатися нам в цьому твір, який ми сьогодні слухатимемо. А назву цього твору ми дізнаємось, коли розгадаємо кросворд.

Методичний коментар. Учні отримують незаповнений кросворд і самостійно визначають ключові слова.

 Запитання

1. Пісня, яку виконують у супроводі лютні, мандоліни або гітари та яка виражає почуття до коханої. (Серенада)

2.   Великий віртуозний музичний твір для соло з оркестром. (Концерт)

3.   Музично-драматичний жанр; вистава, що складається зі співів у супроводі оркестру. (Опера)

4.   Траурний твір, присвячений пам'яті померлих. (Реквієм)

5.   Кілька вокальних або інструментальних творів, поєднаних загальним музичним задумом. (Цикл)

6.   Лірична п'єса з наспівною мелодією, «нічна пісня». (Ноктюрн)

7.   Цей термін визначає вид, тип будь-якого мистецького твору за характерними, типовими ознаками. (Жанр)

8.   Парний бальний танець у тридольному розмірі. (Вальс)

9.   Автор-виконавець власних пісень. (Бард)

10. Великий музичний твір, що складається з кількох частин і ство-рений для виконання хором, солістами та симфонічним орке-стром. (Кантата)

 

Ключові слова: скерцо (жарт).

Отже, сьогодні ми познайомимось із ще одним музичним жанром — скерцо, що в перекладі з італійської означає «жарт». Таку назву має музична п'єса у жвавому, стрімкому темпі. Спочатку, ще у XVII столітті, скерцо називали п'єси жартівливого, грайливого характеру.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Усіх членів родини Бахів, яких було дуже багато, об'єднувала любов до музики, яка стала їхньою професією. Крім того, усіх членів сім'ї Бахів об'єднувала прихильність один до одного. Оскільки вони не могли жити в одному місті, то вирішили бачитися хоча б раз на рік в якомусь певному передбаченому для цієї зустрічі місці. У зв'язку з тим, що всі члени сім'ї були канторами, органістами, міськими музикантами, діяльність яких була тісно пов'язана із церквою, то спочатку вони заспівували хорал (звернення до Бога). Цей серйозний спів змінювався пісенними жартами, які були за своїм характером повною протилежністю хоралам. То були народні пісні, що вони співали одночасно, без будь-якої підготовки так, що різні голоси, які створювали цю імпровізацію, утворювали подібність гармонії. Виконуючи все це «як на душу лягло», вони не тільки самі сміялись від чистого серця, а й залучали до веселощів всіх, хто їх чув.

Ось як про музику Й. С. Баха написав сучасний поет С. Синюк:

Шість тисяч струн, і кожна щось своє

Вливає в повінь звуків цих органних,

І танеш в них душею весь, як є,

Немов у хвилях — водах океанних.

 Ця музика не тисне, не трясе —

 Вона співає, дзвонить голосами.

Бере на крила ніжності й несе

Під банею, що висне небесами.

 Тебе тримає — вниз не опуска.

Бо вся вона натхненна висотою. ...

Спасибі Баху. Музика така

В людину входить і стає святою.

Й. С. Бах справді був дуже серйозним музикантом, але ніколи не був музикантом нудним. Він любив писати веселу, легку музику, ставлячись до неї поважно, ніколи не зраджуючи своєму бездоганному смаку.

Свого часу Бах навіть написав оперету! Звісно, не таку, які створюють у наші дні... Адже тоді ще не існувало такої музичної форми, не кажучи вже про саму назву. У Баха це була кантата, яких у композитора понад 300, тобто твір для солістів-співаків, хору і оркестру. Крім свого номера (211-й), від інших бахівських кантат вона відрізнялася незвичайною назвою — «Кавова».

Що ж стало приводом для написання цього цікавого твору? А ось що. У часи, коли жив Бах, кава, завезена в Європу з Південної

Америки, усе ще вважалася дивовижею та частенько ставала предметом негараздів і суперечок між дорослими і молоддю. Бах завжди цікавився всім, що відбувалося навколо нього, навіть до «кавових суперечок» свого часу він не лишився байдужим.

Зміст кантати, за словами видатного російського музичного педагога Д. Каба-левського, досить простий і кумедний. Суворий, буркотливий, понурий, як ведмідь, Стародум (ось яке ім'я вигадав Бах!) обурений поведінкою своєї дочки — юної Лізетти. Вона рішуче відмовляється виконати наказ батька, який заборонив їй пити каву.

—  Татусю,— кричить вона до Стародума,— згляньтеся! Я тричі на добу маленьку чашечку кави мушу пити, інакше буду я кістлявою, мов пересмажена печеня!

Але Стародум лишається невблаганним. Як він тільки не намагається вплинути на непокірливу Лізетту! Забороняє їй гуляти... Не пускає її в гості...

—  Нехай! Натомість я питиму каву! — тільки й чує він у відповідь. Погрози стають дедалі жахливішими:

—  Залишишся без модного криноліну! Ні з ким із знайомих не розмовлятимеш! Нової гарної стрічки до чепця не отримаєш!

Але все марно. Тоді Стародум виголошує останню, найжорстокішу погрозу:

—  Ніколи заміж не віддам тебе!

Тут не витримала вже Лізетта:

—  О, каво, печиво і цукре, прощавайте! Ані краплі більше не візьму до вуст!

Стародум готовий вже святкувати перемогу. Але його радість передчасна. Лізетта вдається до хитрощів: вона поширює чутки, що погодиться вийти заміж тільки за того, хто дозволить їй пити кави скільки вона забажає...

—  Як кішка не відпустить мишку, дівиці не полишать каву! — співається в останній частині кантати.

І догану врешті-решт отримує не Лізетта, а батечко Стародум:

—  Дочку свою ніколи не повинен він сварити!

Хіба це не оперета? Ось яким веселим жартівником був великий Йоганн Себастьян Бах! А якісь диваки, нічого не знаючи, уявляють його нудним, незрозумілим музикантом, далеким від будь-якої усмішки чи жарту! 

Почуття гумору проявлялось і в його творах, що сповнені світла та радості, адже музикант любив народну творчість з притаманною їй веселою усмішкою.

Один із найпопулярніших творів Баха так й називається — «Жарт» («Скерцо»). Ця легка, граціозна п'єса — остання частина Сюїти № 2 для струнних інструментів і флейти; як і інші частини сюїти, вона має танцювальний характер, особливу чарівність твору надає мелодійне, але гостре звучання флейти, яка виконує соло.

Сюїта (у перекладі з французької — ряд, послідовність) — музичний твір, що складається з кількох самостійних частин, поєднаних художнім задумом. Музика сюїти зазвичай танцювальна.

Наприклад, Сюїта № 2 Й. С. Баха складається з семи частин: «Увертюра», «Рондо», «Сарабанда», «Бурре», «Полонез з варіацією», «Менует» і «Скерцо».

Скерцо — жартівливі, грайливі пісеньки або частина сюїти.

Слухання музики

Учитель. Послухайте «Скерцо» із Сюїти № 2 Й. С. Баха та дайте відповідь на запитання

·        Які настрої та почуття ви помітили у творі Й. С. Баха?

Слухання «Скерцо» із Сюїти № 2 Й. С. Баха в інструментальному виконанні

·        У виконанні якого інструмента прозвучало «Скерцо» із Сюїти № 2 Й. С. Баха? 

Сприйняття творів мистецтва

Учні розглядають репродукцію картини Е. Мане «Флейтист», аналізують зображене, розповідають про свої враження від побаченого, порівнюють живописний твір Е. Мане із музичними творами Й. С. Баха, прослуханими на уроці.

·        Опишіть роль флейти і струнного супроводу в музиці.

Слухання музики

Учитель. Послухайте «Скерцо» із Сюїти № 2 Й. С. Баха у вокальному виконанні і дайте відповідь на запитання.

·        Чи можна назвати його обробкою «Скерцо» Й. С. Баха?

Слухання «Жарту» із Сюїти № 2 Й. С. Баха у вокальному виконанні

·        Опишіть характер звучання вокального твору і порівняйте його  з інструментальним

·          Який варіант виконання твору сучасніший і чому?

Розповідь учителя

— Якщо на попередніх уроках ми характеризували музику Баха як величну, глибоку, урочисту, серйозну, драматичну, то тепер ми можемо додати, що вона може бути і танцювальною, жартівливою, радісною, світлою.

Якщо у бахівські часи скерцо було частиною сюїти, то пізніше композитори стали використовувати скерцо як самостійний твір з різноманітним, навіть драматичним змістом.

М. Лисенко вперше в українській музиці звернувся до інструментальних жанрів. Серед його кращих творів — «Героїчне скерцо».

У галузі фортепіанної музики композитор мав великі досягнення. Джерелом для його творчості були пісні, мелодії, мотиви з скарбниці народного музичного мистецтва.

Лисенко поставив українську фортепіанну музику на шлях професіоналізму, виніс її на широку концертну естраду, дав масовому слухачеві.

Висока майстерність, добра піаністична звучність і зручність для виконання — риси, типові для багатьох творів композитора.

Особливою популярністю поміж інших творів користуються «Героїчне скерцо», що увійшло у золотий фонд вітчизняної фортепіанної літератури.

Слухання музики

Учитель. Послухайте «Героїчне скерцо» М. Лисенка та дайте відповідь на запитання, т Який настрій ви відчули у цьому творі?

Слухання «Героїчного скерцо» М. Лисенка

·        Що може поріднювати давню класичну німецьку музику та українську музику?

Вокально-хорова робота

Учитель. Усі ми зростали під мамині колискові. А потім самі навчалися співати про маму. Кожен про свою і про всіх матерів на світі, бо ж материнство, святе і прекрасне, в усі віки було оспіване та увічнене митцями.

Вивчена та виразно і натхненно виконана нами пісня О. Антоняка на слова А. Орел «Мамині руки» долучить нас до цієї святої та невичерпної теми в мистецтві, т Послухайте пісню О. Антоняка «Мамині руки» і скажіть, як її треба співати.

Слухання пісні О. Антоняка «Мамині руки»

Розспівування

Робота над піснею О. Антоняка «Мамині руки» (виконання має бути виразним, натхненним, з повагою і любов'ю до матері)

2.                  ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

 Підбиття підсумків уроку

Учитель. Скільки фарб має музика! Навіть у межах одного жанру ми можемо відчути різні настрої, контрастні характери, образи.

Експрес-тестування

1.   Сюїта — це:

а)   невеликий музичний твір імпровізаційного складу;

б)   твір для виконання хором;

в)   інструментальний твір, що складається з кількох контрастних частин, частіше танцювального типу, об'єднаних спільним задумом.

2.   «Скерцо» Й. С. Баха звучить:

а)   траурно, трагічно;

б)   жартівливо, грайливо;

в)   маршово.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

·         «Виявляється, що...»;

·         «Сьогодні я дізнався...»;

·          «Найцікавіше — це те, що...».

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Слухати музику Й. С. Баха за власним вибором.

Учні виходять із класу під музичний супровід (Й. С. Бах «Скерцо»)

 

 

 

УРОК № 22                    ЕТЮД

Мета  уроку:

Навчальна: із метою глибшого сприйняття життєвих явищ розкрити перед учнями світ музичних образів у творах різних жанрів та композиторів; закріпити розуміння учнями понять етюд, віртуоз, їх характерних особливостей;

Розвивальна: розвивати образно-асоціативне мислення учнів, особисті естетичні уподобання, вокально-хорові навички;

Виховна: прищеплювати учням естетичний смак.

Музичний матеріал: етюд «Кампанелла», етюд № 5 «Полювання» Ф. Ліста; 11-й етюд із сюїти «11 етюдів у формі старовинних танців» В. Косенка, «Мамині руки» О. Антоняка.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Ф. Ліста, В. Косенка.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

 Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (етюд «Кампанелла» Ф. Ліста).

1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як досягти досконалості у будь-якій справі? Маленька дитина через виконання певних вправ вчиться красиво писати. Пізніше, щоб навчитися писати грамотно, виконує вправи з правопису. На уроках фізкультури учні теж виконують вправи, але вже фізичні. Художник перед тим, як писати картину, створює невеликий малюнок з натури, який називають етюдом — це також певна вправа. А чи є вправи для оволодіння мистецтвом гри на музичних інструментах? Саме з такою музичною вправою ми познайомимося сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань

Бліцопитування

·        Пригадайте історію виникнення рапсодії у поезії та музиці,

·          Що означає скерцо у перекладі?

·         До якого музичного жанру належать ноктюрн, скерцо, рапсодія?

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Інструментальну п'єсу, де застосований певний технічний прийом гри для розвитку навичок майстерності виконавця, називають етюдом. У перекладі з французької етюд — це вправа. Є етюди для розвинення швидкості пальців піаніста, окремо для лівої і правої руки.

Етюдам велику увагу приділяв Ф. Ліст, поглибивши, подібно Ф. Шопену, їх художньо-образний зміст.

П'ятнадцятирічним юнаком Ліст задумав створити цикл з етюдів. Це були технічні вправи для розвитку швидкості пальців, що нагадували етюди його вчителя К. Черні. Через 12 років Ліст знову повернувся до свого задуму і, докорінно переробивши вправи, перетворив їх на «Великі етюди». Але і ця редакція не задовольнила його: 1851 року було створено третю редакцію — «Етюди вищої виконавської майстерності». Етюди різноманітні за технічними прийомами і змістом, в яких пейзажні замальовки чергуються із фантастичними сценами, а ліричні настрої — із героїчними.

Ференц Ліст надавав величезного значення поетичному боку музики. Переважна більшість його творів, зокрема багато етюдів, мають образний зміст, на що сам композитор звертав у назвах і докладних позначеннях, які стосуються характеру виконання.

Етюд — п'єса, основним завданням якої є розвиток певного технічного прийому, але в деяких етюдах технічний прийом є не метою, а засобом вираження певного емоційного або зображального змісту, і такі етюди набувають значення художнього твору.

«Віртуозність,— говорив Ліст,— не пасивна служниця композиції, адже від її подиху залежить як життя, так і смерть довіреного їй художнього твору. Вона може надати музичному твору весь блиск своєї краси, свіжості і натхнення, але може також перекрутити його, зробити поганим, знівечити». Нове розуміння віртуозності, яка «потрібна для того, щоб художник міг повністю висловитися»,— завоювання романтичного мистецтва,

·         Пригадайте: хто такий віртуоз?

Італієць Нікколо Паґаніні, найвідоміший скрипічний віртуоз, якого вважали мало не демоном, дуже любив мелодії свого народу, які були простими й легко запам'ятовувалися. Довго не мудруючи, він наповнив свою музику великою кількістю італійських пісень і танців. Саме така мелодія «Кампанеллп», що в буквальному пере-кладі означає «дзвіночкоподібнпй». І справді, ця мелодія немовби наслідує дзвінкі переливи маленьких дзвіночків, її надзвичайно складно виконати на скрипці. І тільки через півстоліття ідею Паґаніні повною мірою реалізував Ліст, але вже не на скрипці, а на роялі, усі можливості якого він, піаніст-віртуоз, знав достеменно.

Лісту належать обробки багатьох мелодій інших композиторів. «Кампанелла» Паґаніні в обробці Ліста набула нового вигляду, заграла новими фарбами. Ліст використовував усі безмежні можливості рояля, щоб прикрасити невибагливу тему, яка підкорила його: дзвінкі трелі, перлинні пасажі, ефектні «уколи» в різних кінцях клавіатури, громоподібні акорди і октави — усе зазвучало не як маленькі дзвіночки, а як цілий оркестр.

Слухання музики

Учитель. Послухайте етюд «Кампанелла» Ф. Ліста та дайте відповідь на запитання, т Якими навичками, на вашу думку, має володіти музикант, щоб відтворити звучання дзвоників?

Слухання етюду «Кампанелла» Ф. Ліста

Якщо в етюді «Кампанелла», що ми щойно прослухали, ми почули звучання дзвоників, то в наступному етюді відчувається звучання ще одного музичного інструмента.

Із давніх часів під час полювання використовували музичний інструмент, що був схожий на валторну,

·         Пригадайте: до якого виду музичних інструментів належить валторна?

Цей мідний духовий інструмент у перекладі з німецької означає лісовий ріг. І справді, його предком був справжній мисливський ріг. Для того щоб його було далеко чути, ріг робили щоразу довшим, а щоб утримати в руках — його згорнули кілька разів. Якщо спробувати розгорнути сучасну валторну, то вона витягнеться більше ніж на 3 метри завдовжки. У неї гарний оксамитовий, теплий тембр. Зачувши її, одразу переносишся в нескінченні далі, у просторі ліси й поля.

Саме цей інструмент імітує Ліст в етюді, що має назву «Полювання». Послухайте цей твір та дайте відповідь на запитання,

·        Чи можна назвати цей твір просто технічною вправою або це концертна п'єса, що містить образний зміст?

Слухання етюду № 5 «Полювання» Ф. Ліста

Розповідь учителя

— Український композитор Віктор Степанович Косенко (1896—1938), продовжуючи традицію вітчизняної школи, теж написав сюїту «11 етюдів у формі старовинних танців» у яскравій національній манері. Це сюїта для фортепіано, що містить 11 різних за характером і настроєм п'єс, яскраво контрастна за жанрами, проте об'єднана єдиним ліричним, чутливим стилем композитора. Вона належить до вершинних здобутків фортепіанної спадщини В. Косенка. Сам задум твору полягає в прагненні автора відродити до життя старовинну сюїту придворних танців різних народів. Проте він не вдається до прямого цитування народних мелодій, а створює свої власні теми, просякнуті глибинним духом українського фольклору. Окремі етюди близькі до запальних танців, в інших переважають м'які, ніжні інтонації. Тут є і алеманда, і ґавот, і менует, і сарабанда. Особливо ефектною є остання п'єса. Хоча в її основі лежить пасакалія, жанр іспанської музики XVII сторіччя, вона позначена національно характерними рисами старовинних українських епічних дум. Разом із тим невипадково назва циклу містить слово «етюд». «Косенко поставив перед собою також завдання педагогічного плану. Про це свідчить велика кількість різноманітних прийомів і засобів, спрямованих на розвиток виконавської майстерності»,— так музичні критики оцінили створену В. Косенком сюїту. Педагогічний хист автора проявився в цьому творі у віртуозній спрямованості окремих п'єс.

Слухання музики

Учитель. Послухайте останню частину сюїти та дайте відповідь на запитання,

·         Чим різняться етюди В. Косенка та Ф. Ліста?

Слухання 11-го етюду з сюїти «11 етюдів у формі старовинних танців» В. Косенка

Вокально-хорова робота

Розспівування

Повторення пісні «Мамині руки» О. Антоняка

3.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Для того щоб стати справжнім майстром, людина має багато працювати та оволодівати різними технічними прийомами. Саме так відбувається і в музиці. Але іноді нудні тренувальні вправи перетворюються на блискучі образні концертні твори, і під пальцями справжнього віртуоза звуки оживають та створюють художні образи.

Як писав Ф. Ліст, «фортепіано містить обсяг цілого оркестру, і десяти пальців людини достатньо для відтворення гармоній, які звучать за допомогою об'єднання сотень музикантів».

Бліцопитування

·         Як ви зрозуміли, що таке етюд?

·         Для чого існує цей жанр?

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти та проаналізувати етюди художників-живописців.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Мамині руки»   О. Антоняка).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 23        СОНАТА

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів з одним із найвідоміших творів Л. ван Бетховена — сонатою № 14 (І частина); закріпити розуміння учнями понять музичний образ, камерна музика, соната;

Розвивальна: розвивати вміння учнів глибоко аналізувати і характеризувати особливості музичного образу в його інтонаційному становленні та розвитку як відображення почуттів людини; розвивати навички втілення емоційно-образного змісту музичного твору в процесі його виконання;

Виховна: формувати вдумливе ставлення до музичного мистецтва, виховувати естетичний смак.

Музичний матеріал: соната № 14 (І частина) Л. ван Бетховена, «Соната для скрипки і чембало» М. Березовського, «Краплини мрії» М. Рожка.

Наочні посібники: нотна хрестоматія, портрет Л. ван Бетховена; зображення пам'ятника М. Березовському в Глухові; іграшковий або дитячий музичний інструмент для ділової гри «Ланцюжок».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Краплини мрії» М. Рожка).

1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як ви вважаєте, які з тем мистецтва можна назвати вічними? (Відповіді учнів.) Правильно, велику любов, щире кохання. Радість та горе, відчай та надія, піднесення та падіння, пристрасть та ніжність — усе це можна почути у творах, які прозвучать сьогодні на нашому уроці.

Актуалізація опорних знань

Ділова гра «Ланцюжок»

Методичний коментар. Тема ділової гри — «Жанри камерно- інструментальної музики».

Учням пропонується повторити основні терміни й поняття, які було засвоєно на попередніх уроках і буде застосовано на поточному.

У пригоді вчителеві стануть іграшковий або дитячий музичний інструмент.

Ведучий (учитель) називає певне поняття і передає іграшку першому учаснику, той відповідає і передає другому учаснику, ставлячи нове запитання. Другий учасник, у свою чергу, ставить запитання наступному учасникові гри, і в такий спосіб гра триває. Доцільно обрати «рятівників» з-поміж учнів із високим рівнем навчальних досягнень, до яких у разі необхідності можна звернутися по допомогу, передаючи їм іграшку зі словами «Допоможіть, будь ласка».

Ключові поняття: камерна музика, елегія, ноктюрн, прелюдія, етюд.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Музика вражає своїм розмаїттям: пристрасна і замріяна, героїчна і пафосна, драматична і лірична...

Пропоную вам послухати музичний твір, але його назву ви дізнаєтесь пізніше. Послухайте фрагмент твору та дайте відповідь на запитання.

·        На вашу думку, коли було створено цю музику: в давні часи чи в наші?

·        Який композитор, на вашу думку, міг би написати цю музику?(Цю музику створив німецький композитор Л. ван Бетховен.)

Слухання фрагмента першої частини  сонати № 14 Л. ван Бетховена

Розповідь учителя

— Одна з центральних ідей його творчості — здатність людини до подолання горя і злиднів, незламність волі — знаходить досконале втілення у сонаті № 14.

Італійською sonare означає звучати. Соната — це музичний твір і водночас жанр камерної музики. Вона виникла в середині XVIII століття, написана для 1—2 інструментів і складається з 3—4 частин.

Під справжньою назвою твору Sonata quasi una Fantasia (тобто «Соната немовби фантазія») він написав: «Присвячується графині Джульєтті Ґвіччарді»...

У цій посвяті та подіях власного життя композитора — ключ до проникнення у глибокий зміст сонати, яку з легкої руки одного з друзів Бетховена — поета Людвіґа Рельштаба — нерідко називають «Місячною».

Душевний стан композитора напередодні написання сонати був складним. Успіх супроводжував його як піаніста і композитора, його твори набули популярності.

Колоритний портрет тридцятирічного Бетховена дав відомий французький письменник Ромен Роллан: «Погляньте на нього, на Бетховена, цього тридцятирічного завойовника, великого віртуоза, блискучого артиста, салонного лева, яким марить молодь... який викликає захоплення... на Бетховена, погані манери якого терпляче виправляє добра княгиня Лихновська; який робить вигляд, що зневажає моду, однак високо піднімає голову над красивою, білою, тричі закрученою краваткою і вдоволений, гордий (і водночас не зовсім спокійний), скоса спостерігає, яке враження справляє він на оточуючих; на Бетховена, у якого хороший настрій, сміх на всю горлянку, життєрадісність».

Здавалося, Бетховен мав бути щасливим. У творчості й житті він досягнув того, про що скромному юнакові з Бонна й не мріялося. Але «доля стукала у двері»: вже кілька років композитор помічав послаблення слуху... Звернення до лікарів не приносили покращення. Глухота ставала очевидною, її доводилося приховувати від оточуючих, вона прирікала на повну самотність. Відчай все частіше охоплював Бетховена. І саме у цей час до нього прийшло справжнє (принаймні, так йому здавалось) кохання. Про свою чарівну ученицю, юну графиню Джульетту Ґвіччарді він став думати як про свою майбутню дружину, плекаючи надію, що щасливе кохання допоможе йому здолати страшну недугу.

Нездійсненні мрії тривали недовго. Бетховен, імовірно, зрозумів марність надій на щастя раніше, ніж мав мужність признатися в цьому сам собі. Він вірив і сумнівався. Кожна зустріч приносила нові сумніви. Перепоною стали глухота Бетховена, його бідність, аристократичне походження Джульєтти.

Бетховену й раніше доводилося прощатися з надіями і мріями. Але на цей раз життєва трагедія постала особливо гостро. Тільки творчість могла повернути композиторові віру в себе. І він подолав безнадію, написавши сонату, в якій життя, творчість, фортепіанний геній Бетховена злилися воєдино у дивовижній досконалості.

Невдовзі Джульетта завдала Бетховену подвійного удару: одвернулася від нього і вийшла заміж за Роберта Ґадленберга, бездарного композитора, проте графа.

Приголомшений Бетховен виїхав у маєток свого друга Марії Ердеді. Не бажаючи нікого бачити, він три дні блукав лісом, поки його не знайшли в лісових нетрях зовсім безсилим від голоду. Жодної скарги не злетіло з його уст. У Бетховена не було потреби в словах. Усе було сказано музикою.

Слухання музики

Слухання фрагментів сонати № 14 Л. ван Бетховена

Учитель. Соната № 14 вирізняється емоційною насиченістю і ліричною безпосередністю. Авторська назва — Sonata quasi una Fantasia — підкреслює певну свободу композиції.

У першій частині «Місячної» Бетховен з рідкісною ліричною зосередженістю виразив почуття скорботи, владу нерадісних дум...

Один музичний образ, лаконічний, але напрочуд місткий, заповнює собою усю першу частину. Безупинний, зосереджено- розмірений рух, повільні ходи «органних» басів утворюють глибокий фон, на якому рельєфно виписана гостро-виразна, скорботно- патетична мелодія...

«Місячна» починається монологом без слів, сповіддю, правдивою і приголомшливою, подібну до якої рідко можна зустріти в музиці. І уся соната зберігає цей характер музичного слова, одноголосної виразності, прямої, ледве прикритої, чистої пристрасті.

Ніжність, сум, роздум, скорботна сповідь, страждання, безнадія, виражені в першій частині сонати, змінюються музикою другої частини. Ця грайлива, усміхнена грація має викликати — і справді викликає — посилення скорботи. Цю ліричну частину Ференц Ліст влучно назвав «квіткою між двома безоднями».

Фінал сонати звучить як буря, що все змітає на своєму шляху.

Фінал сонати № 14 — логічне завершення її драматичних подій. Тут усе — як у житті людей, для яких жити — означає боротися, страждати та перемагати.

Повторне слухання фрагментів сонати № 14 Л. ван Бетховена

·        Чим хвилює нас музика сонати № 14 Л. ван Бетховена?

·         Чи виражає вона близькі нам почуття?

·         Чи відповідає музика сонати № 14 Л. ван Бетховена духовному світу наших сучасників?

Розповідь учителя

— Повернімося на рідні терена. Проживши в Італії чотири роки, під впливом творчості Й. С. Баха, Ф. Й. Гайдна, наслідуючи тогочасні традиції західноєвропейської музики, український композитор М. Березовський пише «Сонату для скрипки та чембало». У ній М. Березовський яскраво виявив своє ліричне обдарування.

Максим Созоятович Березовський (1745—1777) — український композитор, диригент, співак, класик європейської музики.

Народився у Глухові на Сумщині в козацькій родині, у місті, де виховували музик для роботи при дворі російських імператорів. Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії, де почав писати власні твори.

З 17 років розпочалась його композиторська діяльність. Здебільшого він пише церковну музику та духовні концерти, які отримують високу оцінку вітчизняних та іноземних любителів мистецтва.

Завдяки винятковим вокальним здібностям був відряджений до Санкт-Петербурга, де став солістом у Придворній співацькій

капелі. Там познайомився з тогочасною європейською музикою. У 1759— 1760 роки виступав як співак-соліст в Італійській оперній трупі в Оранієнбаумі та Петербурзі. Згодом їде до Італії на навчання у Болонській філармонічній академії. У ці ж роки у Болонській академії навчався ще юний В. А. Моцарт.

Повернувшись 1774 року до Російської імперії, М. Березовський зіткнувся із байдужістю урядовців — освіта і талант його були нікому не потрібні. Постійні нестатки, неможливість знайти  заробіток. Пам'ятник М. Березовському в Глухові

(Сумська обл.) стосування своїм творчим силам привели композитора до нервової кризи. Помер М. Березовський 22 березня 1777 року. Не менш трагічна доля судилася його творам, які або припадали пилом, або взагалі були знищені. Більшість творів Березовського збереглася в рукописах. Були видані тільки поодинокі твори, які, власне, й принесли йому світову славу.

Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів, що написані ним після повернення з Італії (найпопулярніший концерт — «Не отвержи мене во время старости»). Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту.

Під час перебування в Італії пише не тільки духовну, а й світську музику — першу українську оперу «Демофонт». Єдиним відомим інструментальним твором Березовського є «Соната для скрипки і чембало», написана в Пізі 1772 року. Рукопис цієї сонати зберігався в Паризькій національній бібліотеці.

Соната складається з трьох частин, енергійні крайні частини контрастують повільній середній.

Слухання музики

Учитель. Послухайте фрагмент «Сонати для скрипки і чембало» М. Березовського та порівняйте характер музики перших частин сонат М. Березовського та Л. ван Бетховена.

Слухання «Сонати для скрипки і чембало» М. Березовського

Вокально-хорова робота

Учитель. Любов до музики як джерела радості, натхнення, гарного настрою ми зможемо почути в пісні М. Рожка «Краплини мрії».

Послухайте її та дайте відповідь на запитання,

·         Якою є головна думка цієї пісні?

Розспівування

Розучування пісні М. Рожка «Краплини мрії»

Робота над літературним та музичним текстом пісні (визначення структури мелодії, руху кожної фрази), проспівуванням голосних та чіткою вимовою приголосних звуків

3.ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. У творчості Л. ван Бетховена класична музика досягла свого апогею.

І не тільки тому, що композитор зумів сприйняти все краще із того, що було уже досягнуто. Його музика і понині продовжує свій шлях від серця до серця.

Бліцопитування

·         Якими є особливості сонати № 14 Л. ван Бетховена?

·         Який образний зміст передають частини «Місячної» сонати?

·         Чи виражає цей твір почуття, близькі нам?

·         Чи відповідає музика Л. ван Бетховена духовному світу наших сучасників?

·         Чим вразила вас музика М. Березовського?

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати репродукції картин або фотозображення до «Місячної сонати» Л. ван Бетховена.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Краплини мрії» М. Рожка).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6-А,Б клас муз. мист. 13.03.2019 р.

Тема: ВАРІАЦІЇ

Мета уроку:           

Навчальна: ознайомити учнів з особливостями інструментальних творів, що мають назву варіація; ознайомити учнів із особливостями будови варіацій;

Розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, виразно виконувати пісні;

Виховна: прищеплювати учням вдумливе ставлення до музичних творів, пошану та дбайливе ставлення до вітчизняної музичної скарбниці.

Музичний матеріал: «Варіації на народні теми» С. Баштана, «Краплини мрії» М. Рожка.

Літературний матеріал: вірш І. Манченка «Не збирається бандура помирати», оповідання О. Виженка «Музиччина балка».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет С. Баштана.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Краплини мрії» М. Рожка).

1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Веселе і сумне... Скорботне і грайливе... Радісне і стримане... Здатне зобразити картини природи та народних свят... І все це — неосяжне музичне мистецтво. Кожен твір, навіть якщо його назва співпадає з назвою будь-якого іншого, є неповторним. А чи може один твір увібрати в себе все те розмаїття, про яке я щойно говорила? З'ясуймо це сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань

·         Пригадайте: що таке варіація?

·        Пригадайте варіації та їх авторів, які ми слухали минулого року.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Варіація, варіювання, варіювати, варіант — ось слова, які знайомі кожному мало не з першого класу. У будь-якому разі на контрольних з математики завжди дають кілька варіантів завдань. Ми так звикли до цього слова, що нам нема коли вдумуватися в його сенс.

А між тим воно означає зовнішню зміну форми за умови незмінності сутності. А це, як ви розумієте, таке часте явище в житті, що виникає на кожному кроці.

Адже чому ваші завдання і приклади на контрольних називають варіантами? Тому що ті й інші однотипні, будуються за одним принципом. Тільки числа різні й умови.

Що ж стосується музики, то кожен, звісно, помічав, як часто під час повторення ми дещо змінюємо мелодію. Це і є варіант.

Але справа не тільки в цьому. Музика взагалі не буває без варіювання. Це закон. Такий самий закон, як і те, що музика не буває без повторення. А де повторення — там і зміна. Наші дні можуть бути схожі як краплі води, проте вони все одно різні. Змінюється все, що рухається, що відбувається в часі.

Цікаво, що, варіюючи музику, композитор тим самим її затверджує, закріплює в пам'яті. Змінюючи, він ніби розглядає її з різних боків, намагається побачити всі її можливості, переконатися в її красі та досконалості.

Варіація — це найстаріша музична форма, в основі якої — тема та її видозмінені повторення. Витоки варіації слід шукати в народній музичній творчості, виконавській діяльності співаків та особливостях звучання музичних інструментів. Свій розвиток вони отримали у творчості Й. С. Баха, Ґ. Ф. Генделя. Часом композитори пишуть варіації на народні теми або на музику інших композиторів — на знак вдячності.

Зазвичай варіації — це інструментальна музика. Але варіюються найчастіше найпопулярніші пісенні або танцювальні мелодії. Інструмент немовби розфарбовує на всі лади той малюнок, який укладено в мелодії.

Музичний жанр варіацій дуже багатий за своїми можливостями. Він — один із найстаріших, але достатньо широко використовується і в сучасній музиці. Клавесиністи XVII—XVIII століть любили так звані орнаментальні варіації, в яких мелодія немовби розфарбовувалася фігураціями. Дуже багато яскравих і захоплюючих варіацій ви знайдете у Ф. Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Л. ван Бетховена. Цілі сюжети вкладали в цю форму Р. Шуман та П. Чайковський.

Варіації можна зустріти в джазі, в симфонічній музиці, в інструментальній, і навіть у виконанні народних інструментів — наприклад, української бандури.

Український народний інструмент бандура став невід'ємним атрибутом козацького епосу та був академізований у XX столітті.

Не збирається бандура помирати,

Їй ніякі примхи моди не страшні,

Бандуристи будуть пісні на ній грати,

Лікувати душі стомлені людські.

Не збирається і мова помирати,

Бо говорить нею український люд,

Вона буде скоро звідусіль лунати,

Бо ніхто не буде лить на неї бруд.

(І. Манченко)

Послухайте, як письменник Олександр Виженко описує роль кобзаря для українського козацтва.

МУЗИЧЧИНА БАЛКА

Після люльки найбільше усього запорожці любили музику. Сказано: музика без'язика, а людей збирає. «Козаки гуляють — сили набувають». Запорожці в годину війни були воїнами, а в мирний час — поетами й музикантами. Завжди було любо козацькій душі і поспівати, і пограти, і потанцювати — що до туги вдаватися! Бувало, зберуться де-небудь, ось як ми зараз в Музиччиній балці, та як загуляють. Так часом було весело, що навіть білі хмарини витанцьовували гопака. Увесь день музики будуть грати, і весь день запорожці будуть танцювати. А як перестане музика, то вони й самі танцюють. А не бажаєш танцювати — будь ласка,— сідай на коня та й ганяй з товаришами наввипередки. А ще любили запорожці понаставляти високих стовпів, понамазувати штани медом, щоб цупко було триматися, та дертися по стовпові вгору. Що за втішний народ — козаки!

Грали вони на тому, що було під рукою: на лірах, на ваганах, на басах, на цимбалах, на сопілках, на скрипках, на козах, на кимвалах, накрах, тулумбасах. Але наймиліше за все була козакові кобза. Жоден інструмент не користувався в козаків такою любов'ю, як кобза і її рідна сестра — бандура. Без сумніву, кобзу придумав сам Бог. Її чаруючі звуки були єдиною втіхою для самотнього запорожця, який часто поневірявся по безлюдних степах і не мав можливості протягом багатьох днів нікому й слова промовити.

А зараз я розповім тобі, друже, як одна з Хортицьких балок отримала назву — Музиччина.

Над балкою, на тому самому місці, де вона врізається в острів, стояла колись величезна кам'яна брила, і була вона геть чисто по- вицяткована дірками. Довго зберігав свою таємницю незвичайний камінь, поки одного разу...

Те, що запорожці з'явилися на Хортиці і почали ходити униз Дніпром до Чорного моря, дуже не сподобалось в Порті, і вирішили якось турки несподівано напасти на Січ. Підійшли вони двома галерами до острова і почали висаджуватись на берег. Саме в цій балці, де ми сидимо. А стояв у ту ніч на чатах молодий козак Охрім Музичко.

Чує Охрім плескіт води, бачить з фігури — сірі тіні замаячили... Усе зрозумів козак, але... от оказія! Тут би сигнал дати братам, так кресало кудись поділося. Ударити б на сполох, так реву (рева — козацька трембіта; довга труба, що гучно ревіла; робилася з кори ліщини) ненавмисне зронив. Зліз прожогом з фігури, сховався за камінь, а в голові одна думка: «Як його сповістити Кіш про зухвалий напад бусурман?» І раптом Охрім чхнув... Струмінь повітря попав в одну з дірок, що були в камені, і камінь ніби прокинувся від довгого сну,— видав шаленої сили звук. Дмухнув тоді Охрім ще раз — гукнув камінь, як труба, гучно й голосно пішла луна по окрузі! Цієї ж миті з-за пагорбів злетіла тріскуча блискавка, навпіл розсікла налякане небо і з силою вдарила у кам'яну брилу! Гримнув грім, загуркотіло небо... Усіляка суща душа почула те рокотання, навіть ті, що спали, підхопилися, таким уже дужим і раптовим був той удар. Ні, не здалося те запорожцям; загойдалася, здригнулась від гуркоту нічна темрява, і ввесь острів важко, до основ затрясся.

Поміж бусурман виникло сум'яття; оглухлі, позатикавши вуха, вигукуючи одне лише слово: «Шайтан! Шайтан!..», вони з переляку кинулися до галер і в неймовірній давці товкли одне одному кістки. Тих же, кому все-таки вдавалося піднятися на галеру, чекала ще страшніша участь. Завирував Дніпро, забуяв, плеснув хвилею об прибрежні камені й поглинув турецькі кораблі.

Ось як воно, друже, буває: величезний камінь, котрий віками пролежав на острові, в одну мить розсипався на пісок. Але притому не дав бусурманам випити келих перемоги.

Тої ночі не пошкодував камінь і Охріма; кам'яні скалки викололи йому очі, а страшенний рокіт позбавив його слуху. Але, як кажуть, немає лиха без добра. Став Охрім Музичко кобзарем. Він не міг співати, але в мелодіях, навіяних голосом каменя, він передавав потаємні звуки природи, хвилюючі, наповнюючи бадьорістю все навкруги. Коли він грав, звірі завмирали у високій траві, не сміючи поворухнутися, дерева переставали шелестіти своїм рясним зеленим листям, навіть птахи замовкали, щоб почути цю прегарну незрівняну мелодію. Вона виривалася прямо з його серця і лилася такими ніжними й красивими звуками, що люди залишали роботу, прислухалися й казали одне одному:

— Ніколи не було й не буде другого такого незвичайного музики — ані в Україні, ані в цілому світі...

На честь Охріма назвали козаки цю балку Музиччиною і приходили сюди щоразу, щоб погуляти й повеселитися. А коли кобзар помер, на тому місці, де стояв камінь, посадили козаки тополю.

Що ж це за диво таке — український кобзар! Мандрівний музика і поет, в якому втілилася душа цілого народу, який довіряв своїй кобзі найзаповітніші думки і почуття, збирав і розносив по всій Україні яскраві перекази живої історії вільного степу; чарівною грою, чаруючим голосом, що линув десь аж із самого серця, живописав картини козацьких походів, вдачі і завзяття запорожців; у піснях, написаних не з пером у руці, але вистражданих і зважених потаємним зором споглядача людської долі, відображав він горе і радість, надії і сподівання, всі душевні переживання мужнього братства; сповнений суму, мудрості і покою, увібравши у себе дух цілих століть, ніс він немеркнучий вогонь пісень і дум, утішаючи душі і лікуючи людські серця.

Слухання музики

Учитель.Баштан Сергій Васильович (нар. 1927) — український бандурист, педа¬гог, самодіяльний композитор. Засновник школи сучасного академічного бандурного виконавства. Поміж його творів — «Варіації на народні теми». Послухайте його варіації та дайте відповідь на запитання

·         Які знайомі мелодії ви почули?

Слухання «Варіацій на народні теми» С. Баштана

Вокально-хорова робота Розспівування

Продовження розучування пісні М. Рожка «Краплини мрії»

Робота над літературним та музичним текстом пісні, проспівуванням голосних та чіткою вимовою приголосних звуків

3.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. У музиці, яку ми сьогодні слухали і виконували на уроці, ми почули та відчули яскраву палітру різноманітних почуттів: це і радість, і сум, і пристрасть, і невгамовність. Музика може надзвичайно тонко передавати найрізноманітніші почуття, що сповнюють і бентежать людські серця.

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти варіації на теми українських народних пісень.

Випереджальне індивідуальне завдання: дібрати інформацію про творчий шлях В. А. Моцарта (пригадати вже відоме з уроків музичного мистецтва та знайти додаткові відомості).

Учні виходять із класу під музичний супровід («Краплини   мрії» М. Рожка).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Муз.мист.6 клас А,Б

 Тема:      РОНДО

Мета уроку:

Навчальна: поглибити знання учнів про творчість В. А. Моцарта; пояснити особливості розвитку музичного образу в його творах; закріплювати розуміння учнями понять рондо, рефрен, соната;

Розвивальна: формувати вокально-хорові навички учнів та вмінняінтерпретувати програмні симфонічні музичні твори;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість видатними зразками музичної класики, зокрема творчістю В. А. Моцарта.

Музичний матеріал: «Рондо в турецькому стилі» В. А. Моцарта, «Веселка» Н. Май.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; картки для ділової гри «Учитель»; портрети В. А. Моцарта, Н. Май.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Рондо в турецькому стилі» В. А. Моцарта).

1.         ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. За час існування музичного мистецтва створено величезну кількість музичних творів: від мініатюри — до ораторії, від прелюдії — до симфонії. Саме форма, в якій викладено різні музичні образи, думки, допомагає композиторам створити неповторні, різноманітні за змістом музичні твори. Сьогодні ми познайомимося ще з однією формою на прикладі музичного твору, який, здається, вам вже дуже добре відомий.

Актуалізація опорних знань

Бліцопитування

·         Пригадайте: що таке соната?

·        Із сонатами яких композиторів ви вже познайомилися?

·         Згадайте, що ви знаєте про життя В. А. Моцарта?

·        Із якими творами В. А. Моцарта ви зустрічалися у попередніх класах?

2.         ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Назва цієї форми вам, мабуть, відома. Це — рондо. Виникла ця форма у Франції. Рондо означає коло, хоровод. Ця форма цікава тим, що головна тема повторюється не менше трьох разів, немов приспів, а між повторами звучать різні за характером, контрастні епізоди.

У формі рондо написано багато інструментальних творів, побудованих за основним принципом: повторність однієї частини та контрастність інших. У доробку австрійського композитора В. А. Моцарта теж є такий твір, що набув величезної популярності.

З ім'ям Моцарта ми зазвичай пов'язуємо втілення справжньої геніальності. Його образ послужив прообразом генія в «маленькій трагедії» О. Пушкіна «Моцарт і Сальєрі», де «геній і злодійство» розведені по різні сторони духовного буття і названі «несумісними».

І хоча в житті все значно складніше, і відомий італійський композитор Антоніо Сальєрі, який жив у Відні та навчав свого часу Л. ван Бетховена, Ф. Шуберта і Ф. Ліста, не міг бути отруйником Моцарта, усе ж міф на те й міф, щоб грубо та зримо втілювати приклади добра і зла.

Природа щедра на таланти, але скупа на геніїв — іншим Моцартом вона людство більше не обдарувала. Моцарт прожив всього 36 років, термін життя, який загадковим чином (плюс-мінус 1—2 роки) доля відмірила й багатьом іншим геніальним творцям — Джорджоне, Рафаелю, Г. Перселлу, К. М. Веберу, Ф. Мендельсону- Бертольді, Ф. Шопену, Ж. Бізе, Дж. Байрону, О. Пушкіну, В. ван Гогу.

Геній — це, звісно, величезний талант, але й не менша працездатність. Творча спадщина Моцарта вражає своїм об'ємом і різноманіттям. Написаного їм вистачило б на десяток інших творчих доль — 19 опер, приблизно 50 симфоній, 27 концертів для клавіру з оркестром, 5 концертів для скрипки з оркестром, численні концерти для флейти, фагота, кларнета, валторни, арфи у супроводі оркестру, 27 струнних квартетів, 9 струнних квінтетів, 17 сонат для клавіру, 43 сонати для скрипки і клавіру, а також фантазії, варіації, рондо, менуети для клавіру, одно перерахування яких займе немало часу, і нарешті — безсмертний «Реквієм».

Новаторство Моцарта позначилося в усіх музичних жанрах, до яких він звертався у своїй творчості,— від опери до симфонії. Геній — це і є здатність усе бачити по-новому, усе перетворювати. Минуло більше двохсот років зо дня смерті композитора, але він як і раніше з нами, його дивовижна доля продовжує притягувати численних дослідників і просто любителів музики, а любов до його вражаючих за красою, світлом і гармонією творів не згасає.

Отже, надамо слово нашим юним учителям, що нагадають нам деякі факти із життя та творчості цього геніального композитора.

Ділова гра «Учитель»

Учитель. Після того, як ваші «вчителі» розкажуть про життя та творчість вже відомого вам композитора В. А. Моцарта, ви, уважно прослухав їхню розповідь, маєте відповісти на запитання

·         Хто був першим учителем В. А. Моцарта?

·        Чому батько повіз своїх дітей — Вольфґанґа та його сестру Наннерль — у концертну подорож?

·        Які країни відвідали маленькі музиканти?

1-й «учитель». Вольфґанґ Амадей Моцарт — видатний австрійський композитор. Сучасники називали Моцарта богом музики.

27 січня 1756 року в невеликому альпійському місті Зальцбурзі народився хлопчик, якого назвали Вольфґанґом. Батько — Леопольд Моцарт — був досить відомим скрипалем, органістом, педагогом.Вольфґанґ був сьомою дитиною в сім'ї. На превеликий подив батьків, малюк, якому ледве виповнилося три з половиною роки, на слух безпомилково повторював усі п'єски, що розучувала сестра.

Одного разу чотирирічний Моцарт сидів за столом і щось старанно виводив на нотному папері. При цьому він занурював у чорнильницю не тільки перо, а й пальці. На питання про те, що він робить, хлопчик відповів, що пише концерт для клавесина. Леопольд узяв аркуш і побачив виведені нетвердим почерком ноти, вимазані плямами. Спочатку йому здалося, що це дитяча витівка, але, коли він уважно роздивився написане, у нього з очей потекли сльози радості. «Дивіться,— звернувся він до оточуючих,— як тут усе правильно і значуще!»

Коли Вольфґанґ та його сестра Наннерль добре опанували техні¬ку гри на клавесині, батько вирушив із ними у концертну поїздку. Спершу вони побували у Мюнхені, а потім у Відні та Парижі.

Виступи Вольфґанґа і його сестри Наннерль набули сенсаційного характеру. Діти грали у вітальнях вельмож і навіть перед королівською сім'єю, неодмінно викликаючи захоплення публіки.

У Парижі хлопчик писав багато музики. На початку 1764 року вийшли друком його перші чотири сонати для скрипки і клавесина. На титульному аркуші було позначено, що вони написані семилітнім хлопчиком.

Підбадьорений успіхами у Франції, Леопольд Моцарт навесні 1764 року повіз дітей до Лондона. Там Вольфґанґ познайомився з Йоганном Крістіаном Бахом, сином видатного композитора. Попри різницю у віці, вони невдовзі міцно затоваришували, нерідко імпровізували на ту саму музичну тему водночас на двох інструментах, дивуючи всіх, кому доводилося їх чути. Протягом року, що його вона провела в Англії, дитина помітно просунулася вперед у своєму музичному розвитку. Дорогою додому Леопольд вирішив заїхати до Голландії та Фландрії.

Вони побували в Гаазі, Ґенті, Роттердамі, Амстердамі, і всюди успіх був величезний — дітям влаштовували овації, обсипали їх утішними похвалами.

Наприкінці 1766 року сім'я Моцарта з тріумфом повернулася до рідного Зальцбурга, пробувши за кордоном майже три з половиною роки. Негайно ж після повернення додому батько відновив з дітьми заняття на клавесині і скрипці. Крім того, вони серйозно вивчали музичну композицію, арифметику, історію та географію. Вольфґанґ також опановував латину та італійську мову, знання яких у ті часи для музиканта було обов'язковим.

1770 року Леопольд Моцарт повіз сина в турне Італією. Програми, з якими виступав чотирнадцятилітній підліток, вражали масштабністю і складністю. У них демонструвалася не тільки техніка гри на клавірі, а й чудова композиторська майстерність хлопчика, властивий йому дар імпровізації. У Болоньї Вольфґанґ витримав складний екзамен з композиції, і місцева Філармонічна академія обрала його своїм членом. У свою чергу дирекція Міланського театру замовила йому оперу «Мітрідат, цар Понтійський», яку було зіграно 20 разів поспіль (!) при переповненій залі. Не менший успіх мала двома роками пізніше і друга опера Моцарта — «Лючіо Силла». У березні 1773 року Вольфґанґ назавжди покинув Італію. Щаслива пора дитинства, сповнена різноманітних вражень, блискучих успіхів і райдужних надій на майбутнє, залишилася позаду. Починався новий етап життя.

Учитель. Слухаючи другого «вчителя», ви повинні відповісти на такі запитання

·        Чому музика В. А. Моцарта не отримала визнання у суспільстві того часу?

·        Із яким містом пов'язані останні 10 років життя композитора?

·        Якого мистецтва, на відміну від музики розважальної, прагнув композитор?

2-й «учитель». Повернувшись з Італії, Моцарт до 1781 року жив здебільшого в Зальцбурзі.

Серйозні заняття композицією тривали. Тепер Вольфґанґ писав здебільшого інструментальну музику: симфонії та сонати, веселі дивертисменти та вітальні серенади для виконання просто неба. Саме в ці роки поступово сформувався неповторний моцартівський стиль.

Він уперто працював, написав багато творів у найрізноманітніших жанрах. Одержуючи іноді замовлення з інших міст, він ненадовго вирушав туди. Але обмеженість музичних вражень у Зальцбурзі, відсутність оперного театру все більше пригнічували Моцарта.

Архієпископ, у якого служив Моцарт, увесь час підкреслював становище композитора як слуги і на кожному кроці принижав його людську гідність. Він не давав йому можливості достатньо проявити себе як композитору і музиканту, і ця бездіяльність була обтяжливою для Моцарта. Урешті-решт Моцарт вирішив усупереч бажанню батька залишити Зальцбург і 1781 року переїхав до Відня — великого музичного центру Європи.

У цей час Вольфґанґ подружився із Францем Йозефом Гайдном, під впливом якого музика Моцарта заграла новими барвами. Але, окрім блиску, що став уже його візитною карткою, у творах Моцарта все частіше звучать трагічні, серйозні ноти, властиві людині, яка пізнала життя у всій його повноті.

Останні десять років життя Моцарта у Відні були найбільш плідними і значними в його творчості. У цей період він створив свої найвидатніші опери — «Викрадення з сералю», «Весілля Фігаро», «Дон Жуан, або Покараний розпусник», «Чарівна флейта», найпопулярніші симфонії, квартети, концерти, сонати й багато інших творів.

У Відні Моцарта дуже любили, захоплювались його грою на клавесині, високо цінували його творчість, і все-таки він завжди відчував матеріальну скруту. В одному з листів до батька він писав, що лягає спати опівночі, встає о п'ятій годині ранку, весь ранок зайнятий уроками і майже кожен вечір грає за запрошеннями.

Моцарт розумів, що не може далі жити й працювати, лише догоджаючи потребам аристократії. Він прагне нового мистецтва й нових образів — образів звичайних людей з їхніми радощами й печалями, глибиною почуттів і переживань.

Розрив В. А. Моцарта із суспільством і загальновизнаним смаком сучасників, які вважали його музику надто серйозною,— це життєва драма видатного художника. Його починає оточувати стіна непорозуміння й відчуження, як і будь-якого генія, чия творчість випереджає свій час. Поступово В. А. Моцарт стає самотнім. Із всесвітньо відомої «диво-дитини» він у зрілі роки стає майже забутим музикантом.

Композитор усе далі й далі відходив від вимог, які ставили перед покірливими авторами музики салонові вельможі і багаті меценати. У цей період з'явилася його опера «Весілля Фігаро», що не дістала схвалення публіки: їй твори Моцарта здавалися заплутаними та складними.

У важких умовах народжувалася опера «Дон Жуан, або Покараний розпусник» (1787), яка принесла автору світовий успіх. Нерідко траплялося так, що, записуючи одне, геніальний композитор водночас придумував інше. Він ніколи не творив за роялем, а, за словами дружини, «писав ноти, як листи». Після прем'єри «Дон Жуана...», що відбулася в Празі, австрійський імператор запропонував Вольфґанґові посісти місце придворного музиканта замість Глюка, що недавно помер. Проте це почесне призначення принесло композитору небагато втіхи. Віденський двір ставився до нього як до рядового вигадника танцювальної музики і замовляв менуети, лендлери, контрданси для придворних балів.

Останні роки життя Моцарта були особливо важкими. Постійні злидні, хвороба дружини і, нарешті, власне підірване здоров'я — усе це спричинило швидкий і трагічний кінець.

Раптова смерть обірвала творчий злет Моцарта 5 грудня 1791 року у Відні під час роботи над заупокійною месою — грандіозним твором для хору, солістів і симфонічного оркестру.

Учитель закріплює знання учнів, ставлячи запитання за прослуханим дітьми матеріалом.

Розповідь учителя

—  Блискуча, сяюча, надзвичайно енергетично насичена музика В. А. Моцарта вражала його сучасників. В. А. Моцарт ще в дитинстві складав музику і якось ще хлопчиськом приніс своєму наставникові Гайдну кілька сторінок з нотами.

—  Я написав п'єсу, яку ви ні за що не зможете зіграти,— заявив він своєму овіяному славою вчителю.

Гайдн узяв у нього ноти і закричав:

—  Тут руки мають виконувати складні пасажі в протилежних кінцях клавіатури, і ще кілька нот потрібно тієї ж миті брати посередині! Цю річ зіграти неможливо!

Моцарт розсміявся, сів за клавесин і взяв «неможливі» ноти — за допомогою носа.

Із кількох сотень творів, що створив Моцарт, найпопулярніший, мабуть, «Турецький марш». Хто з нас не знає цього твору! Мабуть, тільки «Танець маленьких лебедів» П. Чайковського може конкурувати з ним за популярністю навіть у маленьких слухачів. Але не тільки малюки, а й навіть деякі підлітки не зможуть, вочевидь, відповісти на кілька запитань

·         Що це за марш? Звідки він з'явився? Чи самостійна ця п'єса, чице — частина великого твору?

·        Якою є справжня назва цієї п'єси?

·        Чому вона так називається?

Так ось, по-перше, цей «Турецький марш» Моцарт написав як фінальну частину однієї з фортепіанних сонат. По-друге, Моцарт ніколи не називав цю музику «Турецьким маршем», вона називається у нього так: «Рондо в турецькому стилі». А чому рондо і чому у турецькому стилі?

Назва марш досить точно відбиває характер музики — з дуже витонченою, але пружною мелодією, чітким ритмом. До того ж слово марш є набагато зрозумілішим для величезної маси слухачів і любителів музики, ніж слово рондо, яке, зовсім не визначаючи характеру музики, лише вказує на те, що музика ця написана у формі рондо, тобто у такій формі, де рух музики постійно веде до повторення головної мелодії.

Понад 200 років тому, коли Моцарт створював цю музику, в Західній Європі вперше почули невідому досі європейським слухачам турецьку музику. У цій музиці неабияку роль відігравали різні ударні інструменти, особливо великий барабан, винайдений на Сході й дуже поширений у Туреччині. Тому багато років його і називали турецький барабан. Гучні звуки цього барабану Моцарт дуже дотепно вплів у мелодію свого «Рондо в турецькому стилі».

Слухання музики

Учитель. Послухайте «Рондо в турецькому стилі» та дайте відповідь на запитання

·         Яке враження справив на вас цей твір?

Слухання «Рондо в турецькому стилі» В. А. Моцарта

Вокально-хорова робота

Учитель. Такі самі сонячні, світлі інтонації ми зможемо відчути у пісні сучасної композиторки Н. Май її та дайте відповідь на запитання, т Яке враження справила на вас ця пісня?

Слухання пісні «Веселка» Н. Май

Розспівування

Розучування пісні «Веселка» Н. Май

Робота над літературним та музичним  текстом пісні (визначення структури   мелодії, руху кожної фрази)

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Я сподіваюсь, що ви переконались у тому, що справжню музику об'єднують людяність, краса та щирість, саме тому ми можемо розуміти навіть ті почуття, які були втілені у музичних творах далекого минулого.

Усі, хто досліджував життя і творчість Вольфґанґа Амадея Моцарта, намагалися розкрити глибину і красу його музики, розповісти про його геніальне обдарування, про його яскраве, цікаве, проте сповнене важкою працею і прикрощами життя.

У своїй книзі «Музика та її представники» російський композитор Антон Рубінштейн написав: «Вічне сонячне світло в музиці, ім'я твоє — Моцарт».

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати матеріал за темою «Ушанування пам'яті В. А. Моцарта».

Учні виходять із класу під музичний супровід («Рондо в турецькому стилі» В. А. Моцарта).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 26        СЮЇТА

Мета уроку:

Навчальна: спрямувати увагу учнів на значення народної музики як джерела творчості видатних композиторів (на прикладі музики М. Лисенка); поглибити знання учнів про творчість М. Лисенка; дати учням визначення поняття сюїта;

Розвивальна: розвивати вокально-хорові навички, образне сприйняття музичних творів;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творами української класичної музики, естетичний смак, культуру спілкування та мовлення.

Музичний матеріал: фрагменти «Української сюїти» М. Лисенка, «Веселка» Н. Май.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети М. Лисенка, Н. Май.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Веселка»  H.        Май).

I.                   ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Полонез, мазурка, краков'як, віденський вальс... І справді, за назвою цих танців можна навіть вивчати географію. Але перелік танців, назва яких походить від назв міст, місцевостей, країн, не завершений. А чи можуть об'єднатися всі ці танці в одному творі? Спробуємо дізнатися про це сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань

Ділова гра «Світська розмова»

Методичний коментар.

Тема гри — «Жанри камерно-інструментальної музики».

Учні грають роль представників світського товариства, які намагаються вразити один одного відомою їм інформацією з теми «Жанри камерно-вокальної музики». Розмова може починатися словами: «Вельмишановний, а чи знаєте ви, що...»

Під час розмови обговорюються поняття ноктюрн, етюд, рондо, соната, музичні інструменти.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Сюїта (фр. suite) — циклічна музична форма, складена з кіль¬кох контрастних частин.

Термін сюїта був уведений у другій половині XVII століття французькими композиторами. Спочатку сюїта складалася з чотирьох частин — алеманди, куранти, сарабанди та джиґи. Пізніше до сюїти увійшли й інші танці, зокрема менует, ґавот, пасп'є та буре. Німецькі композитори нерідко вводили на початку сюїти увертюру.

Найвідомішим автором сюїт можна вважати Й. С. Баха, який написав цикли сюїт для клавіру, віолончелі, скрипки та флейти. Серед інших відомих авторів сюїт цієї епохи — Ґ. Ф. Гендель.

У другій половині XVIII століття жанр сюїти вважали старомодним: його витіснили симфонія та інструментальні концерти.

Але у XIX столітті жанр сюїти відродився, однак цей термін тепер мав інший зміст: сюїтами називали інструментальні збірки фрагментів із опер чи балетів або ж послідовності невеличких п'єс, об'єднаних тематично. Отже, сюїта — це циклічна форма, що складається із самостійних частин, які контрастують між собою, але об'єднані загальним художнім задумом.

Пригадайте назви сюїт та їх авторів, із якими ми вже знайомились на уроках музичного мистецтва

·         Що спільного та відмінного у цих сюїтах?

Миколу Віталійовича Лисенка ми вважаємо засновником української класичної музики, цілою епохою в історії української культури. Його діяльність як славетного українського композитора, засновника української музичної класики, фольклориста, дириген¬та, піаніста і музичного педагога дала поштовх розвитку професійної музики в Україні. Протягом усього життя він збирав український пісенний фольклор, творчо застосовував його у власній музиці.

Він став пропагандистом української музичної культури за ме-жами України, і вона отримала визнання як рівноправна поміж інших музичних культур.

Велика та розмаїта музична спадщина М. Лисенка. Він написав 11 опер, понад 80 творів різних форм на тексти Т. Шевченка, низ¬ку інструментальних творів, музику до театральних вистав, пісні на слова різних авторів. Величезне значення в історії української музичної культури мають опери М. Лисенка. Яскравість і щирість музичної мови, почуття співзвучності музики з розвитком сюжетної лінії, уміння розгорнути драматичну дію й намалювати рельєфні образи — усе це притаманне М. Лисенку як оперному композитору.

Спираючись на досягнення російських композиторів, на досвід С. Гулака-Артемовського, традиції українського театру, Лисенко збагатив жанр української опери. У його творчості вперше в умовах України оформилися героїко-історична народна музична драма («Тарас Бульба») та опери: лірико-побутова («Наталка-Полтавка»), казково-фантастична («Різдвяна ніч», «Утоплена»), дитяча («Коза- Дереза», «Зима і Весна», «Пан Коцький»). Майже всі музично- драматичні твори Лисенка написані у творчій співдружності з відомим драматургом і поетом М. Старицьким, який створив лібрето для них.

Одним із визначних фортепіанних творів Лисенка стала українська сюїта у формі старовинних танців на основі народних пісень. В «Українській сюїті» Лисенко, як і в багатьох інших своїх творах, використовує мелодії народних пісень як початкове інтонаційне зерно, яке він розробляє за вимогами професійної європейської музичної мови. Водночас сюїта виділяється з-поміж інших творів Лисенка.

«Українська сюїта» складається з шести частин, кожна з яких написана на мелодію народної пісні. Про характер використання Лисенком народних мелодій у сюїті можна сказати, що це вже не обробки — це оригінальна творчість, коли вже знайомі народні мелодії раптом заіскрилися новим змістом, набули свіжості, вираз-ності, сповнилися новим життям. Професійна музика наблизилась до слухача, ожила через наповнення її національним змістом.

Сама назва твору свідчить про звернення композитора до музики попередніх епох. Лисенко використовує старовинні танці (куранта, токата, сарабанда, ґавот). Композитор будує цикл за принципом чергування нетанцювальннх і танцювальних, мажорних та мінор¬них розділів, а також на темповому контрасті.

Відкриває сюїту прелюдія на основі мелодії української народної пісні «Хлопче-молодче, який ти ледащо», в якій лірична тема народ-ної пісні проходить в середньому регістрі фортепіано, а в той самий час її постійно оспівує хвилеподібний віртуозний акомпанемент. Прелюдія створює динамічний та драматичний образ.

Друга частина — Куранта («Помалу-малу, братику, грай»).

В основі третьої частини Токати («Пішла мати на село») жвава пісня-танець «Гречаники», що має ствердний, рішучий характер.

Сарабанда («Сонце низенько, вечір близенько») — спокійний, мірний, трохи поважний танець. Ця частина базується на пісні- романсі «Сонце низенько, вечір близенько». Сарабанда має скорбот-ний характер, мелодія зберігає розповідний, виважений темп.

Наступна частина — Гавот («Ой чия ти, дівчино, чия ти?»), де переважає журливий, драматичний настрій, якому, проте, протиставляється дещо радісніший, безтурботній середній епізод (що лунає в мажорі).

Закриває сюїту мажорне Скерцо («Та казала мені Солоха»), жвава п'єса з легкою мелодією у швидкому темпі, де М. Лисенко використовує народну пісню жартівливо-грайливого характеру. Скерцо утверджує радісний завершальний характер сюїти.

Слухання музики

Слухання фрагментів «Українськоїсюїти» М. Лисенка

Вокально-хорова робота

Розспівування

Продовження роботи над піснею «Веселка» Н. Май

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Кожна епоха народжує нові танці. «Тільки мелодія робить музику вічною»,— сказав відомий український композитор В. Сильвестров. І, здається, ми сьогодні в цьому переконались: саме мелодії український народних пісень об'єднали старовинні танці давніх епох, а творчість композитора — і нас з вами, слухачів.

Бліцопитування

·        Які старовинні танці було покладено в основу «Української сюїті» М. Лисенка?

·        Мелодії яких пісень ми почули в різних частинах цієї сюїті?

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Складіть невеличку добірку із творів різних видів мистецтва, присвячених темі «Танець».

Учні виходять із класу під музичний супровід («Веселка» Н. Май).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 27        ПЕРЕВІР СЕБЕ!

Мета уроку :

Навчальна: попередньо узагальнити опанування учнями матеріалу теми «Жанри камерно-інструментальної музики»; поглибити знання учнів на основі варіативного матеріалу навчальної програми;

Розвивальна: розвивати вміння учнів знаходити причинно-наслідкові зв'язки, творчі якості особистості;

Виховна: стимулювати прагнення учнів досягти найкращого результату, прищеплювати вміння злагоджено працювати в команді, зацікавленість творами музичного мистецтва, класичною та народною музичною спадщиною.

Музичний матеріал: твори, які слухали впродовж першої частини семестру, та пісні, які вивчали впродовж першої частини семестру.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; тестові завдання; картки для діловоїгри «Музичний аукціон».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: узагальнення знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (Й. С. Бах «Скерцо»),

1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні у нас підсумковий урок, на якому ви виконуватимете тестові завдання та пограєте в ділову гру «Музичний аукціон».

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Виконання тестів за темою  «Жанри камерно-інструментальної музики»

Варіант № 1

Оберіть правильну відповідь (кожна правильна відповідь — 0,5 бала)

1.   Пісню «Веселка» Н. Май слід виконувати:

а) урочисто;         б) суворо;       в) радісно.

2.   Позначте правильне твердження:

а)   сюїта складається з кількох частин;

б)   сюїта є одночастинним твором.

3.   «Жарт» — це:

а) скерцо; б) рондо;        в) танець.

4.   Основний принцип варіації — це:

а)   використання різних музичних тем;

б)   зміна засобів музичної виразності;

в)   використання різних музичних образів.

Дайте стислу відповідь (кожна правильна відповідь — 2 бали)

5.   Ноктюрн — це...

6.   Скерцо — це...

Дайте обґрунтовану та змістовну відповідь (кожна правильна відповідь — 3 бали)

7.   Схарактеризуйте засоби музичної виразності рапсодіі.

8.   Що ви знаєте про камерно-інструментальні жанри?

Варіант № 2

Оберіть правильну відповідь (кожна правильна відповідь — 0,5 бала)

1.   Пісню «Краплини мрії» М. Рожка слід виконувати:

 а) піднесено;      б) сумно;        в) рішуче.

2.   Скерцо із Сюїти № 2 Й. С. Баха мають назву:

а) жарт;    б) алеманда;   в) менует.

3.   Рапсодія належить до:

а)   жанрів камерно-інструментальної музики;

б)   жанрів камерно-вокальної музики.

4.   «Рондо в турецькому стилі» В. А. Моцарта — частина:

а) варіацій;          б) сюїти;         в) сонати.

Дайте стислу відповідь (кожна правильна відповідь — 2 бали)

5.   Етюд — це...

6.   Варіації — це...

Дайте обґрунтовану та змістовну відповідь(кожна правильна відповідь — 3 бали)

7.   Що ви знаєте про камерно-інструментальні жанри?

8.   Схарактеризуйте засоби музичної виразності ноктюрна.

Ділова гра «Музичний аукціон»

І етап

Методичний коментар. Клас об'єднується у дві групи. Учитель показує картку з музичним терміном. Кожна група, щоб викупити картку, має «зробити ставку» — дати визначення поняттю, наве¬сти музичні приклади. Яка група назве більше характеристик — та й отримає нотки у винагороду. А та команда, яка матиме більше ноток,— переможе.

Слова для карток

Ноктюрн	Етюд	Варіація
Соната	Сюїта	Рондо
II етап Методичний коментар. Звучить музика, учні мають відгадати назву цього музичного твору, назвати його автора, схарактеризу­вати засоби музичної виразності твору. Яка команда назве більше характеристик — та отримає нотки у винагороду. А та команда, яка матиме більше ноток,— переможе. Твори для аналізування
Й. С. Бах «Скерцо» із сюїти № 2	С. Рахманінов «Прелюдія»	Л. ван Бетховен «Соната № 14»
М. Лисенко «Елегія»	Е. Ґріґ «Ноктюрн»	М. Лисенко «Українська сюїта у формі старовинних танців»
В. А. Моцарт «Рондо в турецькому стилі»	Ф. Ліст «Угорська рапсодія № 2 »	Ф. Ліст. Етюд «Кампанелла»

 

У кожній команді обирають кількох солістів, які мають виконати пісню за власним вибором та вибором учителя. Решта учасників — підспівує. Яка команда виконуватиме пісню більш правильно та злагоджено — та й отримає нотки у винагороду. А та команда, яка матиме більше ноток,— переможе.

2.                  ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Підбиваються підсумки гри, нагороджуються переможці.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

·         «Мені сьогодні вдалося...»;

·         «Для мене виявилося складним...».

Учні виходять із класу під музичний супровід («Веселка» Н. Май).

 

 

Тема 4. Жанри симфонічної музики

 

УРОК № 28        СИМФОНІЯ

Мета  уроку :

Навчальна: ознайомити учнів із поняттям симфонія; вчити обґрунтовувати власне розуміння специфіки змісту творів музичного мистецтва, використовувати набуті предметні компетенції у процесі творчої самореалізації; розширювати уявлення учнів про музичні жанри, про значення взаємодії різних видів мистецтва;

Розвивальна: розвивати вміння учнів висловлювати враження від творів музичного мистецтва, аналізувати їх;

Виховна: прищеплювати учням естетичний смак, зацікавленість симфонічною музикою.

Музичний матеріал: перша частина та фінал симфонії № 45 «Прощальна» Ф. Й. Гайдна, «Добрий маг» О. Шпака.

Літературний матеріал: вірш «Симфонія» М. Драй-Хмари.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет Ф. Й. Гайдна; кросворд; схеми.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Добрий маг»  0.     Шпака).

1.                  ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як композиторові передати душевний світ людини з усіма його складнощами — суперечливими почуттями, думками, що безперервно змінюють одна одну? Яку форму обрати композиторові для відображення цього світу, на яких думках і почуттях зосередитися?

Є така форма! Є і жанр — симфонія!

Актуалізація опорних знань

Розв'язання кросворда

Учитель. Минулого року ми з вами вже знайомились із симфонічним оркестром та симфонією

·        Пригадайте автора та назву його музичного твору, що лунав у супроводі симфонічного оркестру

·        Хто є найголовнішим у симфонічному оркестрі? (Диригент)

Пригадати склад симфонічного оркестру нам допоможе кросворд, у якому будуть присутні майже всі інструменти.

Методичний коментар. Учні отримують незаповнений кросворд і самостійно визначають ключове слово. Запитання

1.   Інструмент, який П. Чайковський застосував у балеті «Лускунчик» і який має форму маленького піаніно з металевими або скляними пластинками замість струн. (Челеста)

2.   Струнно-смичковий інструмент. (Скрипка)

3.   Мідний духовий інструмент із низьким звучанням. (Тромбон)

4.   Великий струнний щипковий інструмент. (Арфа)

5.   Дерев'яний духовий інструмент. (Гобой)

6.   Мідний духовий інструмент із глибоким м'яким тембром. (Валторна)

7.   Парний ударний музичний інструмент, виготовлений зі сплаву міді, латуні та бронзи. (Тарілки)

8.   Низький за звучанням струнний смичковий інструмент. (Віолончель)

9. Дерев'яний духовий інструмент. (Кларнет)

10. Ударний музичний інструмент з певною висотою звука. (Литаври)

11. Високий за звучанням духовий музичний інструмент. (Флейта)

		1
			2
			3
				4
			5
6
			7
8
		9
10
			11

Ключове слово: симфонічний.

2.                  ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Ось так український поет Михайло Драй-Хмара описав звучання симфонічного оркестру під час виконання симфонії:

Мідними громами розцвіла естрада,

ніжнотонним током облила каштан

і плеснула дзвінко в зоряне свічадо —

заіскрив скрипками голубий кришталь...

Жалять і цілують флейт жагучі оси,

 лащаться гобоїв бархатні джмелі...

Серце молодече п'є медові роси,

хоче жить, творити на своїй землі...

А скрипки шаліють і гримлять фанфари,

летячи на плеса темного Дніпра,—

та Дніпра немає... Може, хтось обмарив.

Чи це струнних звуків чародійна гра...

Море, тьмяне море — тільки мол у крейді

(десь у хмарках місяць кажаном летів),

і стоять високі кораблі на рейді,

 а на реях зорі, зорі золоті.

Саме симфонія краще за решту видів музики здатна передати картину суперечливих почуттів. Недарма вона свого часу так упев-нено витиснула свою попередницю — танцювальну сюїту. Відбулося це в другій половині XVIII століття.

Симфонія населена різними «героями» — мелодіями чи темами, і ці мелодії не просто впливають одна на одну, а й взаємодіють та конфліктують.

Симфонія — це великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чотирьох частин, кожна з яких має свою назву та характер. Частини симфонії чергуються за контрастним принципом.

 

 

 

 

 

Сонатне алегро — це побудова музичних творів, заснована на протиставленні й розвитку двох контрастних тем; складається з трьох розділів.

 

 

 

 

 

 

Австрійський композитор Франц Йозеф Гайдн (1732—1809) був першим композито¬ром, який почав писати симфонії. У його творчості жанр симфонії набув завершеності, класичних рис та остаточно сформувався. Усього Гайдн створив 104 симфонії.

1766 року про Гайдна вперше згадала німецька «Музична газета». Автор статті присвятив Гайдну такі знаменні рядки: «Пан Гайдн — улюбленець нашої нації, його м'який характер відображений в кож-ній з його п'єс. Його творчості властиві краса, порядок, чистота, тонка і благородна простота. Він подібний до чистої та прозорої води, яку дихання півдня деколи злегка колише, часом піднімає і кидає хвилями. У симфоніях він настільки ж мужньо сильний, наскільки винахідливий».

Переважна більшість його творів писалося на замовлення. Так, наприклад, симфонії (у кількості 3—4 у середньому щорічно!) за-звичай призначалися до виконання певного дня та були присвячені тим чи іншим урочистостям, що відбувалися в сім'ї князя Естерха- зі — господаря, у якого служив композитор.

Гайдну був притаманний надзвичайний гумор. Одного разу Гайдн, намагаючись розвеселити гостей князя, вирушив на ярмарок у невелике угорське містечко і накупив там цілий кошик свистунців, «зозуль», дерев'яних труб та інших дитячих музичних інструментів. Він не полінувався вивчити граничні можливості та характерні властивості цих інструментів — і написав для них найкумеднішу симфонію.

Як свідчить письменник Стендаль, через деякий час, опинившись в Англії, Гайдн зауважив, що англійці, яким дуже подобалися його інструментальні твори, написані в швидкому темпі, зазвичай дрімали під час виконання повільної музики, якою б красою він їх не наділяв. Композитор написав твір, який відзначався м'якістю, ніжністю та найспокійнішою мелодією; інструменти один за одним немов завмирали; але ось раптом, серед найглибшого піанісимо вони вступали всі одразу, до того ж лунав сильний удар в литаври — і слухачі, які задрімали, підскакували на місці.

Симфонія № 45 Ф. Й. Гайдна здавна має назву «Прощальна». Так само її прийнято іменувати «Симфонією зі свічками». Такі підзаголовки обґрунтовані традиціями виконання цього твору. В останній частині симфонії музиканти один за одним гасять свої свічки і тихо йдуть. Симфонія завершується при світлі двох палаючих свічок за-вмираючим дуетом двох скрипок.

Дуже цікавою та своєрідною є напівгумористична версія ви-никнення «Прощальної симфонії» за словами самого Гайдна. Згідно з цією версією, князь Міклош одного разу дуже довго не відпускав музикантів із замку до їхніх дружин. Бажаючи допомогти своїм підлеглим, Гайдн написав «Прощальну симфонію» як тонкий натяк князеві, висловлене музичними образами прохання про довгоочі-кувану відпустку. Натяк був зрозумілий, і князь поспішив віддати відповідне розпорядження.

Поєднання серйозності та вдумливості зі жвавістю та веселою іронією склали одну з чарівних якостей характеру і творчості автора «Прощальної симфонії».

Перша частина симфонії приваблює своєю патетичною виразністю.

Слухання музики

Учитель. Послухайте першу частину симфонії № 45 «Прощальна» Ф. Й. Гайдна та дайте відповідь на запитання.

·         Який настрій створює ця частина?

Слухання фрагмента першої частини симфонії № 45 «Прощальна» Ф. Й. Гайдна

Фінал «Прощальної симфонії» складається з двох частин. Перша привертає увагу легкою мелодією скрипки, в якій звучать і сум, і тривога, і бадьорість. У другій частині музика безтурботна, у ній лише інколи миготять легкі похмурі тіні. Поступові затихання музичних інструментів і покидання музикантами сцени — справді незабутні. Завершується симфонія тихо, просвітлено, а заключні звуки скрипок лунають дещо запитально та трохи невизначено.

Слухання фіналу «Прощальної симфонії» Ф. Й. Гайдна

Вокально-хорова робота

Розспівування

Розучування пісні «Добрий маг» О. Шпака

3.ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. «...Гайдн! Сердечний, веселий, наївний, безтурботний! Багатьом ми йому зобов'язані у галузі інструментальної музики. Він довів симфонічний оркестр до бетховенської зрілості, наклав на струнний квартет печатку найпрекраснішого й найшляхетнішо- го в музичному мистецтві. Уклав у фортепіанні твори грацію та ви-тонченість...» — так говорив про Гайдна та його творчість відомий російський композитор А. Рубінштейн.

Бліцоп итування

·        Із якою симфонією Йозефа Гайдна ми познайомилися сьогодні на уроці?

·        Чому «Прощальна симфонія» має саме таку назву?

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Оформити афішу до «Прощальної симфонії» Ф. Й. Гайдна.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Добрий маг» О. Шпака)

 

6 клас Тема: СИМФОНІЯ (продовження)

Мета  уроку :

Навчальна: закріплювати розуміння учнями поняття симфонія; вчити обґрунтовувати власне розуміння специфіки змісту творів музичного мистецтва, використовувати набуті предметні компетенції у процесі творчої самореалізації; розширювати уявлення учнів про музичні жанри, про значення взаємодії різних видів мистецтва;

Розвивальна: розвивати вміння учнів висловлювати враження відтворив музичного мистецтва, аналізувати їх;

Виховна: прищеплювати учням естетичний смак, зацікавленість симфонічною музикою.

Музичний матеріал: симфонія № 3 «Героїчна» Л. ван Бетховена, «Добрий маг» О. Шпака.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет Л. ван Бетховена; зображення скульптури Й. Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні вражає дракона»; схеми; іграшковий або дитячий музичний інструмент для ділової гри.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ:

Учні входять до класу під музичний супровід (симфонія № З «Героїчна» Л. ван Бетховена).

1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як ви вважаєте, що це таке — героїчний вчинок? Чи траплялися вам у житті герої або героїчні вчинки? Саме таку музику, яка змальовує, передає та викликає в нас відчуття героїзму, героїчні вчинки та настрої, ми й слухатимемо сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань

Ділова гра «Ланцюжок»

Методичний коментар. Тема ділової гри — «Симфонія».

Учням пропонується повторити основні терміни й поняття, які було засвоєно на попередніх уроках і буде застосовано на поточному.

У пригоді вчителеві стануть іграшковий або дитячий музичний інструмент.

Ведучий (учитель) називає певне поняття і передає іграшку першому учаснику, той відповідає і передає другому учаснику, ставлячи нове запитання. Другий учасник, у свою чергу, ставить запитання наступному учасникові гри, і в такий спосіб гра триває. Доцільно обрати «рятівників» з-поміж учнів із високим рівнем навчальних досягнень, до яких у разі необхідності можна звернутися по допомогу, передаючи їм іграшку зі словами «Допоможіть, будь ласка».

Ключові поняття:реприза, розробка, кода, головна тема, побічна тема, сонатна форма, цикл, симфонія.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Кожен вид мистецтва відображає героїчні образи по-своєму. Образотворче мистецтво — живопис і скульптура — достовірно зображує зримі предмети чи явища. Література розкриває зміст певних понять та уявлень.

Музика відтворює звукову картину довколишнього світу, передає душевний стан людини. І жоден вид мистецтва не можна замінити іншим: вони лише доповнюють один одного, підсилюючи цим сприйняття тих чи інших героїчних образів.

Власне, тому й не може бути мистецтва головного чи другорядного.

Найгеніальнішим виразником героїчних образів у європейській музиці був, безумовно, Людвіґ ван Бетховен. Боротьба особистості чи цілих народів за свою гідність, волю, за перемогу справедливості — одна з найулюбленіших тем його творчості.

Симфонія № З Л. ван Бетховена, яку він назвав «Героїчною», відкрила собою нову еру симфонічної музики XIX століття. Ця симфонія була найулюбленішою для самого Бетховена — з-поміж створених ним дев'яти.

Слухання музики

Учитель. Послухайте симфонію № З Л. ван Бетховена і дайте відповідь на запитання, т Яким є образний зміст цієї музики?

Слухання симфонії № З Л. ван Бетховена

Симфонія вражає своїми масштабами, кількістю та різноманітністю тем, складністю мелодичних зв'язків та, головне, величчю втілених ідей. Твір приваблює слухача багатством думок і почуттів, могутніх поривань та вольових миттєвостей.

Сприйняття творів мистецтва

·        Як ви вважаєте, чи може бути скульптура співзвучною музиці«Героїчної симфонії»?

Учитель. Розгляньте зображення скульптури Й. Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні вражає дракона».

Йоганн Ґеорґій Пінзель (1707—1761) — геніальний скульптор XVIII століття, який творив на Галичині, що належала у той час Австрії. Його творчість є вершиною львівської скульптури. Твори Йоганна Пінзеля вражають образною глибиною та віртуозною майстерністю обробки деревини й каменю, сміливістю та складністю композиції, а також динамічною пристрастю образів. Усе своє творче життя скульптор співпрацював із видатним архітектором Бернардом Меретином.

Монументальний твір Йоганна Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні вражає дракона» увінчує аттик (найвищу передню частину фасаду) собору Св. Юра у Львові. Це — велично-тріумфальний, піднесено-героїчний образ воїна, який перемагає зло. Скульптура талановито пов'язана за своїм духовним змістом із архітектурою та природою Львова.

·        Що спільного в образному змісті симфонії № З Л. ван Бетховена та скульптурної композиції Й. Пінзеля?

Розв'язання кросворда

Учитель. Якщо ви розгадаєте кросворд-плутанку, то дізнаєтесь дуже цікавий факт із історії створення «Героїчної симфонії».

Вокально-хорова робота Розспівування

Повторення пісні

2.ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Сьогодні ми переконалися в тому, що жоден вид мистецтва не можна замінити іншим: вони лише доповнюють одне одного. Тому й не може бути мистецтва головного чи другорядного: прослуханий фрагмент симфонії Л. ван Бетховена № 3 «Героїчна» звеличує людину за допомогою музичних засобів — людину, яка відвойовує право на свободу, рівність, любов і щастя; скульптурний твір Й. Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні вражає дракона» — це велично-тріумфальний, піднесено-героїчний застиглий у камені образ воїна, який перемагає зло.

Бліцопитування

·        Завдяки яким засобам виразності ми сьогодні змогли відчути героїчні образи в музиці? 

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти кросворд, де ключовим словом було б «симфонія».

Учні виходять із класу під музичний супровід (симфонія № З «Героїчна» Л. ван Бетховена).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № ЗО                   

УВЕРТЮРА

Мета:

□ навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів із поняттями увер¬тюра, композиція, сонатна форма; закріплювати розуміння учнями понять опера-буффа, опера-серіа; п розвивальна: розвивати вміння учнів спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів, порівнювати контрастні за характером музичні образи, інтерпретувати національну специфіку музичних творів як відображення життя народу та виразно виконувати музич¬ні твори; розвивати в учнів зацікавленість класичною музикою; роз¬вивати вміння глибоко відчувати втілені в музичних творах настрої, почуття та характери; п виховна: прищеплювати почуття єдності з музичним образом пісні, зацікавленість творами класичної музики. Музичний матеріал: увертюра до опери «Семіраміда» Дж. Россіні, «Свят¬кова увертюра» Д. Шостаковича, «Добрий маг» О. Шпака. Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Дж. Россіні, Д. Шостакови¬ча; кросворд-криптограма; схеми. Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія. Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (увертюра до опе¬ри «Семіраміда» Дж. Россіні).

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Симфонічний оркестр має надзвичайні можливості впливу на емоційний стан слухача, музика у його виконанні здатна торкнутися найпотаємніших куточків нашої душі. Складно пере-оцінити багатство звучання симфонічного оркестру: музика лунає від піанісимо до фортисимо (і справді, в оркестрі грають до 100 му-зикантів!), розцвічуючи музичну палітру різноманітними фарбами й відтінками, що лунають у виконанні різних груп оркестру. Саме тому майже всі композитори зверталися до музики для симфоніч¬ного оркестру, створювали твори для оркестру в різних жанрах: це симфонія й поема, кантата й ораторія. Існує ще один симфонічний жанр, із яким ви вже знайомились. Ви зможете його пригадати, якщо розв'яжете кросворд-криптограму.

Актуалізація опорних знань

Розв'язання кросворда

Розв'язання кросворда                   10 13 11 6 4 5 6 8

 

Запитання

1. Фортепіанний твір задумливого, мрійливого характеру (у перекладі з французької — нічний). (Ноктюрн)

1 2 3 4 5 6 1

2.      Традиційний український народний інструмент. (Бандура)

7	8	1	9	10	6	8

3.      Український композитор, диригент, педагог, автор «Сонати для скрипки та чембало». (Березовський)                           7 11 6 11 12 2 13 14 15 3 16 17   Ключове слово: увертюра.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Увертюра — оркестрова п'єса-вступ до опери, балету, ораторії, драми. Вона готує слухачів до майбутнього дії, вводить в емоційну  атмосферу вистави, у коло ідей і образів, тобто в узагальненому ви-гляді передає задум композитора

·         Пригадайте: які увертюри ви вже слухали?

Велике значення має увертюра в кіно. На початку кінофільму або мультфільму, під час титрів, обов'язково звучить музика, яка нібито попереджає нас про жанр того, що ми зараз дивитимемося,— драму, комедію, бойовик чи детектив.

Свого часу Дж. Россіні розробив та вдосконалив форму увертюри для італійської опери

·        Пригадайте: з якою оперою Дж. Россіні ми вже знайомилисьу попередньому семестрі?

Отже, в лютому 1823 року Джоаккіно Антоніо Россіні написав для Венеції нову оперу — «Семіраміду», яку можна вважати кульмінацією італійського періоду творчості Россіні,— хоча б тому, що це була остання опера, створена ним для Італії. Більше того, ця опера з таким блиском пройшла в інших країнах, що після неї репутація Россіні як найвидатнішого оперного композитора епохи вже не підда-валася жодним сумнівам. Недарма Стендаль порівнював тріумф Россіні на терені музики з перемогою Наполеона в битві під Аустерліцем.

Прийом опери публікою перевершив будь-які сміливі очікування автора: слухачі перебували в захваті! Одразу після увертюри здійнялася буря оплесків. Щоправда, першу дію було прийнято досить насторожено, проте другу дію неодноразово переривали виразами щирого схвалення. Після завершення вистави овації довго не вщу-хали. Першого вечора композитора викликали на сцену 9 разів!

Нині в концертному репертуарі залишилася тільки увертюра від цієї опери.

Увертюра, за італійською традицією звана симфонією,— грандіозний оркестровий номер з яскравими, захоплюючими темами,— набула популярності на концертній естраді.

Слухання музики

Учитель. Послухайте увертюру до опери «Семіраміда» Дж. Россіні та дайте відповідь на запитання.

Увертюра складається з трьох частин. Перша — експозиція. У ній зазвичай звучать основні образи. Музичною мовою дві основні теми увертюри називають головною та побічною партіями.

Слухання музики 

 

Учитель. Прослухайте увертюру до опери  «Семіраміда» Дж. Россіні та дайте відповідь на запитання

·         Яким є образний зміст увертюри?

·         Серйозна прослухана музика чи легка?

Слухання увертюри до опери «Семіраміда» Дж. Россіні

·        Як ви вважаєте, на який емоційний настрій налаштовує нас музика цієї увертюри?

·         Комедійна ця опера чи драматична, якщо судити з увертюри до неї?

Розповідь учителя

— Творчість Дж. Россіні містить комічні опери-буффа, які були зрозумілі простому народу. Такі опери зазвичай писали на побутові сюжети, і простим слухачам були ближчими їх персонажі, узяті немовби із самого життя. Герої опери-буффа — зазвичай прості, ве-селі люди, які часто потрапляють у комедійні ситуації. Спадщина Россіні також містить опери-серіа, тобто серйозні твори на історичні й міфологічні сюжети, які були орієнтовані на смаки придворних.

Оперу «Семіраміда» було написано за 33 дні (!) за однойменною трагедією Вольтера.

Трагічна опера, масштабна, багатопланова, з приголомшливою за своєю глибиною і драматизмом увертюрою, «Семіраміда» викликала захоплення у публіки не тільки в Італії, а й у Франції та Німеччині; йшла з успіхом у Росії та Мексиці, в Південній Америці та Португалії. Після «Семіраміди» Россіні здобув всесвітню попу¬лярність. Стендаль сказав про нього: «Слава цієї людини обмежена тільки межами цивілізації, а йому лише тридцять два роки».

У XIX столітті з'явилися концертні увертюри як самостійні оркестрові п'єси. Саме до такого твору належить «Святкова увертюра» Дмитра Дмитровича Шо- стаковича (1906—1975) — видатного російського композитора, піаніста, педагога та громадського діяча, одного з найзнако- віших композиторів XX століття.

«Святкову увертюру» Д. Шостакович написав до відкриття Всесоюзної сільсько¬господарської виставки 1954 року, а точні¬ше навіть — у якості музичного наповнення для першого в країні світломузичного фон¬тану «Кам'яна квітка».

Фонограму увертюри вмикали кілька разів упродовж ночі — коли працювало світломузичне обладнання фонтана.

Незважаючи на спрощено-урочистий дух, «Святкова увертюра» була, є і залишиться одним з найвидатніших творів в історії музики.

Слухання музики

Учитель. Послухайте «Святкову увертюру» Д. Шостаковича та дайте відповідь на запитання.

·        Що спільного в образному змісті увертюри до опери «Семіраміда» Дж. Россіні та «Святкової увертюри» Д. Шостаковича?

Слухання «Святковоїувертюри» Д. Шостаковича

Вокально-хорова робота

Розспівування

Продовження розучування пісні «Добрий маг» О. Шпака

Робота над літературним та музичним текстом пісні (звернути увагу на кульмінацію кожної фрази), проспівуванням голосних та чіткою вимовою приголосних звуків

3.ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. «Завдяки своїм операм „Севільський цирульник", „Семіраміда" Дж. Россіні увійшов в історію музики вічним сон¬цем Італії»,— так сказав про композитора німецький поет Генріх Гейне.

Бліцопитування

·        Яку форму використав Дж. Россіні в увертюрі до опери «Семіраміда»?

·        Які особливості драматургії характерні для увертюри до опери «Семіраміда» Дж. Россіні та «Святкової увертюри» Д. Шостаковича?

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дізнатися про історію виникнення опери.

Учні виходять із класу під музичний супровід (увертюра до опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні).

ДОДАТОК ДО УРОКУ № ЗО

З ім'ям італійського композитора Дж. Россіні також пов'язана величезна кількість веселих історій. Усі їх переказати неможливо, тому пропонуємо вашій увазі найяскравіші з них.

Якось Россіні розповіли, що один спільний знайомий зібрав дуже непогану колекцію знарядь тортур.

—        А фортепіано там є? — запитав композитор.— Ні? Отже, цю людину не навчали в дитинстві музики....

ГОТОВИЙ САМ ПОСТОЯТИ

Якось магістр італійського містечка Пезаро надіслав до Дж. Россіні делегацію, яка сповістила його про рішення встановити на го-ловній площі бронзову статую композитора.

—        А скільки коштуватиме ця статуя? — запитав Россіні.

—        Двадцять тисяч лір,— повідомили депутати.

—        Було б значно краще, якби ці гроші передали мені, а я охоче постояв би сам на постаменті,— запропонував композитор.

БАЖАННЯ ДОЧЕКАТИСЯ

Якось, сидячи в театрі, Россіні шепнув на вухо своєму сусідові:

—        Співак поганий неймовірно. Уперше в житті чую такий жахливий спів.

—        Можливо, вам краще піти додому? — запропонував сусід.

—        Жодним чином! У мене є відомості, що в третій дії героїня повинна вбити його. Я хотів би дочекатися цього.

 

 

 

 

УРОК № 31 ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ КОНЦЕРТ

Мета  уроку:

Навчальна: поглибити знання учнів про творчість Е. Ґріґа; закріпити розуміння учнями понять концерт, сонатна форма, каденція;

Розвивальна: розвивати уміння учнів інтерпретувати ліричні образи в інструментальній музиці; формувати творче ставлення до втілення емоційно-образного змісту музичного твору у процесі його виконання, вокально-хорові навички;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творчістю норвезького композитора Е. Ґріґа; прищеплювати учням естетичний смак, почуття інтернаціоналізму; виховувати кращі моральні якості особистості.

Музичний матеріал: І частина Концерту для фортепіано в оркестром Е. Ґріґа, «Скрипалик-цвіркунець» В. Поповича, «На долині туман» Б. Буєвського.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Е. Ґріґа, Б. Буєвського; картки для ділової гри «Юний педагог».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (Концерт для фортепіано з оркестром Е. Ґріґа).

1.                  ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці) Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Північна країна Норвегія, скелі, печери, фіорди, скандинавські легенди та саги про вікінгів, тролів. Серед цієї суворої казковості з'являється композитор, який підкорює серця слухачів усього світу своєю музикою, щирою і водночас ювелірно- витонченою, емоційною та глибоко ліричною. Саме з музикою цього композитора ми продовжимо знайомитися сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань

Бліцоп итування

·         Які твори Е. Ґріґа ви вже знаєте?

·         Що відрізняє його творчий стиль?

·        3 якими інструментальними концертами ви вже знайомилисяна уроках музики? Хто їх написав?

·         Що ви знаєте про жанр інструментального концерту?

 

2.                  ОСНОВНА ЧАСТИНА

Ділова гра «Юний педагог»

Учитель. Видатний російський композитор Петро Чайков- ський писав: «Слухаючи Е. Ґріґа, ми інстинктивно усвідомлюємо, що музику цю писала людина, керована надзвичайним потягом за допомогою звуків вилити наплив почуттів і настроїв глибоко по-етичної натури».

Про життя і творчість Едварда Ґріґа нам сьогодні розповіда¬тимуть наші «юні педагоги».

Методичний коментар. Учитель розподіляє між учнями матеріал для самостійного вивчення. На уроці діти виступають по черзі в якості педагогів і пояснюють решті однокласників опанований ними самостійно матеріал. Учитель спрямовує кожний виступ у потрібне русло, доповнює.

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА «БІОГРАФІЯ Е. ҐРІҐА»

Народився Ґріґ у м. Бергене. Його батько посідав на той час пост британського консула. Мати була талановитою піаністкою — вона й почала вчити музики шестирічного хлопчика, познайомивши його з творчістю Моцарта, Шопена, Мендельсона... П'ятнадцятирічний Ґріґ вступив до Лейпцизької консерваторії, яку закінчив через чо¬тири роки за класом композиції і фортепіано.

З 1866 року він жив у Хрістіанії (тепер це м. Осло), де диригував, виступав як піаніст і писав музику. Ґріґ був збирачем і хранителем культурних цінностей своєї країни. Він створив групу однодумців — музикантів, письменників, поетів, щоб професійно збирати, обробляти та зберігати досягнення норвезької культури. Він береться за створення першого в Норвегії фахового навчального закладу — Музичної академії, засновує концертне музичне суспільство. Як піаніст і диригент Ґріґ виступає в різних країнах світу.

1888 року Ґріґ знайомиться в Лейпцизі з П. Чайковським. Між видатними композиторами виникає дружба. Ґріґа обирають членом Французької академії витончених мистецтв, він здобуває міжнародне визнання, проте віддає перевагу рідній Норвегії, сільській глушині, де можна слухати народні пісні та легенди, гру сільських скрипалів. Його надихає сувора краса його країни: «Я черпав багаті скарби в наспівах моєї батьківщини і з цього досі не дослідженого джерела норвезької народної душі намагався створити національне мистецтво». 1893 року Ґріґові було присуджено почесний ступінь доктора Оксфордського університету.

Він багато подорожував з концертами по усьому світу, але найбільше любив жити у власному будиночку на березі моря. Помер Ґріґ 4 вересня 1907 року, і цього дня в Норвегії був оголошений траур. Похований композитор у своєму улюбленому Трольдґауґене, у скелі над морем.

 

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА «ТВОРЧІСТЬ Е. ҐРІҐА»

Справжнє визнання до Ґріґа прийшло після появи музики до драми Г. Ібсена «Пер Ґінт» у 1875 році. У своїй музиці компози¬тор відобразив казкові образи народного фольклору, риси реального народного побуту, картини природи. Багато епізодів цього творуотримали воістину фантастичну популярність: «У печері гірського короля», «Хода гномів», «Танець Анітри». Чудовою є також сцена повернення Пера Ґінта на батьківщину — шум вітру, буря на морі передають стан душі героя, що розтратив своє життя в мандрах. «Пісня Сольвейґ» — пісня дівчини, що усе життя прочекала на нього,— одна з кращих мелодій, створених коли-небудь.

Й до сьогодні музика Ґріґа зберегла свіжість, її часто виконують на концертних естрадах світу. Добре відомі його струнний квартет, скрипкові та віолончельні сонати, сповнені духом норвезької пісенності. Чудові також романси Ґріґа. Композитор написав також 25 норвезьких пісень і танців, 6 норвезьких гірських мелодій, де¬сять зошитів «Ліричних п'єс».

Музичні твори, з якими ми знайомимось у цьому семестрі, досить часто мають однаковий вигляд: експозиція, розробка, реприза. Це — структурасонатної форми. Образи творів, написаних у сонатній формі, дуже різні. Це підкреслює багатство життєвого змісту в музиці. Життєвий зміст означає той образ, що музика взяла з життя. Отже, зовні — це сонатна форма, тобто експозиція, розробка та реприза, а образи різні: ліричні та героїчні, жартівливі та комедійні.

Якщо музичні образи різні, то й твори неподібні один до одного, хоча композитори й звертаються до однієї форми.

Е. Ґріґа зазвичай вважають ліричним композитором, але в його музиці багато й драматичних образів. У цьому ми переконаємося, коли познайомимося з І частиною концерту для фортепіано з оркестром.

Розповідь учителя

— Концерт для фортепіано з оркестром був написаний 1868 року в Данії, де Е. Ґріґ проводив літо зі своєю родиною. Його створення 24-річним композитором знаменувало початок високої зрілості.

У цьому творі ми відчуваємо романтичну свободу, яскраво виявлені почуття, національний норвезький колорит і характерний для композитора образний зміст музики.

Концерт складається з трьох частин.

Романтична схвильованість, світла ліричність, драматизм та ствердження вольових настроїв складають образний зміст І частини. Концерт починається міцними, енергійними акордами соліста. Головна тема експозиції складається з чітких, романтично- поривчастих вільних музичних інтонацій. Побічна тема — це ніж¬ний, піднесено-ліричний образ, який поступово перетворюється на яскравий і вольовий.

Розробка побудована на головній темі, в якій поступово відбу-вається накопичення енергії й волі. Верхівкою цього драматичного напруження стає каденція соліста.

Каденція — віртуозна імпровізація соло (найчастіше в концертах), яка звучить перед завершенням твору чи його частини.

Раніше композитори не писали каденції самі, а надавали ви-конавцям право створювати їх самостійно. Вони лише позначали ті місця, де каденція може звучати. Отже, каденція ставала імпровізацією інструмента, який виконував соло, на тему концерту чи сонати. Від часів Бетховена композитори почали записувати каденції. Це надало творам органічної завершеності.

Каденція у концерті Е. Ґріґа — це романтичний апофеоз почуттів, піднесений гімн життю.

Слухання музики

Учитель. Послухайте І частину Концерту для фортепіано Едварда Ґріґа і дайте відповідь на запитання

·        У чому полягає контраст між головною та побічною темою І частини Концерту для фортепіано з оркестром Е. Ґріґа?

Слухання І частини Концерту для фортепіано з оркестром Едварда Ґріґа

·        Яку картину можна уявити під час звучання каденції?

·         Яку роль відіграє динамічний розвиток у каденції?

Світлана Лєтова у книзі «Едвард Ґріґ» писала: «Рояль співав про повноту почуттів, про велику радість життя. Мелодія зростала, розширювалася, торжествувала. І переможно звучала початкова скромна тема. Вона знаходила крила, заповнювала собою всю залу, досягаючи океанського розливу. <...> Люди аплодували компози¬торові, який створив гімн Норвегії, її сильним людям, величній природі. Тут були і гуркіт океану, і світлий присмерк білих ночей, бездонність лісових озер, таємничість казок і невгамовне парадне свято...»

Вокально-хорова робота

Розспівування

Розучування пісні «На долині туман» Б. Буєвського

Робота над літературним та музичним текстом пісні (образно-художнім змістом, виразним виконанням)

Учитель. Мелодійний, веселий, жартівливий концерт ми можемо почути у виконанні маленького скрипаля — цвіркуна. Саме про такого музиканта йдеться у пісні В. Поповича «Скрипалик- цвіркунець». Послухайте її та дайте відповідь на запитання.

·        Чому всім так подобаються мелодії чарівного музиканта?

Розучування пісні«Скрипалик- цвіркунець» В. Поповича

Робота над літературним та музичним текстом пісні (образно-художнім змістом, виразним виконанням)

3.         ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Завдяки Едвардові Ґріґу на¬прикінці XIX століття увесь світ дізнався про Норвегію, сувору красу її природи, поезію її мистецтва. Саме у творчості цього норвезького композитора можна відчути всю глибину народної душі, її благородні думки, любов до рідної землі.

Спробуйте вголос вимовити, «посмакуйте» ці чудові, незвично звучні слова: фіорд... троль... Сольвейґ...

І якщо за цими словами у вашій уяві виникнуть то вишукані та ніжні, то сильні та владні мелодії Едварда Ґріґа — це означає, що й вашого серця торкнулася любов видатного норвезького компози¬тора до своєї батьківщини.

Експрес-тестування

Каденція — це віртуозна імпровізація:

а)         оркестру;

б)         соло (яка звучить перед завершенням твору чи його частини);

в)         певної групи інструментів оркестру.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

·         «Виявляється, що...»;

·         «Сьогодні я дізнався...»;

·         «Навіть не очікував, що...»;

·         «Найцікавіше — це те, що...».

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Слухати музику за власним вибором.

Учні виходять із класу під музичний супровід (Концерт для фортепіано з оркестром Е. Ґріґ

6 клас Муз. мист. Тема:Концерт. Симфоннічна   фАНТАЗІЯ. Поема.

Мета  уроку:

Навчальна: ознайомлювати учнів з особливостями інструментальної музики, поняттям фантазія; зосередити увагу учнів на виражальних особливостях цього жанру;

Розвивальна: розвивати естетичний смак учнів, вокально-хорові навички, слухацьку культуру, уміння аналізувати музичні твори та порівнювати їх з іншими видами мистецтва;

Виховна: прищеплювати учням шанобливе ставлення до класичної музики, зацікавленість творами музичного мистецтва. Музичний матеріал: «Фантазія» В. А. Моцарта, «Скрипалик-цвіркунець» В. Поповича.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1.Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Усі діти, а інколи й дорослі, люблять фантазувати: вигадують якісь події, цікаві історії, казки, небувалі персонажі. Вінні Пух, Котигорошко, Шрек — чи не фантазійні це образи? А чи можна фантазувати у музиці? Саме про цей жанр — жанр фантазії — ми дізнаємося сьогодні на уроці.

ІУ. Актуалізація опорних знань

Ділова гра «Світська розмова»

Методичний коментар. Тема гри — «Жанри симфонічної музики».

Учні грають роль представників світського товариства, які намагаються вразити один одного відомою їм інформацією з теми «Жанри симфонічної музики». Розмова може починатися словами: «Вельмишановний, а чи знаєте ви, що...».

Під час розмови обговорюються поняття симфонія, увертюра, концерт, диригент, музичні інструменти симфонічного оркестру.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

—        Жанр фантазії (у перекладі з грецької — уява) — це інструментальний (рідше вокальний) жанр, який характеризується свободою побудови, відхиленням від прийнятих музичних правил. За походженням фантазія сходить до традицій виконавської імпровізації XVI—XVII століть. У XVIII столітті найбільш широке поширення фантазія отримала у фортепіанній музиці. Фантазії зазвичай виконували функції вступних частин в циклічних формах і мали характер прелюдії.

Фантазією часто називають музичний твір, написаний у вільній формі. Добре відомі фантазії Л. ван Бетховена, Ф. Шопена, Ф. Шуберта, В. А. Моцарта.

Фантазія В. А. Моцарта — це п'єса у вільному розвитку мелодійних розділів, особливо у вигляді раптових і різких змін настрою.

Музика часом має чудодійну силу. Вона може розповісти про найглибші почуття, а іноді завдяки їй ми можемо відчути красу оточуючого нас світу, вона може радувати та втішати. Про чудодійну силу музики розповість нам оповідання К. Паустовського «Старий кухар».

Одного зимового вечора 1786 року на околиці Відня в маленькому дерев'яному будинку помирав сліпий дід — колишній кухар графині Тун. Разом із кухарем жила його дочка Марія, дівчина років вісімнадцяти.

Тільки й добра було в сторожці, що ліжко, лави на кривих ногах, грубий стіл, порцеляновий посуд, мережаний тріщинками, і, нарешті, клавесин — єдине багатство Марії...

Коли Марія вмила батька й наділа на нього прохолодну чисту сорочку, старий сказав:

—        Я ніколи не любив священиків і монахів. Я не можу покликати сповідника, а мені ж треба перед смертю очистити свою совість.

—        Що ж робити? — злякано спитала Марія.

—        Вийди на вулицю,— сказав старий.— І попроси першого зу-стрічного зайти в наш дім, хай висповідає перед смертю. Тобі ніхто не відмовить...

Марія довго чекала й прислухалась. Та ось їй здалося, що вздовж муру йде, наспівуючи, чоловік. Вона ступила йому назустріч, наскочила на нього й скрикнула. Чоловік зупинився й запитав:

—        Хто тут?

Марія схопила його за руку і тремтячим голосом виповіла батькове прохання.

—        Гаразд,— мовив чоловік тихо.— Хоч я й не священик, та вже нехай. Ходімо.

Вони ввійшли в дім. При світі свічки Марія побачила худорлявого невисокого чоловіка. Він кинув на лаву мокрий плащ. Одягнений він був гарно, але й просто — світло мерехтіло на його чорному камзолі та на кришталевих ґудзиках.

Він був іще дуже молодий, цей незнайомець. Зовсім по-хлопчачому він струснув головою, поправив парик, швидко присунув до ліжка табурет, сів і, нахилившись, уважно й весело подивився в очі приреченому:

—        Кажіть! Можливо, владою, даною мені не від Бога, а від мистецтва, якому я служу, я розважу останні ваші хвилини і зніму тягар із вашої душі.

—        Я працював усе життя, поки не втратив зір,— прошепотів старий і притяг незнайомого за руку ближче до себе.— А хто працює, тому нема як грішити. Коли захворіла на сухоти [туберкульоз] моя дружина — її звали Марта — і лікар прописав їй дорогі ліки, велів годувати вершками й винними ягодами та напувати гарячим червоним вином, я вкрав із сервізу графині Тун невеличке золоте блюдо, розколов його на шматки й продав. І мені тепер важко про це згадувати й критись від моєї дочки, адже я навчив її не чіпати й крихти з чужого столу.

—        А кого із слуг графині покарали за це? — спитав незнайомець.

—        Присягаю, добродію, не покарали нікого,— відповів старий і заплакав.— Якби я знав, що золото не допоможе моїй Марті, хіба я зміг би вкрасти!

—        Як вас звуть? — спитав незнайомець.

—        Йоганн Мейер, добродію.

—        Так от, Йоганне,— сказав незнайомець і поклав долоню на сліпі очі старого,— ви не завинили перед людьми. Те, що ви вчинили,— це не гріх і не крадіжка, а навпаки, можна вважати подвигом заради кохання.

—        Амінь! — прошепотів старий.

—        Амінь! — повторив незнайомець.— А тепер скажіть мені вашу останню волю.

—        Я хочу, щоб хтось подбав про Марію.

—        Я зроблю це. А ще чого ви хочете?

Тоді старий несподівано всміхнувся й голосно сказав:

—        Я хотів би ще раз побачити Марту такою, якою зустрів замолоду. Побачити сонце і цей сад, коли він зацвіте весною. Але це неможливо, добродію. Не гнівайтеся на мене за нерозумні слова...

—        Добре,— сказав незнайомець і підвівся.— Добре,— повторив він, підійшов до клавесина й сів перед ним на табуретку.

—        Добре! — голосно сказав він утретє, і враз бистрий дзвін розсипався по сторожці, мовби хто брязнув на підлогу сотню кришталевих кульок.

—        Слухайте,— сказав незнайомець.— Слухайте й дивіться.

Клавесин співав на повний голос уперше за багато років. Він

сповнював своїми звуками не тільки сторожку, а й увесь сад...

—        Я бачу, добродію! — сказав старий і підвівся на ліжку. — Я бачу день, коли я зустрівся з Мартою і вона, збентежена, розбила глечик з молоком. Це було взимку, в горах. Небо — прозоре, мов синє скло, і Марта сміялась. Сміялась...

Незнайомець грав далі.

—        А тепер,— запитав він,— ви що-небудь бачите?

Старий мовчав, прислухаючись.

—        Невже ви не бачите,— швидко сказав незнайомець, граючи далі,— як чорна ніч стала синьою, а потім блакитною, і тепле світло вже падає звідкілясь зверху; і на старому галуззі ваших дерев набрякають білі квіти? По-моєму, це цвіт яблуні, хоча звідси, з кімнати, він скидається на важкі тюльпани. Ви бачите: перший промінь упав на мур, нагрів його, і над ним струмує пара. Це, напевне, просихає мох, напоєний талим снігом. А небо зводиться все вище, стає ще синішим, ще прекраснішим, і зграї птахів уже летять на північ над нашим старим Віднем.

—        Я бачу все це! — вигукнув старий.

—        Відчини вікно, Маріє.

Марія відчинила вікно. Студене повітря дмухнуло в кімнату. Незнайомець грав дуже тихо і повільно.

Старий упав на подушки, жадібно дихав і обмацував пальцями ковдру. Марія кинулась до нього. Старий, задихаючись, мовив:

—        Я бачив усе так виразно, як багато років тому. Але я не хотів би померти, не знаючи,... як вас звати. Як звати?.

—        Мене звати Вольфґанґ Амадей Моцарт,— відповів незнайомець.

Марія відступила од ліжка і низько, майже торкаючись коліном підлоги, схилилась перед великим музикантом.

Коли вона підвелась, старий був уже мертвий. Зоря займалася за вікнами, і в її світлі стояв сад, сяючи квітками мокрого снігу.

У. Слухання музики

Учитель. Послухайте «Фантазію» В. А. Моцарта, яку почув старий кухар останньої години свого життя, та дайте відповіді на запитання.

УІ. Слухання «Фантазії» В. А. Моцарта

·         На якому інструменті виконується твір?

·        Як змінювався образний зміст музики? Допоможе вам в цьому таблиця «Характеристики музики».

Отже, ми бачимо, що фантазія — це розгорнутий фортепіанний твір, що має декілька епізодів, які вражають контрастами почуттів і настроїв.

·        Чи всі музичні епізоди «Фантазії» відповідають змісту оповідання?

·        Музика В. А. Моцарта доповнює розповідь чи виконує роль супроводу?

·        Чи справді музика допомагає старому, який помирає, пережити радість уявної зустрічі зі своєю нареченою, побачити квітучий сад?

Тут є прониклива лірика, пристрасть, безтурботний спокій. Музика в оповіданні «Старий кухар» виступає співучасником подій і дійовою особою. У композиції музика Моцарта допомагає краще передати душевний стан героїв оповідання, впливає на сприйняття подій усього твору.

УІІ. Вокально-хорова робота

Розспівування

Повторення пісні «Скрипалик-цвіркунець» В. Поповича

Робота над літературним та музичним текстом пісні (образно-художнім змістом, виразним виконанням)

УІІІ.   Підбиття підсумків уроку

Учитель. Музика, як і будь-яке інше мистецтво, передає думки того, хто її створив, а також думки і почуття тих, кого вона зображує.

Бліцопитування

·         Як ви зрозуміли назву жанру фантазія?

·         Чи може музика допомогти і нам фантазувати?

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Слухання музики за власним вибором.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Фантазія» В. А. Моцарта).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: ЖАНРИ   ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ

Мета  уроку :

Навчальна: учити школярів визначати характерні ознаки музичних жанрів, їх особливості та поєднання, інтерпретувати музичні твори, усвідомлюючи єдність змісту і форми, висловлювати оцінювальні судження щодо музики різних жанрів;

Розвивальна: розвивати естетичне ставлення до музичної діяльності, вокально-хорові навички;

Виховна: прищеплювати учням толерантність, зацікавленість творами світової музичної спадщини.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портретиА. Хачатуряна; іграшковий або дитячий музичний інструмент для ділової гри «Ланцюжок».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

 

1.         Організаційний момент . Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

2.Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Іноді в музиці відбувається взаємопроникнення жанрів: танець перетворюється на веселу пісню, етюд, який призначений для удосконалення техніки музиканта, стає картиною, а пісня перетворюється на концерт. Саме з такою музикою, де зустрічаються різні жанри, ми сьогодні познайомимося.

3.Актуалізація опорних знань

Ділова гра «Ланцюжок»Методичний коментар. Тема ділової гри — «Жанри симфонічної музики».Учням пропонується повторити основні терміни й поняття, які було засвоєно на попередніх уроках і буде застосовано на поточному.

У пригоді вчителеві стануть іграшковий або дитячий музичний інструмент.

Ведучий (учитель) називає певне поняття і передає іграшку першому учаснику, той відповідає і передає другому учаснику, ставлячи нове запитання. Другий учасник, у свою чергу, ставить запитання наступному учасникові гри, і в такий спосіб гра триває. Доцільно обрати «рятівників» з-поміж учнів із високим рівнем навчальних досягнень, до яких у разі необхідності можна звернутися по допомогу, передаючи їм іграшку зі словами «Допоможіть, будь ласка».

Ключові поняття: симфонія, симфонічний оркестр, музичні інструменти, диригент, народна пісня.

Розповідь учителя

Михайло Іванович Глінка (1804—1857) народився 20 травня 1804 року в селі Новоспаському Смоленської губернії. Його дитячі роки минули в маєтку батька на лоні російської природи. Він рано виявив тягу до музики. У дядька Глінки був кріпосний оркестр, і хлопчик із захопленням вчився грі на скрипці і флейті, знайомився з музичною класикою. Але найбільше йому западали в душу російські народні пісні.

З одинадцяти років він почав брати уроки гри на фортепіано, в той же час проявляв незвичайні здібності у вивченні мов — він знатиме їх вісім, зокрема італійську, іспанську, персидську...

Події Вітчизняної війни 1812 року, нашестя наполеонівських військ залишили глибокий слід в душі хлопчика. Саме на Смоленщині розгорілося полум'я партизанської війни, що з часом приведе композитора до ідеї опери «Життя за царя» («Іван Сусанін»), про подвиг селянина — патріота Росії.

1817 року Глінка поступив у Благородний пансіон у Санкт- Петербурзі — учбовий заклад ліцейського типу для дворянських дітей. Після закінчення пансіону він послужив чиновником і незабаром вийшов у відставку, продовжуючи брати уроки на фортепіано і скрипці.

Для вдосконалення знань із музичної теорії Глінка здійснює поїздку за кордон. Чотири роки він живе в Італії і Німеччині, знайомиться з видатними композиторами того часу. У Росію він по-вертається вже творчо зрілим художником, автором ряду яскравих вокальних і інструментальних творів. Протягом усього творчого життя М. Глінка звертається до фольклору, і не тільки до росій-ського, а й до українського, іспанського, італійського тощо. Йому належить вислів: «Музику створює народ, ми, композитори, лише її аранжуємо». Глінка намітив шляхи розвитку російської музики в найважливіших її жанрах: опері, симфонічній музиці, романсі. Оперою «Іван Сусанін» він поклав початок російської класичної музики. Опера мала великий успіх. Вона зустріла схвалення і під-тримку передових людей Росії.

Важливе місце у творчості композитора посідають п'єси для симфонічного оркестру — такі, як фантазія «Камаринська», іспанські увертюри «Арагонська хота» і «Ніч в Мадриді», симфонічне скерцо «Вальс-фантазія» — один із його найпоетичніших ліричних творів. Спершу це була невелика фортепіанна п'єса. Пізніше композитор розширив і оркестрував її. Незадовго до смерті (1856 року) композитор узявся за її переробку і перетворив на побутовий танець, на досконалу за майстерністю симфонічну фантазію. В основі «Вальсу-фантазії» лежить задушевна, ласкава тема. У цьому творі М. Глінка створив невмируще прекрасні образи симфонічної музики, що зросла з побутових танців. Слухання музики

Учитель. Послухайте «Вальс-фантазію» М. Глінки та дайте відповідь на запитання.

·        Чому цей танець — вальс — може належати саме до жанру фантазії?

4.Слухання «Вальсу-фантазії» М. Глінки

·         Яким є настрій цієї музики?

·        Чи можна скласти оповідання за музикою «Вальсу-фантазії» М. Глінки? Розповідь учителя

— Як композиторові передати душевний світ людини з усіма його складнощами: суперечливими почуттями, думками, що безперервно змінюють одна одну, протирічать одна одній, взаємодіють? Яку форму обрати композиторові для того, щоб передати в своєму творі цілий світ, на яких думках і почуттях зосередитись?

Симфонічна музика — це безмежний світ людських почуттів, глибоких думок та ідей, виражених тембрами різноманітних музичних інструментів у музичних образах. Із незбагненною художньою силою симфонічна музика не тільки передає тонкі душевні переживання людини і зображує картини природи, а й змальовує боротьбу світлих і темних сил, перемогу добра над злом. До симфонічної музики належать симфонічна сюїта, симфонічна поема, увертюра, концерт і, власне, симфонія. Саме симфонія краще, ніж інші види музики, здатна передати картину суперечливих почуттів. Ось чому майже всі композитори зверталися до написання симфоній! Серед таких композиторів — Петро Ілліч Чайковський (1840—1893).

·         Які твори П. Чайковського вам відомі?

·         Як називаються балети П. Чайковського?

·        Коли ви прослуховували твори П. Чайковського, які почуття, настрої ви почули в музиці? (Радість, відчуття святковості, казковості)

·         Які почуття взагалі здатна передати музика? (Радість, смуток, безтурботність, щастя, тривогу, замріяність, піднесеність, розгніваність та ін.)

Творча спадщина Чайковського охоплює майже всі музичні жанри, однак чільне місце в ній посідають опера та симфонія.

Композитор багато років поспіль проводив літо на лоні української природи — Черкащині, Поділлі, Сумщині; бував у Києві, Харкові, Одесі. Творчість Чайковського тісно пов'язана з Україною — композитор уважно вивчав життя і побут народу, записував народні пісні, розумів духовний світ українського народу. Не випадково Національна музична академія України носить ім'я видатного російського композитора Петра Ілліча Чайковського.

У його творах надзвичайно талановито, по-новому звучать мелодії українських народних пісень. Ще одна українська народна пісня знайшла своє втілення у творчості композитора — пісня «Журавель», чия мелодія особливо яскраво, варіативно розкривається в фіналі Другої симфонії композитора. Цього разу українська народна пісня «Журавель», як поєднання музики і слова, привела нас до симфонії № 2 П. Чайковського.

5.Слухання музики

Учитель. Прослухайте уважно спочатку українську народну пісню, а потім — фрагмент симфонії та дайте відповідь на запитання

·        Що спільного, а що відмінного у звучанні Другої симфонії П. Чайковського та української народної пісні «Журавель»?

6. Слухання української народної пісні «Журавель» та фрагмента Другої симфонії П. Чайковського (IV частина)

·        Якою за музичними характеристиками є українська народна  пісня «Журавель»?

·        Що нового ми чуємо у переосмисленій композитором народній мелодії?

7. Вокально-хорова робота Розспівування

8. Розучування української народної пісні«Журавель»

9. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Завдяки поєднанню та взаємозбагаченню музичних жанрів музика стає яскравішою, більш насиченою різними образами.

Бліцопитування

·        Чи справді слово та музика здатні викликати зорові уявлення?

·        Як ви вважаєте, чому композитори поєднують у своїх творах різні музичні жанри?

·        Що спільного у Другій симфонії П. Чайковського та «Вальс- фантазії» М. Глінки?

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯСлухати музику за власним вибором.

 6 клас муз. мист                  Тема: Перевіряємо свої досягнення

Мета  уроку :

Навчальна: узагальнити з учнями матеріал з теми семестру «Жанри камерно-інструментальної та симфонічної музики»; перевірити знання учнів за темою (тематична атестація); поглибити знання учнів на основі варіативного матеріалу навчальної програми;

Розвивальна: розвивати співацькі здібності учнів, творчі якості особистості, уміння знаходити причинно-наслідкові зв'язки;

виховна: стимулювати прагнення учнів досягти найкращого результату; прищеплювати зацікавленість творами музичного мистецтва, класичною та народною музичною спадщиною.

Музичний матеріал: твори, що вивчали та виконували впродовж семестру.

Наочні посібники: нотна хрестоматія, тести, картки.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Скерцо» Й. С. Баха).

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Виконання тестів за темою «Жанри камерно-вокальної музики»

Варіант № 1

Початковий рівень (кожна правильна відповідь — 0,2 бала)

1.         Позначками «+» чи «-» відзначте правильність тверджень:

·         увертюра — зміст опери або балету;

·         концерт — жанр камерної музики;

·         скерцо у перекладі — «день гніву»;

·         романс — вокальний твір для голосу в інструментальномусупроводі;

·         прелюдія — означає вступ;

·         сюїта — цикл з 4 або більше самостійних частин, поєднаних  спільним задумом;

·         у складі симфонічного оркестру 3 групи інструментів: струнні, духові дерев'яні, ударні;

·         рондо — у перекладі з французької означає коло;

·         Ф. Ліст — польський композитор;

·          соната — п'єса для фортепіано з оркестром.

Середній рівень (кожна правильна відповідь — 0,5 бала)

2.         Упродовж другого семестру ви вивчали тему (теми):

а)         «Жанри камерно-інструментальної музики»;

б)         «Жанри симфонічної музики»;

в)         «Жанри камерно-інструментальної музики» та «Жанри симфонічної музики».

3.         Ноктюрн — це:

а)         фортепіанний твір задумливого, мрійливого характеру;

б)         спів без супроводу;

в)         жанр народної пісні.

4.         Симфонія — це:

а)         великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чотирьох частин;

б)         музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з двох частин;

в)         твір для симфонічного оркестру вільної форми.

5.         Варіація — це:

а)         музична форма, яка складається з теми та її видозмінених повторень;

б)         народна пісня-танець;

в)         танець.

6.         Скерцо — в перекладі означає:

а) нічна;         б) коло;          в) жарт.

7.         Елегія — це:

а) жалібна пісня; б) весела пісня; в) повільний танець.

8.         Рапсодія — це:

а)         симфонічний твір вільної форми, який складається з двох частин;

б)         вокальній або інструментальний твір вільної форми, який складається з кількох контрастних частин;

в)         фортепіанний твір, який складається з трьох контрастних частин.

9.         Назва однієї з симфоній Ф. Й. Гайдна:

а) «Вітальна»;           б) «Прощальна»; в) «Жартівлива».

10.       Хоровий концерт — це:

а)         жанр духовної музики;

б)         жанр танцювальної музики;

в)         жанр симфонічної музики.

11.       Найбільшу кількість творів Ф. Шопен написав для:

а)         фортепіано;

б)         симфонічного оркестру;

в)         скрипки.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 0,5 бала)

12.       Установіть відповідність між прізвищами композиторів, назвами їхніх творів та батьківщинами цих композиторів.

Методичний коментар. У наведеній далі таблиці подано правильну відповідність карток одна щодо одної.

 Учні отримують картки впереміш.

Композитор	Назва твору	Країна
В. А. Моцарт	«Рондо в турецькому стилі»	Австрія
Е. Ґріґ	Ноктюрн для скрипки	Норвегія
Ф. «Ліст	Етюд «Кампанелла», «Угорська рапсодія»	Угорщина
Л. ван Бетховен	Соната № 14 «Місячна»	Німеччина
М. Лисенко	«Героїчне скерцо»	Україна
Д. Шостакович	«Святкова увертюра»	Росія

 

Високий рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

13. Знайти та підкреслити в кожному рядку ключове поняття, що об'єднує решту:

а)         варіація, соната, рондо, сюїта, рапсодія, камерно-інструментальний жанр, етюд, скерцо;

б)         лад, темп, тембр, засоби виразності музики, динаміка, регістр, склад музики, мелодія.

Варіант № 2

Початковий рівень (кожна правильна відповідь — 0,2 бала)

1.         Позначками «+» чи «-» відзначте правильність тверджень:

·        ноктюрн — це фортепіанний твір задумливого, мрійливого характеру;

·        варіації — це музична форма, яка складається з теми та її видозмінених повторень;

·         елегія — п'єса стрімкого, бурхливого, радісного характеру;

·        лад, темп, тембр, динаміка — засоби виразності музики;

·        рапсод — мандрівний співець, виконавець героїчних оповідей  у Давній Греції;

·        симфонія зазвичай складається з 5 частин;

·        скерцо — частина сюїти;

·        у складі симфонічного оркестру 2 групи музичних інструментів;

·        Ф. Шопен — угорський композитор;

·        опера-буффа — італійська комічна опера.

Середній рівень (кожна правильна відповідь — 0,5 бала)

2.         Упродовж другого семестру ви вивчали тему (теми):

а)         «Жанри камерно-інструментальної музики»;

б)         «Жанри симфонічної музики»;

в)         «Жанри камерно-інструментальної музики» та «Жанри симфонічної музики».

3.         Концерт зазвичай складається з:

а) п'яти частин;         б) трьох частин; в) чотирьох частин.

4.         Соната складається з:

а) двох частин;          б) трьох частин; в) чотирьох частин.

5.         Увертюра — це:

а)         п'єса камерного жанру;

б)         оркестрова п'єса-вступ до опери, оратори, балету, драми;

в)         п'єса для соліста з оркестром.

6.         Рондо в перекладі означає:

а) коло;           б) жарт;          в) танець.

7.         Прелюдія — це жанр:

а)         вокальної музики;

б)         інструментальної музики;

в)         народної музики.

8.         Сюїта в перекладі означає:

а)         коло;

б)         змінення;

в)         послідовність.

9.         Симфонія № З Л. ван Бетховена називається:

а)         «Героїчна»;

б)         «Патріотична»;

в)         «Лірична».

10.       Балада — це:

а)         пісня-розповідь;

б)         спів без слів, на голосний або склад;

в)         твір для симфонічного оркестру.

11.       Хоровий концерт — це жанр:

а)         духовної музики;

б)         танцювальної музики;

в)         симфонічної музики.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 0,5 бала)

12.       Установіть відповідність між прізвищами композиторів, назвами їхніх творів та батьківщинами цих композиторів.

Методичний коментар. У наведеній далі таблиці подано правильну відповідність карток одна щодо одної. Учні отримують картки впереміш.

Композитор	Назва твору	Країна
С. Баштан	Варіації на народні теми	Україна
В. А. Моцарт	Фантазії	Австрія
Е. Ґріґ	«Ноктюрн»	Норвегія
Ф. Шопен	«Святкова увертюра»	Польща
Дж. Россіні	Увертюра до опери «Семіраміда»	Італія
Й. С. Бах	Скерцо із сюїти № 2	Німеччина

Високий рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

13. Знайти та підкреслити в кожному рядку ключове поняття, що об'єднує решту:

а) симфонія, увертюра, симфонічна музика, концерт, сюїта;

б) лад, темп, тембр, засоби виразності музики, динаміка, регістр, склад музики, мелодія.

Вокально-хорова робота

Розспівування

Виконання пісень за вибором учителя та учнів

3.         ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

·         «Мені сьогодні вдалося...»;

·         «Для мене виявилося складним...».

4.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до проведення «Музичного калейдоскопу».

Учні виходять із класу під музичний супровід («Вальс- фантазія» М. Глінки).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Композитор	Назва твору	Країна
С. Баштан	Варіації на народні теми	Україна
В. А. Моцарт	Фантазії	Австрія
Е. Ґріґ	«Ноктюрн»	Норвегія
Ф. Шопен	«Святкова увертюра»	Польща
Дж. Россіні	Увертюра до опери «Семіраміда»	Італія
Й. С. Бах	Скерцо із сюїти № 2	Німеччина

 

 

2. Композитор	Назва твору	Країна
В. А. Моцарт	«Рондо в турецькому стилі»	Австрія
Е. Ґріґ	Ноктюрн для скрипки	Норвегія
Ф. «Ліст	Етюд «Кампанелла», «Угорська рапсодія»	Угорщина
Л. ван Бетховен	Соната № 14 «Місячна»	Німеччина
М. Лисенко	«Героїчне скерцо»	Україна
Д. Шостакович	«Святкова увертюра»	Росія

 

 

3. Ім'я	Прізвище	Країна	Твір	Додаткова інформація
Микола	Лисенко	Україна	Рапсодія № 2	Засновник укра­їнської класичної музики
Джоаккі- но	Россіні	Італія	Увертюра до опери «Семі- раміда»	«Сонце італій­ської музики»
Вольфґанґ Амадей	Моцарт	Австрія	«Рондо в турецькому стилі»	В 6 років дав свій перший концерт
Ференц	Ліст	Угорщина	Рапсодія № 2	Композитор, піаніст-віртуоз
Едвард	Ґріґ	Норвегія	Ноктюрн	Стихія музи- канта-лірика — камерна музика
Йоганн Себастьян	Бах	Німеччина	«Скерцо» із сюїти № 2	«Не струмок! — море має бути його ім'я!»

 

 

4.Ім'я	Прізвище	Країна	Твір	Додаткова інформація
Михайло	Глінка	Росія	«Вальс- фантазія»	Засновник росій­ської опери
Йоганн	Бах	Німеччина	«Скерцо» із сюїти № 2	«Не струмок! — море має бути його ім'я!»
Франц Йозеф	Гайдн	Австрія	«Прощальна симфонія»	Автор більше ніж 100 симфоній
Фредерік	Шопен	Польща	Ноктюрн	«Душа фортепі­ано»
Людвіґ	Бетховен	Німеччина	Симфонія № 3 «Героїчна»	Виразник геро­їчних образів у європейській музиці
Джоаккі- но	Россіні	Італія	Увертюра до опе­ри «Семіраміда»	«Сонце італій­ської музики»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК № 35 ЗАКЛЮЧНИЙ УРОК СЕМЕСТРУ

ТА РОКУ

«МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП»

Мета  уроку :

Навчальна: підбити з учнями підсумки семестру та навчального року; узагальнити знання, уміння та навички учнів, здобуті упродовж семестру;

Розвивальна: розвивати співацькі здібності учнів, творчі якості особистості, уміння знаходити причинно-наслідкові зв'язки;

Виховна: стимулювати прагнення учнів досягти найкращого результату; прищеплювати вміння злагоджено працювати в команді, зацікавленість творами музичного мистецтва, класичною та народною музичною спадщиною.

Музичний матеріал: твори, які слухали впродовж семестру та року, пісні, які вивчали впродовж семестру та року.

Наочні посібники: нотки, криптограма, таблиці.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Скерцо»

Й. С. Баха).

1.         ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні в нас заключний урок навчального року, який ми проведемо у вигляді гри, що має назву «Музичний калейдоскоп». Під час її проведення ви продемонструєте свої знання, уміння та навички в музичній галузі, що сформувалися у вас упро-довж семестру. За кожну правильну відповідь ви отримуватимете нотки. Яка команда назбирає більше ноток — та й перемогла у змаганні.

Клас об'єднується у 2 команди, у кожній обирається капітан.

2.         ОСНОВНА ЧАСТИНА

Гра «Музичний калейдоскоп»

Завдання № 1 «Біографічне лото»

На окремих картонних картках записані фрагменти біографій композиторів, відомих музикантів, тобто фактичний матеріал, який учні засвоювали впродовж семестру. На одній картці подано прізвище, на другій — ім'я, на третій — країну, далі — твори, на-писані композитором, та додаткову інформацію про автора або його твори.

Завдання: обрати із загальної кількості карток ті, які стосуються певного композитора, та скласти із цих карток його біографію.

Одна правильна добірка карток дорівнює 1 нотці. Отже, разом команда може отримати 6 ноток = 3 бали.

Методичний коментар. У наведених далі таблицях подано правильну відповідність карток одна одній. Учні отримують картки впереміш.

Завдання для першої команди

Ім'я	Прізвище	Країна	Твір	Додаткова інформація
Микола	Лисенко	Україна	Рапсодія № 2	Засновник укра­їнської класичної музики
Джоаккі- но	Россіні	Італія	Увертюра до опери «Семі- раміда»	«Сонце італій­ської музики»
Вольфґанґ Амадей	Моцарт	Австрія	«Рондо в турецькому стилі»	В 6 років дав свій перший концерт
Ференц	Ліст	Угорщина	Рапсодія № 2	Композитор, піаніст-віртуоз
Едвард	Ґріґ	Норвегія	Ноктюрн	Стихія музи- канта-лірика — камерна музика
Йоганн Себастьян	Бах	Німеччина	«Скерцо» із сюїти № 2	«Не струмок! — море має бути його ім'я!»

 

Завдання для другої команди

Ім'я	Прізвище	Країна	Твір	Додаткова інформація
Михайло	Глінка	Росія	«Вальс- фантазія»	Засновник росій­ської опери
Йоганн	Бах	Німеччина	«Скерцо» із сюїти № 2	«Не струмок! — море має бути його ім'я!»
Франц Йозеф	Гайдн	Австрія	«Прощальна симфонія»	Автор більше ніж 100 симфоній
Фредерік	Шопен	Польща	Ноктюрн	«Душа фортепі­ано»
Людвіґ	Бетховен	Німеччина	Симфонія № 3 «Героїчна»	Виразник геро­їчних образів у європейській музиці
Джоаккі- но	Россіні	Італія	Увертюра до опе­ри «Семіраміда»	«Сонце італій­ської музики»

 

Завдання № 2 «Хто більше?»

Змагання для капітанів команд. Лунає музика. Слухаючи музичний твір, учні добирають епітети для словесного опису характеру мелодії, ритму, почуттів і по черзі починають обмінюватися дібраними прикметниками. Виграє той, хто назве останнє слово. Він отримує 2 нотки = 1 бал.

Завдання № 3 «Любимо співати»

Команди по черзі починають співати пісні. За сигналом учителя друга команда має доспівати пісню, розпочату першою командою. Хто краще знає текст (1 нотка), мелодію (1 нотка) та виразніше її виконує (1 нотка) — отримує 3 нотки = 1,5 балів.

Завдання № 4 «Змагання музикознавців»

Кожна команда має підготувати запитання іншій команді. Якщо команда не може відповісти на поставлене запитання, відповідає та команда, яка його поставила. Кожна правильна відповідь — 2 нотки, за доповнення — 1 нотка. Отже, разом команда може отримали 3 нотки = 1,5 балів.

Завдання № 5 «Упізнай мелодію»

Упізнати музику твору, який звучить. Кожна правильна відповідь — 3 нотки, за доповнення — 3 нотки. Отже, разом команда може отримали 6 ноток = 3 бали.

Завдання № б «Євробачення»

У кожній команді обирають солістів, які мають виконати най-улюбленішу пісню. Решта учасників — підспівують. За найкраще виконання команда отримує 4 нотки = 2 бали.

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Підбиваються підсумки гри (максимальна кількість набраних ноток дорівнює 24, отже — 12 балам), нагороджуються переможці.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

·         «Сьогодні на уроці я із задоволенням...»;

·         «Мені сподобалося...»;

·         «Уроки музичного мистецтва для мене — це...».

Учні виконують улюблені пісні на власний вибір.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Вальс-фантазія» М. Глінки).